кислоти. Отриманий розчин перемішують і заміряють його густину аерометром. У разі правильного дозування густина повинна відповідати заданій концентрації за температури вимірювання. Якщо виміряна густина більша від розрахункової, до розчину додають воду, якщо менша товарну кислоту. Відтак інтенсифікатор ОП-10, розчин знову перемішують і залишають його на 2-3 год. до повного висвітлення.
3. Нижній інтервал продуктивного пласта ізолюють закачуванням бланкета – концентрованого розчину хлористого кальцію. Транспортування бланкета здійснюється протискуванням нафти в об’ємі викидної лінії і НКТ.
4. Труби припіднімають, встановлюють башмак, розміщують і обв’язують обладнання.
5. Закачують кислотний розчин в об’ємі викидної лінії, НКТ і стовбура свердловини від башмака НКТ до покрівлі пласта.
6. Закривають засувку на затрубному просторі і насосом агрегата закачують решту кислотного розчину.
7. Закривають засувку на викидній лінії. Буферний тиск падає. Тривалість реагування кислоти 1,5 – 2 год.
8. Приплив нафти викликають свабуванням або з допомогою компресора; проводиться оброблення свердловини і очищення привибійної зони від продуктів реакції.
Під час відкриття засувки на викидній лінії рідина починає надходити з пласта, але через деякий час, після часткової заміни нафти в стовбурі свердловини продуктами реакції, приплив припиняється.
На свердловини робочий розчин доставляється в автоцистернах КП-6,5 ємністю 6,5 м3 або УР-20 ємністю 17 м3. Для перевезення концентрованих неінгібованих кислот ємності повинні бути гумовані. Для перевезення інгібованих кислот досить покриття цих ємностей хімічно стійкими емалями. На свердловинах часто використовують пересувні ємності об’ємом 14 м3, які у зимових умовах роботи обладнують змійовиком для обігрівання розчинів парою. Для перекачування кислот використовуються тільки спеціальні кислототривкі відцентрові насоси з подаванням від 7 до 90 м3/год і напори від 8 до 30 м.
Для закачування інгібованих розчинів кислоти в пласт використовується, наприклад, спеціальний насосний агрегат на автомобільному шасі – “Азінмаш-30А” з прогумованою цистерною, яка складається з двох відсіків ємністю 2,7 м3 і 5,3 м3, а також з додатковою ємністю на причепі з двома відсіками по 3 м3 кожний. Агрегат має основний триплунжерний горизонтальний насос високого тиску 2НК500 одинарного діяння для закачування кислоти у свердловину. Насос має привод через спеціальну коробку від основного двигуна автомобіля потужністю 132 кВт. Конструкція силового насоса передбачає змінні плунжери діаметром 110 і 90 мм. Насоси забезпечують подавання від 1,03 до 12,2 л/с і тиск від 7,6 до 50 МПа в залежності від частоти обертання вала (5 швидкостей від 25,7 до 204 у хв-1).
Поряд з цим основним агрегатом в процесі кислотних оброблень свердловини можуть використовувати цементувальні агрегати ЦА-320М, а також насосний агрегат для гідророзриву АН-700.
Для запобігання швидкого зношування агрегатів під час прокачування навіть інгібованого розчину кислоти необхідним є обов’язкове їх промивання водою безпосередньо після завершення робіт. У промивну воду бажано додавати тринатрійфосфат у кількості 0,3-0,5% для кращої нейтралізації залишків кислоти. Технологічна схема проведення глино-кислотного оброблення свердловини представлена на рис. 5.2.
У процесі кислотних оброблень може використовуватись додатково цементувальний агрегат ЦА-320М в якості підпорного насоса, що подає рідину на приймання силового насоса агрегата “Азінмаш-30А”. Ротаційний насос використовують також для приготування нафтокислотних емульсій для закачування в поглинаючі інтервали з метою розширення охоплення обробленням великої товщини пласта. Необхідна кількість хімічних речовин для проведення соляно-кислотного оброблення ПЗП приведена в табл. 8.1.
Рисунок 8.1 – Технологічна схема здійснення ГКО
Таблиця 8.1 – Необхідна кількість хімічних речовин для проведення глино-кислотного оброблення ПЗП
№
п/п | Речовина | Кількість
т | %
1 | Соляна кислота | 3,448 | 15
2 | Плавикова кислота | 0.455 | 3
3 | Стабілізатор (лимонна кислота) | 0,063 | 1
4 | Інгібітор (КИ -1) | 0,020 | 0,3
5 | Інтенсифікатор (ПАР) | 0,020 | 0,3
6 | Вода | 2,472 | -
ПЛАН
робiт по обробцi привибiйної зони пласта свердловини
74-ВВ Вигодсько-Витвицького нафтового родовища
Геолого-техiнічні данi
1. Кондуктор 245мм -200м - зацементований до устя.
2. Експлуатацiйна колона 168х146 мм – 3302 м - зацементована до устя.
Марка сталi та товщина стiнки в iнтервалах: ш 168 мм-8.94 мм ”NS” 0-11.75 м; ш 146 мм-9,5 мм ”Д” — 11,75-362,83 м; 8,5мм ”Д” — 362,83-1760,З м; 9,5 мм ”К” — 1760,З-1815,56 м; 9,5 мм ”Л” — 1815,56-2282,21 м; 10,7мм ”Л” — 2282,21-2339 м.
З. Експлуатацiйна колона опресована тиском 226 атм, герметична.
4. Iнтервал перфорацй- 3368-3375,0 м.
5. Штучний вибiй – 3960 м.
6. Пластовий тиск— Глибинна складка 280 ат. (04.10.02р.)
7. Пiдземне устаткування: хв.21/2 `` — 2шт.-18,8 м; г.с.-З`` - 11, Зм; хв.2 1/2 в —11,5 м; з.о. d-З2 мм; НКТ 2 1/2 `` в — 191 шт- 1804,6 м; штанги – 1``-6 шт.-45 м; 3/4 `` -165шт- 1272,4 м; 7/8 `` -55 шт.-480,8 м; 7/8 `` укор.-1 шт.-1,5 м.
Стан свердловини
Свердловина введена в експлуатацiю 8.08.1987. На 01.01.04 р. с працює з дебiтами: Qн – 0,30 т/доб, Qр – 0,67 т/доб. при низькому динамiчному рiвнi – 1732 м i глибинi спуску насоса 3188,6 м.
Для збiльшення продуктивностi свердловини на нiй планується проведення кислотної обробки. План проведення робіт наведений у табл. 8.2.
Таблиця 8.2 – План проведення робіт
№№п/п | Найменування робіт | Відповідальний
1 | 2 | 3
1 | Прокачати свердловину пластовою водою, обробленою ПАР. | ІТР ЦПiКРС
2 | Пiдняти пiдземне обладнання, виконати ревiзiю i депарафінізацію пiдземного обладнання.
3 | З Допуском НКТ вiдбити вибiй св-ни, при вибої вище 1960 м промити до цiєї глибини.
4 | Пiдняти НКТ з контрольним замiром.
5 | Встановити НКТ на глибинi 3301.3 м.
Продовження таблиці 8.2
1 | 2 | 3
6 | Забезпечнтн на сверлловинi:
-
