У дефектних свердловинах, експлуатація яких порушує правила охорони надр, повинні бути проведені ремонтно-ізоляційні роботи з попереднім здійснен-ням у них необхідного комплексу дослідницьких робіт з виявлення джерела і місця надходження води або газу в свердловину.

Освоєння свердловин після буріння, підземного і капітального ремонтів варто робити при устаткуванні гирла свердловини герметизуючим пристроєм, що запобігає можливість розливу рідини чи відкритого фонтанування.

У комплекс гідрогеологічних досліджень на родовищі нафти і газу повинні входити:

- проведення по усіх водоносних пластах у розрізі родовища і за його межами регулярних вимірів хімічного складу вод, газів, пластового тиску, забруднень вод нафтопродуктами або хімічними реагентами, застосовуваними при розробці (кислотами, лугами, поверхнево-активними речовинами і т.п.);

- спостереження за водами, що з'явилися у видобувних свердловинах, шляхом виміру частки води в продукції;

- визначення місця надходження води шляхом пробних відкачок з добором проб для хімічного аналізу:

- установлення місця припливу води через колону за допомогою резистиметрії, термометрії й інших засобів.

Особлива увага до природоохоронних заходів повинно виявлятися при застосуванні нових методів збільшення нафтовіддачі.

При використанні теплових методів впливу необхідно уважно стежити за ходом процесу, не допускаючи некерованого плину термічних реакцій, у результаті яких можуть виділятися неприпустимі кількості окису вуглецю, небезпечні для навколишнього середовища.

Варто ретельно дотримувати наявні і розроблювальні в даний час правила роботи з хімічними реагентами. Оскільки більшість реагентів відноситься до III і IV класів біологічної небезпеки, виконання вимог по знезаражуванню порівняно доступно. Однак є речовини, що відносяться і до II класу небезпеки (кислоти, фто-ристі з'єднання, формальдегід, смолисті речовини). При роботі з ними необхідно створювати замкнуті системи водообігу і більш жорсткі системи контролю. Припустимі норми концентрації деяких реагентів при скиданні їх у навколишнє середовище наступні: концентрація поверхнево-активних речовин типу ОП-10 у воді, що відводиться у водойму, менш 0,5 мг/л; поліакриламіді – менше 2 мг/л; сульфанолу НП-3 – менш 0,1 мол/л; концентрація окису вуглецю в повітрі менш 20·103 л/м3 і т.п.

Тривала розробка родовищ нафти і газу, особливо великих, може викликати опускання поверхні на кілька метрів на площі в десятки і сотні квадратних кілометрів, що, у свою чергу, може привести до зміни гідрологічного режиму, заболочуванню або затопленню земель і висновку із сільськогосподарського обороту коштовних орних площ.

Основна причина опускання земної поверхні – стиск пластів під дією додаткового гірського тиску, рівного тиску стовпа рідини, на величину якого знижений п’єзометричний рівень.

Крім того, зрушування гірських порід на родовищі приводить до небажаних явищ при розробці:

- зміні колекторських властивостей пласта під впливом гірського тиску;

- скривленню стовбурів свердловин і деформації обсадних колон;

- сколюванню свердловин у результаті пошарових горизонтальних зривів порід при великих вертикальних переміщеннях пластів;

- деформації і руйнуванню об'єктів промислової облаштованості (трубопро-водів, нафтогазосховищ, вишок і ін.).

Щоб уникнути таких наслідків або для своєчасного вживання заходів захисту від них повинний бути організований контроль за осіданням поверхні з застосуванням найбільш сучасних методів спостережень: фотограмметрії, вико-ристання світодальнометрів і лазерних візирів. На великих родовищах з цією метою необхідно складати спостережливі геодинамічні полігони і вести регуляр-ний контроль за просторовим переміщенням реперів.

Перераховані вище заходу при комплексному їхньому застосуванні можуть забезпечити виконання вимог охорони надр і раціональне при сучасному рівні розвитку нафтогазовидобувної промисловості використання запасів нафти і газу.