На лицьовій панелі розташовані (зверху вниз):

Розглянемо перехідні процеси, які відбуваються у лінії зв'язку Ідентично інтегруючій ланці. Це зручно зробити побудувавши наступне

електричне коло рисунок 2.1 , де R1 - активний опір кабельної лінії передачі інформації , R2 - вхідний імпеданс наземного буфера з врахуванням опору активних втрат в кабельній ізоляції , С - ємність лінії передачі інформації.

Рис. 2.1 Принципова електрична схема еквівалента

Нам необхідно визначити закон зміни напруги на конденсаторі С, щоб
підібрати оптимальне значення ємності цього конденсатора , а відповідно
проаналізувати можливість застосування промислових геофізичних кабелів з
1- їх реальними активними та реактивними електричними парамнтрами.
Початкові умови (сигнал відсутній): Uc(0-)=0.

Після виходу сигналу в верхню точку потенціального значення:

згідно першого правила Кірхгофа:

i=i1+i2

де і1=CdUc/dt, i2=Uc/R2,

отже: і= CdUc/dt+Uc/R2; згідно другого правила Кірхгофа:

iR1-UC=E

отримаємо:

R1CdUc/dt+UcR1/R2+Uc=E. Шукаємо вільні складові:

R1CdUc/dt+UcR1/R2+Uc=0

позначимо a=dUc /dt. Тоді характеристичне рівняння буде мати вигляд:

aR1 C+R1 /R2+l=0,
звщси: a= -(R1+R2)/(R1R2C).

Загальна форма запису розв'язку даного диференційного рівняння:

де А - невідоме значення.

Шукаємо вимушені складові:

напругу на конденсаторі вважаемо сталою, тому dUc/dt=0,

UC"R,/R2+UC"=E, Uc"= ER2/R1 +R2;

Напруга на конденсаторі буде дорівнювати сумі вільної та вимушеної складової:
UC=UC'+UC''.

Для моменту t=0+:

U(0-)=U(0+)=0,

O=A+UC", A=-Uc".

Тоді:

Uc=-Uc’’e+Uc’’

Для коректності роботи інтегратора необхщно, щоб постійна часу Штегрування була на ппорядок меньша ніж період коливання сигналу, який перередається. Для нашого випадку:

ј<t

При чому значения постійної часу інтегрування кола обернено пропорційне модулю значения . Тобто:

т=1/||.

Виходячи з цієї умови визначаемо максимально допустиме значения ємності кабельної лінії зв’язку:

С>144.23 мкФ

В реальних умовах експлуатаци кабельного обладнання ця величина не перевищуе 0.2 .... 0.5 мкФ., а це значить, що для стабільної передачі інформації достатньо використання будь-якого типу геофізичного кабелю, що відповідає своїм технічним вимогам.

Представлена розробка комплекту апаратури дозволяє покращити достовірність інформації при дослідженні свердловин. Проводить виміри за одину спуско-підйомну операцію

4 МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ АПАРАТУРИ ЕМ

Виміри є одним із основних шляхів отримання геофізичної інформації, за даними якої проводять геологічне дослідження розрізів свердловин. Отримання геофізичної інформації здійснюється як засобами вимірювання (геофізична апаратура), так і за рахунок техніки проведення вимірів (системи спостережень).

Метрологічне обслуговування технології геофізичних досліджень в

свердловинах в значній мірі обумовлює ефективність і достовірність отримання рішення геологічного завдання. Методика метрологічного забезпечення технологічного процесу ГДС визначає нормовані характеристики процесу вимірів в свердловині, петрофізичних лабораторіях і алгоритмічної інтерпретації.

Основним завданням метрологічного забезпечення є здійснення комплексу технічних і методичних заходів по метрологічному забезпеченню діяльності геофізичних підприємств. Метрологічні операції забезпечують єдність, достовірність і нормовану точність результатів вимірів.

Враховуючи будову інформаційної моделі технології геофізичних досліджень в свердловинах, структуру метрологічного забезпечення можливо побудувати за чотирма підсистемами:

1. Метрологічне забезпечення вимірів фізичних параметрів у свердловині
геофізичною апаратурою.

2. Метрологічне забезпечення вимірів петрофізичної інформації в
лабораторних умовах на зразках керну.

3. Метрологічне забезпечення вимірів геологічних параметрів.

4. Метрологічне забезпечення системи геофізичної інтерпретації і
програмно-алгоритмічного забезпечення.

У загальному кожна із підсистем повинна забезпечувати отримання геофізичної інформації методикою, яка відповідає нормованим параметрам. 'Нормовані методико-технологічні параметри формуються при розробці -вимірювального геофізичного засобу і технології проведення досліджень, вони

визначаються при проведені метрологічного забезпечення.

Метрологічні параметри вимірювальних засобів вивчаються методами експерементальних випробувань, які проводяться на фізичних моделях

реальних гірських порід, або на штучно побудованих атестованих контрольно-повірочних установках і свердловинах. Метрологічні установки і моделі

повинні відповідати адекватності по петрофізичних властивостях і враховувати

неоднорідність. Проведення випробувань починається з метрологічної експертизи технічної документації, метрологічної атестації вимірювального Засобу і складання схеми метрологічного забезпечення робіт в процесі експлуатації.

Для проведення метрологічних операцій з геофізичною вимірювальною апаратурою використовують стандартні зразки складу і властивостей, повірочні установки і імітатори фізичних властивостей, а також контрольні свердловини. Як ми вже знаємо, що електричний каротаж проводиться у свердловинах метою визначення електричного опору пласта за значеннями позірного опору, Який залежить від геолого-петрофізичних і технологічних факторів. Позірний Електричний опір визначається за Метрологічне забезпечення прааметрами Іелектромагнітного поля, утвореного в неоднорідному середовищі, при фіксованих розмірах зондового пристрою. Основною передумовою є допущення того, що виміри проводяться в однорідному середовищі.

У технічній документації на апаратуру електричного каротажу вказується щмірювальний параметр - позірний електричний опір, який залежить від свердловинних умов і це обумовлює необхідність проведення градуювання в їїеобмеженому однорідному середовищі.

У загальному, градуювання апаратури електричного каротажу можливо проводити і в однорідному середовищі (наприклад, в ізольованій ємності з відомим рс). Але цей шлях виміру рп має певні ускладнення при переході від рк По рп за рахунок невідповідності модельних уяв і реального геологічного середовища.

При проведенні метрологічного забезпечення вимірів параметрів рп і єпр геофізичною апаратурою, виконують контроль нормованих метрологічних характеристик і контроль характеристики складової методичної похибки вимірювання. Інструментальна складова похибки вимірювання залежить не тільки від параметрів засобу вимірювання значень рп але і від інформації, яка отримується свердловинними резистивіметрами і каверномірами.

4.1. Метрологічне забезпечення методів електрометрії

зондами БК і БКЗ

Основним джерелом похибки вимірювання позірних значень електричного опору контактними зондами являється:

Визначення параметру електричного