Вибір та обґрунтування системи ефективності використання основних фондів та методика їх розрахунку

Щоб мати повну уяву про стан виробництва, його матеріальної бази, рівень прогресивної техніки, технології та організації виробництва при пошуках резервів підвищення його ефективності необхідний комплексний підхід, який виражається в обгрунтованому відборі характеристик виробництва та їх вимірників, що забезпечували б правильну оіцнку виробничо – господарської та комерційної діяльності підприємства.

Виробничо – господарсьук діяльність підприємсвта характеризують досягнуті техніко – економічні показники. Тому для всебічної оцінки нафтогазовидобувного підприємства та досягнення мети, поставленої в даному дипломному проекті, вибираємо наступні техніко – економічні показники: проектну потужність, планову потужність, коефіцієнт експлуатації, середньорічний видобуток, виробничу потужність провідного цеху, дільниці, вихідну потужність, середньорічний приріст, середньорічне вибуття, середньорічну потужність

Основним кількісним показником, що характеризує виробничу діяльність підприємства, є видобуток нафти та газу за рік.

В грошовій формі товарний видобуток нафти і газу обраховується в оптових цінах підприємства. Товарна продукція не враховує нафту і газ, витрачені на власні потреби НГВУ і його підрозділи.

Про стан техніки і технології виробництва можна судити по показниках, які відображають ефективність використання основних фондів.

Показники використання основних виробничих засобів в нафтовій промисловості, методика їх побудови базується на загальних методологічних принципах формування цих показників в народному господарстві з врахуванням специфікації галузі.

В загальній постановці показники використання основних виробничих засобів поділяються на дві великі групи: узагальнюючі (вартісні) показники, які характеризують кінцевий результат роботи основних виробничих засобів за певний період і часткові показники (в натуральному вираженні), характеризуючи використання оснвоних виробничих засобів в залежності від окремих факторів.

Проектна потужність вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відаповідають структурі трудомісткості і запроектованої номенклатури продукції. Проектною потужністю нафтогазовидобувного підприємства є обсяг продукції, який можна одержати за одиницю часу при експлуатації всіх родовищ, на режимах, що встановлені проектно – технологічною документацією:

NВ = nс.д.*qс *Ke *365, (2.1)

де nс.д. – середньорічна кількість свердловин діючого фонду;

qс – середньодобовий дебіт свердловин, передбачений проектом розробки родовища;

Ke - коефіцієнт експлуатації діючих свердловин у часі.

Середньодобовий видобуток з свердловин обчислюють за формулою:

qс = kпр (рпл - рвиб)n, (2.3)

де kпр – коефіцієнт продуктивності, м3/Па х доб.;

рпл – пластовий тиск, Па;

рвиб – тиск на вибої свердловини, Па;

n – показник, що характеризує умови фільтрації (визначається індикативною кривою).

У тих випадках, коли пластові тиски та середні дебіти падають, потужність можна визначити кількістю свердловин експлуатаційного фонду.

Поточна виробнича потужність визначається періодично у зв’язку зі зміною умов виробництва або з перевищенням проектних показників. При цьому виробничу потужність обчислюють на кінець кварталу, місяця. Поточну виробничу потужність у нафтогазовидобутку можна обчислити за формулою 1.1, якщо за середньодобовий дебіт свердловин прийняти середній обсяг отриманої нафти в тонах (тис.м3 газу), видобутий протягом доби безперервної роботи свердловини у звітному періоді. Він визначається відношенням загального видобутку нафти (газу) до числа відпрацьованих свердловино – місяців, відпрацьованих свердловиною (групою свердловин) за один і той же період часу.

У найбільш загальному вигляді виробничу потужність провідного цеху, дільниці або групи однакового технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції (видобутку продукції)можна визначити за формулою:

Nі = Пі * Тр * nі, (2.4)

або

Nі = Тр * nі / tі, (2.5)

де Пі – продуктивність і – го устаткування у відповідних ординицях вимірювання продукції за 1 год.;

Тр – річний фонд часу роботи устаткування;

nі – середньорічна кількість і – го устаткування;

tі – трудомісткість виготовлення одиниці продукції.

Поряд із розрахунком виробничої потужності основних цехів розраховують виробничу потужність решти виробничих підрозділів.

Визначення виробничої потужності підприємства завершують складанням балансу, що фіксує її зміни протягом розрахункового періоду і, зрештою, характеризує так звану “вихідну потужність”, яку розраховують за формулою:

Nnвих(к.р) = Nnпр (вх) Nnот.з Nnр Nnас - Nnв, (2.6)

де Nnпр (вх) – вихідна робоча потужність на початок року;

Nnот.з – зміна виробничої потужності впродовж розрахункового періоду внаслідок вжиття поточних організаційно – технічних заходів;

Nnр – резервна виробнича потужність;

Nnас – зміна виробничої потужності внаслідок зміни асортименту товару;

Nnв – виведена потужність.

Для визначення середньорічної потужності підприємства розраховують

середньорічний приріст та вибуття виробничої потужності.

Середньорічний приріст (Nnрпр) визначають за формулою:

Nnрпр = Nnн , (2.7)

де Nnн – потужність, введена протягом року;

n1 – кількість місяців роботи введеної потужності до кінця року;

12 – кількість місяців року.

Середньорічне вибуття (Nnрв) визначаючим, користуючись формулою:

Nnрв = Nnв , (2.8)

де Nnв – потужність, виведена протягом року (ліквідна);

n2 – кількість місяців до кінця року після вибуття потужності.

Середньорічну потужність підприємства (Nnср)вираховують за формулою:

, (2.9)

де Nnпр – потужність на початок року (вхідна потужність).

При визначенні річної потужності підприємства необхідно встановити ефективний фонд часу його роботи (режим). Є такі групи підприємств:

підприємства з безперервним процесом виробництва. Річний фонд робочого часу таких підприємств визначають як різницю між загальним календарним фондом часу (365 або 366 діб) та часом для виконання ремонту;

підприємства, які мають перерви у вихідні та святкові дні і працюють в основному у дві зміни. Річний фонд, робочого часу для підприємств цієї групи розраховують за різницею між річним фондом часу та кількістю вихідних, святкових днів і часом на плановий ремонт устаткування. Річна потужність таких підприємств дорівнює добутку виробничої потужності (при двох або трьох змінах) на кількість