Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





АНАЛІЗ МЕТОДІВ І РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЇ НА ПРИВИБІЙНУ ЗОНУ ПЛАСТА ЗА 5-7 РОКІВ З ОБГРУНТУВАННЯМ РАЦІОНАЛЬНОГО МЕТОДУ

Так як на Вигодсько-Витвицькому родовищі на даний час діючими є дві свердловини: 74-ВВ і 4-Лоп, на останній з яких не проводились заходи з метою збільшення продуктивності свердловин в зв’язку з незначними запасами, а на 74-ВВ ефективними були глинокислотна, пінокислотна обробки і гідравлічний розрив пласта, тому проаналізуємо заходи, які є найбільш ефективними на родовищах НГВУ “Долинанафтогаз” і запроектуємо спосіб відновлення дебіту свердловин.

У НГВУ "Долинанафтогаз" періодично здійснюється штучний вплив на привибійну зону продуктивних пластів для збільшення припливу нафти і газу у видобувні свердловини і для збільшення поглинання води в нагнітальних свердловинах. Протягом 2005 р. всього проведено 53 оброблення ПЗП, після яких додатково видобуто 20,6 тис. т. нафти, 5712,3 тис.м3 газу і додатково закачано в продуктивні пласти 8,8 тис.м3 води.

Характеристику геолого-технічних заходів, які проводилися на свердловинах НГВУ “Долинанафтогаз” протягом 2001-2005 рр. подано у табл. 3.1.

Солянокислотна обробка (СКО) використовується найчастіше внаслідок простоти технології, наявності сприятливих умов для її застосування і високої ефективності. Вона призначена для обробки карбонатних колекторів і пісковиків з карбонатним цементом, очищення привибійної зони від забруднення, для розчинення відкладів солей і очищення від глини, цементу і т.д.

Таблиця 3.1 – Ефективність заходів, проведених в НГВУ “Долинанафтогаз” з метою інтенсифікації видобутку нафти

Заходи, спрямовані на збільшення видобутку нафти | Роки розробки

2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2001–2005

n | ДQ | n | ДQ | n | ДQ | n | ДQ | n | ДQ | n | ДQ

1. Гідророзриви плас-тів | 2 | 262 | 1 | 3 | 1– | 1 | 20–– | 5 | 285

2. Кислотні оброб-лення привибійних зон | 10 | 3519 | 15 | 4593 | 16 | 3374 | 6 | 955 | 6 | 1042 | 53 | 13483

3.Оброблення приви-бійних зон ПАР | 3 | 335–– | 1 | 1.1–– | 2 | 42 | 6 | 378

4. Оброблення приви-бійних зон міцеляр-ними розчинами |

2 |

1180–– |

4 |

1837–––– |

6 |

3017

5. Ізоляційні роботи | 2– | 1 | 90 | 3––––– | 6 | 90

Всього | 19 | 5296 | 17 | 4686 | 25 | 5212 | 7 | 975 | 8 | 1034 | 76 | 17253

Глинокислотна обробка основана на властивості соляної кислоти розчинити карбонатні породи і карбонатний цемент пісковиків та інших порід, в результаті чого утворюються пустоти, “канали розїдання” у привибійній зоні.

Спочатку на свердловині проводять звичайні підготовчі операції: промиван-ня вибійних пробок, вилучення парафінистих і смолистих відкладень тепловою обробкою або промиванням розчинниками (гасом, газоконденсатом, пропан-бутановими або бути бензольними фракціями). Кислотний розчин закачують в НКТ одним насосним агрегатом при тиску 6,8 МПа і відкритому затрубному просторі. У момент підходу кислотного розчину до башмака НКТ затрубний простір перекривають і без зупинки продовжують закачування кислотного розчину в пласт і протискуючої рідини. Беруть 0,1-1,5 м3 8-16% розчину соляної кислоти з розрахунку на 1 м ефективної товщини пласта. При повторних обробках об’єм розчину збільшується на 20-50%.

ПАР використовуються як миючі засоби для промивання вибоїв нагніталь-них свердловин і привибійних зон від всіляких забруднень, а також для руйнування і попередження утворення емульсій у при вибійній зоні нафтових свердловин. У привибійну зону закачують 10–20 м3 розчину з концентрацією ПАР 0,5–3%, роботу свердловини відновлюють через 2–3 доби.

Зведемо дані по усередненій свердловино-операції по кожному методу інтенсифікації припливу нафти в табл 3.2.

Таблиця 3.2 – Дані по усередненій свердловино-операції по кожному методу інтенсифікації припливу нафти

Методи інтенсифікації припливу нафти | Середній видобуток нафти на 1 св-операцію, т | Середня собівартість свердловино-операції, грн

Гідравлічний розрив пласта | 365,6 | 56070

Соляно-кислотне оброблення | 343,5 | 10917

Оброблення міцелярними розчинами | 434,7 | 17494

Обмеження припливу пластових вод | 103,4 | 10407

Як бачимо з табл. 3.2, найбільш раціональнішим є використання соляно-кислотних оброблень, оскільки за високої ефективності їх вартість є найменшою, проте у свердловині 74-ВВ вона не дала результату. Тому будемо проводити проектування глино-кислотного оброблення ПЗП на свердловині 74-ВВ Вигодсько-Витвицького нафтового родовища. Ця свердловина є типовою, так як характеризується невеликою обводненістю продукції (44,8%) і порівняно високим дебітом нафти (0,67 т/добу).

8 ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РЕМОНТНИХ РОБІТ НА СВЕРДЛОВИНІ. ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ

Капітальний ремонт свердловин (КРС) – це комплекс складних і довготривалих робіт, пов’язаних з підтримуванням свердловини як споруди у робото придатному стані, тобто це комплекс робіт, призначених для відновлення роботопридатності привибійної зони, обсадних труб, усування аварій, а також здійснення діяння на продуктивний пласт. Зокрема сюди відносять проведення кислотної обробки – КРГ-1.

Роботи з капітального ремонту свердловин виконує цех підземного і капітального ремонту свердловин (ЦПКРС) по плану-наряду головного геолога і головного інженера, який входить до складу бази виробничого обслуговування (БВО) підприємства. ЦПКРС, як правило, має технологічну, виробничо-диспетчерську, економічну, геологічну і ремонтно-механічну служби.

До комплексу робіт при кислотних обробках входять транспортні операції, підготовчі операції, спуско-піднімальні операції (СПО) і закачування кислоти. По закінченні підземного ремонту свердловин виконують заключні роботи, які включають збір гирлового обладнання.

Послідовність виконання ремонтних робіт при ГКО наступна:

1. Проводять підготовчі роботи свердловину промивають і заповнюють нафтою.

2. Приготування кислотного розчину. Наливають в мірник воду, додають інгібітор катапін Катапін-А, лимонну кислоту, товарну соляну і плавикові


Сторінки: 1 2 3