На рис.4.3 наведені схеми гакових підвісок.

а – нормальні; б – укорочені

Рисунок 4.3 Схеми гакових підвісок

Укорочені підвіски, рис.4.3.б, застосовують тільки при парному числі блоків, яке обмежується габаритами підвіски. Згідно цієї умови число блоків не повинно перевищувати чотири.

На рис.4.4.а наведена конструкція нормальної підвіски з двома блоками.

а) б)

в) г)

д) е)

Рисунок 4.4 Конструкції нормальних гакових підвісок

На рис.4.4.б…4.4.е наведені конструкції типових нормальних гакових підвісок із різною кількістю блоків. Для підвісок, рис.4.4, 4.6, 4.8, віддаль між опорами траверси і блочної осі одинакова і всі блоки установлені між опорами, для підвісок, рис.4.5, 4.7, 4.9, при одинаковій віддалі між опорами траверси і блочної осі, два крайніх блоки підвіски установлені консольно.

Підвіска, рис.4.4.а, складається з гака 1, який кріпиться в траверсі 2. Упорний кульковий підшипник 3, який позволяє встановлювати вантаж в необхідному положенні, кріпиться в траверсі 2 гайкою 4, яка накручується на різьбову поверхню хвостовика гака. Посадочний діаметр шийки гака упорного підшипника 3 – діаметр проточеної її частини d2, рис.4.1,а. Для запобігання відгвинчуванню гайки 4 застосовують торцеву шпонку 5, яка входить в пази гайки і гака.

Траверса двома циліндричними цапфами опирається на щоки 6, які з’єднують її з блочною віссю 10. Блоки 9 установлюються на блочній осі 3 на

радіальних кулькових підшипниках кочення 11. Фіксація блоків відносно підшипників здійснюється стопорними кільцями 12. Між внутрішніми кільцями підшипників установлюється мастильне кільце 13. Подача мастила в кільце здійснюється періодично через маслянку 14. Захист підшипників від пороху і бруду здійснюється лабіринтними дисками 15 і лабіринтними кільцями 16. Фіксація цих дисків і кілець здійснюється торцевими шайбами 18. Для збільшення жорсткості на щоки наварюють листи 8. Для запобігання випадання каната з жолоба блоків застосовують кожух 19, який стягується шпильками 20.

Розрахунок деталей серійно виготовлених підвісок, ОСТ 24.191.09 – 81, рис.3.10, табл.3.2, проводиться тільки як перевірний. Проектний розрахунок проводять тільки для індивідуально виготовлених підвісок.

Проектний розрахунок гакової підвіски. Вибір гака гакової підвіски. В серійно і індивідуально виготовляємих підвісках застосовують стандартні гаки, табл.4.1. номер заготовки якого вибирають по методиці, наведеній в розділі 4.2.

Розробка кінематичної схеми поліспаста та визначення кількості блоків підвіски Z. Кількість блоків гакової підвіски вибирають в залежності від кінематичної схеми поліспаста. Тип поліспаста, одинарний або здвоєний, вибирається згідно конструкції крана (мостовий, автомобільний і т.д.). Кінематична схема поліспаста розробляється залежно від прийнятого, по табл.3.1, передаточного відношення і типу поліспаста. Кількість блоків гакової підвіски визначають згідно розробленої кінематичної схеми поліспаста.

Вибір блока гакової підвіски. Розрахункове значення діаметрa блока проектуємої підвіски по дні канавки визначається за формулою

(4.25)

де е - коефіцієнт, який залежить від типу крана і режиму роботи механізму підйому вантажу, таблиця 3.6.

Рекомендується в індивідуально виготовляємих підвісках застосовувати блоки, розміри яких визначає ОСТ 24.191.05, рис.4.6, табл.4.3. При виборі блоків по ОСТ 24. 191. 05 повинна виконуватись умова , - найближче більше значення діаметрa стандартного блока по дні канавки. Основні розміри блоків по ОСТ 24.191.05: 1. Діаметр блока по дні канавки -; 2. Максимальний діаметр блока – D; 3. Ширина маточини –; 4. Діаметр маточини –

Визначення розмірів блочної осі підвіски. Проектний розрахунок блочної осі підвіски, при якому визначається її діаметр, проводиться по напруженнях згину, величина яких визначається схемою установки осі. При встановленні декількох блоків на одній осі щілина між ними не перевищує 2мм, ущільнення здійснюється лабіринтними кільцями 16, рис.4.4,а,в,д - а=2мм.

Товщина лабіринтних дисків 15, яка визначає віддаль між блоками і щоками знаходиться в межах – а1=6...9мм, рекомендується приймати - а1=8мм. Товщину щік, які для нормальної підвіски одночасно являються опорами осі і траверси, вибираємо в залежності від заданої ваги вантажу або по табл.3.2 в залежності від прийнятої кількості блоків. При: QB5т – b=10мм, 5QB10т – b=12мм, 10QB16т – b=16мм, 16QB32т – b=20мм, 32QB50т – b=30мм.

На рис. 4.5 приведені рекомендовані розрахункові схеми блочної осі підвісок, конструкції яких наведені на рис.3.11. Опори осей на цьому рисунку позначені буквами А, нерухомий шарнір, і В, рухомий шарнір.

Кількість блоків підвіски: а – два; б – три; в – чотири блоки

Рисунок 4.5 - Розрахункові схеми блочної осі гакових підвісок

Рисунок 4.6 - Блоки гакової підвіски

Таблиця 4.3 - Основні розміри блоків по ОСТ 24.191.05

№

бл | D | l | h | h1 | h2 | B | B1 | R | r | r1

1 | 320 | 284 | 120 | 42 | 13 | 8 | 8 | 18 | 22 | 32 | 6 | 12 | 12

2 | 276 | 22 | 27 | 40 | 7,5 | 20 | 16

3 | 264 | 28 | 34 | 50 | 9,5 | 25 | 20

4 | 380 | 344 | 150 | 50 | 16 | 10 | 10 | 18 | 22 | 32 | 6 | 12 | 12

5 | 336 | 22 | 27 | 40 | 7,5 | 20 | 16

6 | 324 | 28 | 34 | 50 | 9,5 | 25 | 20

7 | 450 | 406 | 180 | 60 | 20 | 12 | 12 | 22 | 27 | 40 | 7,5 | 20 | 16

8 | 394 | 28 | 34 | 50 |