РЕФЕРАТ

на тему:

“Концепція розвитку системи технічного діагностування промислових трубопроводів”

План

ВСТУП

Цілі проведення ТД

Вибір способів ТД і управлінських дій на ПТ

Основні прогнозовані проблеми і шляхи їх рішення

Висновки

Технічне діагностування (ТД) промислових трубопроводів (ПТ) проводиться в масовому порядку достатньо тривалий час. Проте результати робіт, що проводяться, часто далекі від бажаних. Використовувані діагностуючими фірмами методи часто не дозволяють визначити дійсний технічний стан ПТ. У даній статті зробимо спробу концептуально підійти до питання діагностування ПТ, з урахуванням реалій промислового транспорту і можливостей сучасної діагностуючої апаратури, розглянувши наступні питання:

1.Цілі проведення ТД

Почнемо з мети ТД і навіть з вищої мети – мети управління технічним станом системи промислових трубопроводів ПТ.

Промисловий трубопровід (ПТ) є незамінною ланкою процесу виробництва товарної нафти. Практично ніякі дії, що управляють, на ПТ не можуть збільшити об’єм нафти (за виключення випадків недостатньої пропускної спроможності системи, що розглядаються окремо), що здобувається, і, отже, збільшити прибуток підприємства. У зв’язку з цим, ми можемо говорити про економічну ефективність управління ПТ тільки в розрізі підрахунку витрат на їх експлуатацію. Чим менше витрачання – тим ефективніше управління системою ПТ. Таким чином, основна мета управління технічним станом системи ПТ - зменшення витрат підприємства.

Не секрет, що основні витрати при експлуатації трубопроводу в даний час обумовлені їх високою аварійністю. У свою чергу, аварійність ПТ пов’язана як з дефектами металу, так і з пошкодженнями труб, що виникають унаслідок дії на них внутрішнього і зовнішнього середовищ. Для захисту металу від цієї дії використовуються ізолюючі захисні матеріальні і енергетичні «оболонки»: зовнішня і внутрішня ізоляція, бар’єри у вигляді електромагнітного поля для наведення захисного потенціалу на стінку труби, до них же відноситься плівка інгібіторів корозії, захищаюча ПТ від дії агресивних внутрішніх середовищ. Таким чином, технічний стан трубопроводу в умовах дії на нього навколишніх середовищ залежить від ступеня їх дії на метал трубопроводу і здатності захисних оболонок виконувати свої функції.

Діагностичне обслуговування ПТ повинне мати на меті оцінку стану всіх елементів системи «внутрішнє і зовнішнє середовище – захисні оболонки - метал трубопроводу», що впливають на технічний стан власне трубопроводу, для надання керівника дія на ці елементи для запобігання відмовам на ПТ.

Надання таких дій, що управляють, є одним з основних напрямів роботи для зменшення економічних витрат підприємства, обумовлених відмовами ПТ

Прийнявши дану мету за основу, ми тим самим ставимо перед діагностичним обслуговуванням завдання пошуку не тільки пошкоджень і дефектів самого металу, але і дефектів оболонок, що захищають метал від дії навколишніх його середовищ, а також оцінки стану керованої частини самих середовищ, що є головною причиною виникнення пошкоджень трубопроводу. До діагностуючого устаткування відноситься устаткування, що дозволяє оцінити стан якого або з елементів системи. Тільки такий комплексний підхід до ТД дозволить не тільки знайти дефект металу, але і понизити вірогідність його появи.

У ТД також є і більш утилітарні цілі – це представлення планової звітності в органи ГГТН відповідно до РД 39-132-94. Відповідно до цього РД необхідно обов’язково проводити ТД залежно від категорії трубопроводів з періодичністю від 2 до 8 років (в основному 1 раз на 4 роки). Проте дана мета не може бути основоположною, оскільки ТД необхідне підприємству не як примусовий захід, а саме як необхідний в системі технічного обслуговування ПТ процес, що дозволяє, кінець кінцем, понизити витрати експлуатації за рахунок попередження аварії.

Дискутувалося також питання чи ставити оцінку залишкового ресурсу трубопроводу як кінцевий результат ТД. Залишкового ресурс визначається часом до переходу трубопроводу в граничний стан, тобто такий стан, коли подальша експлуатація трубопроводу недопустима або недоцільна, або відновлення його працездатного стану неможливе або недоцільно. (ГОСТ 27.002-89 – Надійність, Основні поняття, терміни і визначення). Загальновідомо, що особливість корозії промислових труб така, що в процесі експлуатації виникає місцеві, більш менш протяжні дефекти, але ніколи не загальне стоншування стінки трубопроводу, яке могло б дати підставу для повної заміни трубопроводу по технічному критерію. У зв’язку з цим експлуатація ПТ може продовжуватися скільки завгодно довго за рахунок проведення аварійних ремонтів, попереджувальних ремонтів по усуненню небезпечних дефектів і капітальних ремонтів окремих ділянок. Тому питання доцільності або недоцільності подальшої експлуатації трубопроводу є економічним завданням визначення такого терміну, коли підприємству стає невигідна експлуатація ПТ по економічних міркуваннях із-за середньорічних витрат на його експлуатацію, що ростуть, обумовлених все більш зростаючими витратами на ремонти унаслідок потоку відмов, що збільшується. Підходи до рішення цієї економічної задачі розглядалися нами раніше в [1] і [2].

Таким чином, оцінка ресурсу трубопроводу є завданням економічного розрахунку, а не ТД. Визначення ОР ПТ по чисто технічних критеріях може застосовуватися тільки у випадку, якщо будуть прийняті законодавчі норми, що забороняють експлуатацію ПТ при перевищенні на нім кількості відмов більш заданої величини (у деяких країнах такі закони є). Виключенням з даного правила може стати рідкісні експлуатації ПТ, що практично не зустрічаються в практиці, випадки, при яких товщина стінки досягає критичого розміру на всьому трубопроводі, або ж механічні властивості сталі досягають свого критичного перебування також на всьому трубопроводі.

Отримувані в результаті ТД дані по розподілу дефектів можуть вивести, за наявності відповідних методик, на прогнозний потік відмов. Таких методик в даний час немає, але напрацювання, що використовують апарат статистики екстремальних значень в нутр є