Гідравлічні коробки гайками і шпильками М36х3 прикріплюються до станини 9 і центруються в розточці станини кільцем, запресованими в розточці гідравлічних коробок. Гідравлічні коробки представляють собою пустотілі відмітки з легованої сталі.

В гідравлічні коробки встановлюються корпуси ущільнення щтоку, які одночасно являються опорами для циліндричних втулок. В циліндричну розточку циліндричної гідро коробки встановлюється змінна циліндрична втулка, яка впирається своїм торцем в корпус, а він, в свою чергу, впирається на торець гідравлічної коробки. Циліндрова втулка 20 утримується від переміщення стаканом, циліндричною кришкою 23, затягуючи ми гайками. Стакан встановлюється всередині втулки. Взаємне їх положення визначається шпон очними пазами на стакані і дюбелями, приварними до втулки.

Циліндрична втулка ущільнюється по зовнішньому діаметру ущільненнями підтимного типу, які складаються з гумових кілець та колін із поліамідної сталі. Між двома комплектами ущільнень циліндрової втулки встановлено розпірне кільце.

Воно має зовнішню і внутрішню канавки і радіальні отвори. В гідравлічній коробці є наскрізний отвір розміщений проти канавок розпірного кільця. При порушення ущільнення циліндричної втулки промивальна рідина попадає в канавки і входить попри отвори в гідравлічній коробці, сигналізуючи про необхідність заміни або підтяжці ущільнень циліндричної втулки.

В середині циліндричної втулки переміщується поршень 7 (лист 1) само ущільнюючого типу . Поршень складається із металевого сердечника на якому із двох сторін при вулканізовано металеві манжети .

Поршень напресовується на конічний хвостовик поршневого штоку 11 , закріплюється гайкою і контра гайкою 18.

Поршневий шток 11 ущільнюється комплектом ущільнень штоку , якіф складаються із чотирьох манжет , з двох капронових втулок, одного резинового опорного капронового кільця плаваючого типу.

Комплект ущільнення штока підтягується через втулку за допомогою гайки , закрученої на корпусі.

Поршневий шток 11 загвинчується в шток повзуна . В кожній гідравлічній коробці виконано по чотири отвори , в які встановлюється клапани конічного типу призначені для розділення поршнів високого і низького тисків .

В конусну розточку запресовується сідло , на якому встановлено ущільнення яке обжате металічним кільцем .

В конусну розточку запресоване сідло , на яке встановлена тарілка клапана 5 (див. рис. 2.2 ) з ущільненням 8, яка піджата пружиною 6 . Ущільнення 8 закріплюється гайкою 7.

В вільному стані конічна поверхня резинового ущільнення 8 трохи виступає над конічною поверхнею тарілки клапана 5 . Тому при спусканні в низ тарілка клапана спочатку досягає поверхні сідла 9 , поверхонь резинового ущільнення 8, а потім тарілки 5. Цим пом’якшується сила удару тарілки клапана 5 в сідло 9 і забезпечується герметизація .

Верхній хвостовик тарілки клапана центрується в кришці клапана 1 резиновою втулкою 4 , і нижній хвостовик – направляючим отвором 6 в сідлі 9

Кришка клапана 1 герметизується ущільненням 3 овальної форми і двома паламідними кільцями 2 , що зажимаються через кришку клапана гвинтом .

За рахунок цементації і термічної обробки робочі поверхні сідла і тарілки мають високу твердість та зносостійкість .

Привідна частина насоса (див. лист 1) перетворює обертовий рух корінного валу в зворотно поступальний рух поршнів . Вона має вмонтовану зубчасту передачу .

Привідна частина складається із корінного вала 5, трансмісійного валу 6, вмонтованих в станину 9, на якій в свою чергу вмонтована система змащення штоків 11.

Для установки трансмісійного валу 6 кривошипно шатунного механізму 5 корпус станини 9 з кришкою має роз’їм по валам і закривається кришкою 19 , яка

закріплюється шпилькю і гайками .

Герметизація з’єднання корпуса станини з кришкою забезпечується за рахунок встановленої резинової прокладки 22 в спеціальні канавки по місці роз’єднання .

Кришка 19 і корпус станини оброблюється разом , тому кришка є не взаємозамінною деталлю . В корпусі станини кріпляться два верхні і два нижні чавунні повзунки .

Ущільнення штоку повзуна не потребує регулювання або підтяжки в процесі експлуатації. Робота ущільнення штока повзуна здійснюється наступним чином масло яке зливається на шток повзуна захвачується його поверхнею . При русі повзуна в сторону гідро коробки масло по штоку підтікаючи доходить до скребкових кілець , зчищується гострими кромками і зливається по канатах в камеру корпуса . Звідти, через зливний отвір повертається в картер.

3. Спеціальна частина

3.1 Аналіз роботи пневмокомпенсатора ПК – 70 – 250 та пропозиції по його вдосконаленню.

Пневмокомпенсатор призначений для зменшення коливань тиску , що викликано нерівномірністю подачі перекачуваної рідини. Пневмокомпенсатор складається із корпуса 5, в який встановлена гумова діафрагма 7 з завулканізованим металічним сердечником 6 і закріпленими на ньому стабілізатором 8. Стабілізатор 8 , прикріплюється до діафрагми 7 за допомогою пружинної шайби 9 . В верхній діафрагми є кришка 11, що герметизує її внутрішньою порожниною , яка яка заповнюється попередньо стиснутим нейтральним газом до тиску який визначається відповідно до робочого тиску рідини в нагнітальній лінії .

Кришка 11 кріпиться до корпуса 5 за допомогою шпильок . На кришці розміщується перехідник 13 з манометром 1 та вентилем 2 . Все це кріпиться до кришки через фланці і ущільнення мідною прокладкою 15, затягується болтами між фланцем і кришкою необхідно витримати зазор величиною 3 мм, який дозволяє встановити вентиль 2 ш манометр 1 . Заповнення пневмокомпенсатора газом проводять через вентиль 2 .

Манометр призначений для перевірки величини початкового тиску в пневмокомпенсатрі і повинен мати границю витривалості 40 МПа.

Стабілізатор 8 призначений для центрування діафрагми 8 в момент опускання її на сідло при зупинці насосу.

При