роботі насосу , перекачувана рідина , рухається через трійник 16 під тиском , більшим від початкового тиску газу і тиску визначеного силою пружності пружини 19, , відтискає гумову діафрагму від сідла 4 і попадає в нижню частину корпуса 11, стискуючи газ і пружину 19 до величини робочого тиску : На протязі періоду нагнітання , коли миттєва подача насоса стає меншою ніж середня подача , перекачувана рідина в нижній частині корпуса 5 під діафрагмою , подається в нагнітальний трубопровід за рахунок сили надлишкового тиску газу і сили пружності пружини 19 , в при збільшенні подачі перекачувана рідина в нижній частині корпуса 5 поглинається із нагнітального трубопроводу за рахунок стиснутого газу і пружини в ередині діафрагми . Таким чином проходить вирівнювання нерівномірності подачі бурового насоса.
Шток 10 з’єднаний із діафрагмою за допомогою завулканізованого сердечника 6 різьбовим з’єднанням та зафіксований гайкою 23. Шток переміщується разом з діафрагмою при зміні тиску в отворі , зробленим в кришці пневмокомпенсатора . Шток в пневмокомпенсаторі виконує дві функції : запобігає непопаданню випуклості діафрагми в зміщене сідло 4 і він є провідником струму при замиканні контакту (до корпусу пневмокомпенсатора, який є добрим провідником ) підключено полюс електричного кола , до другого болта 22 підєднаємо другий полюс цього ж кола . Болт 22 ізольований від корпуса діелектриком 12 який виготовлено із текстоліту і з’єднаний із кришкою компенсатора посадкою з натягом і зафіксований гайкою 3. У втулці 12 в середині нарізана різьба .
При збільшенні тиску створеного буровим розчином шток 10 рухається вверх і при значенні тиску більшому від допустимого доторкається до контактної пружини 18, яка прикріплена до болта 22, при цьому замикається електричне коло. Струм , що протікатиме в колі засвітить лампочку або ввімкне звуковий сигнал . Також в коло можна вмонтувати виконавчий механізм який би при прортіканні струму вимикав би привід насоса .
Таке вдосконалення дає змогу запобігти серйозним поломкам пневмокомпенсатора , а також дублює роботу зворотного клапана . Також можливо вмонтувати в це електричне коло різного роду регуляторів , за допомогою яких можна регулювати режим роботи насоса змінюючи частоту обертання привода . Також приспосіблення продовжує срок робото здатності насоса і пневмокомпенсатора; зменшує аварійність циркуляційного комплексу .
Пружина 19 яка встановлена між кришкою і мембраною пневмокомпенсатора сприймає (частково) на себе зусилля , які створює тиск промивної рідини тому мембрана за допомогою пружини сприймає менше навантаження а це звичайно дозволяє підвищити довговічність її роботи .
Як видно із практики діафрагма – це так зване слабке місце в роботі пневмокомпенсатора ; вона під дією знакозмінних навантажень розривається або перегинаючись перестає виконувати свої функції .
Вище описане вдосконалення пневмокомпенсатора ПК – 70 – 250 дозволяє збільшити довговічність його роботи , а також автоматизувати процес нагнітання промивної рідини в свердловину .
4. Розрахункова частина
4.1 Розрахунок об’єму пневмокомпенсатора .
Визначаємо об’єм газової камери компенсатора згідно [1 стор. 73 ] за формулою :
, де (4.1)
ч – коефіцієнт ефективності роботи компенсатора ч = 0,2
S – довжина ходу поршня , S = 0,4 м ;
Pmax – мах. тиск нагнітання , Pmax = 25 МПа ;
Pпоп – тиск попереднього закачування газу Pпоп = 0,3*25 = 7,5 МПа ;
Fп – площа поршня ; Fп = рDп / 4 ;
Dп – діаметр поршня ;
Діаметр поршня розраховуємо за формулою для насосів двосторонньої дії
де (4.2)
зo – коефіцієнт об’ємної подачі , з0 = 0,96 ;
к – кількість камер , к = 4 ;
n – число подвійних ходів поршня , n = 65хв-1 ;
Qp – подача при максимальному тиску , Qp = 0,02 м3 / с ;
Приймаємо Dп = 0,13 м.
Fп = 3,14 0,13 2 / 4 = 0,013 м 3 ;
Wcp = 2 0.2 0.13 0.4 25 / 7.5 = 69.3 м3 ;
Енергоємність пневмокомпенсатора
V = WD = 0.069 25 10 6 = 1,73 МДж (4.3)
4.2 Розрахунок товщини стінки компенсатора .
Об’єм компенсатора сферичної форми :
де
к – внутрішній радіус пневмокомпенсатора
Напруження в корпусі компенсатора сферичної форми визначається по формулі :
; (4.4)
T – границя текучості для сталі 40Х , T = 600 МПа ;
= 600 / 2 = 300 МПа ;
и – коефіцієнт запасу міцності , т = 2 ;
R – зовнішній радіус компенсатора ;
d – товщина діафрагми , d = 10 мм ;
Товщина стінки компенсатора дорівнює
D = R - r = 0.278 – 0.254 = 0.024 мм .
4.3 Розрахунок кришки пневмокомпенсатора .
Напруження в пластині рівномірно розподілено по всій площі
max – максимальне напруження що виникає в кришці :
max = m / n
m – границя текучості для даного матеріалу
m = 340 МПа – для сталі 45 ;
n – коефіцієнт запасу , n = 2
max = 340/2 = 170 мПа.
- товщина пластини ;
R – радіус пластини ;
Звідси
4.4. Розрахунок шпильок на міцність
Приймаємо тиск опре совки системи рівним
1,5р = 1,5 · 25 = 37,5 мПа.
Сила від реакції в прокладці при рівна:
, де (4.7)
Q – питомне навантаження , мПа
d1.d2 – діаметри кільцевої прокладки ,
d1 = 50 мм. d2 = 58 мм.
Загальне зусилля на кришку від дії тиску при опре совці :
Рзаг = .
Розрахункове зусилл при опре совці для однієї шпильки
Рроз = Рd / + х1 Рзаг / ( 4,8 )
Х1