ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТИПОВОЇ СВЕРДЛОВИНИ

На основі проведення комплексної оцінки впливу процесу експлуатації Вигода-Витвицького нафтового родовища на навколишнє, природне, соціальне і техногенне середовище встановлено ряд несприятливих екологічних процесів, частина яких відбувається за рахунок природних факторів.

Безпосередньо вплив виробничої діяльності Вигода-Витвицького нафтового родовища не призводить до перевищення санітарно-гігієнічних норм і правил, не здійснює зміни загально-екологічного стану території.

Під час експлуатації нафтових свердловин потрібно дотримуватись наступних вимог:

а) до введення в експлуатацію закінченої бурінням свердловини має бути демонтоване обладнання та проведено планування території біля свердловини;

б) під час освоєння, а також поточного і капітального ремонтів свердловин відповідні бригади повинні бути навчені і проінструктовані безпечному проведенню робіт на випадок відкритого нафтовикиду у відповідності з планом заходів з ліквідації нафтовикиду, який повинен бути розроблений для кожної бригади;

в) гирло свердловини обладнується стандартною арматурою, робочий тиск якої повинен відповідати максимальному тиску, очікуваному на гирлі свердловини. Схема збирання арматури повинна бути затверджена об’єднанням;

г) арматура до встановлення на гирлі свердловини повинна бути опресована в зібраному вигляді на пробний тиск, передбачений паспортом;

д) обв’язування свердловини і апаратури, а також нафтопроводи, що знаходяться під тиском, повинні відіграватися тільки парою чи гарячою водою.

У процесі експлуатації свердловин устаткованнями штангово-глибинних насосів мають виконуватися наступні правила техніки безпеки:

Верстат-качалка має бути встановлений так, щоб виключався контакт рухомих частин з деталями вежі або щогли, а також фундамента та грунту.

Для обслуговування електроприводу та гальм верстата-качалки влаштовується майданчик з огорожею.

Гирло свердловини має бути обладнане гирловою арматурою, яка дає змогу відбирати газ із затрубного простору та проводити дослідні роботи.

Верхній торець гирлового сальника має підноситися над рівнем площадки не більше ніж на 1 м.

Під час набивання ущільнення гирлового сальника кришка його має утримуватися на полірованому штоці спеціальним затискачем.

Гирловий сальник свердловин з можливими фонтанними проявами повинен мати конструкцію, котра дає змогу безпечно замінювати набивку.

У крайньому нижньому положенні головки балансира відстань між траверсою підвіски сальникового штока або штанготримачем та гирловим сальником має бути не менше 20 см.

Противага верстата-качалки має встановлюватися на балансирі тільки після з’єднання балансира з кривошипно-шатунним механізмом та сальниковим штоком.

Балансирні противаги верстатів-качалок мають складатися із секцій вагою не більше 40 кг кожна та бути надійно закріпленими.

З’єднання підвіски з сальниковим штоком має здійснюватися за допомогою спеціального пристосування.

Забороняється провертати шків редуктора вручну та гальмувати його шляхом підкладання труби, лому чи інших предметів у спиці.

У разі перестановки або зміни пальців кривошипно-шатунного меха-нізму на сальниковий шток слід встановити затискач, а шатун надійно закрі-пити до стояка верстата-качалки.

Перед пуском верстата–качалки необхідно впевнитися в тому, що редуктор верстата незагальмований, огорожа встановлена і в небезпечній зоні немає людей.

До початку ремонтних робіт або оглядом обладнання періодично працюючої свердловини з автоматичним, дистанційним або ручним пуском, привод повинен відключатися, а на пусковому пристрої вивішується плакат: “Не вмикати працюють люди”.

На свердловинах з автоматичним і дистанційним управлінням верстатів–качалок поблизу пускового пристрою на видному місці повинні бути закріплені щитки з написом: “Увага! Пуск автоматичний”. Такий же напис має бути на пусковому пристрої.