Генераторні котушки зонда живляться від змонтованого в приладі свердловини генератора ГВЧ змінним струмом частотою 50 кГц (сила струму і частота стабілізовані).

Вимірювана напруга з ланцюга приймальних котушок зонда поступає в підсилювач-модулятор УМ, в якому воно посилюється шляхом амплітудної модуляції. Перетворення сигналу необхідне, оскільки тілі вимірювальна система апаратури розрахована на роботу з вхідними сигналами у вигляді напруги змінного струму низької частоти. Що модулює напругу частотою 380 Гц подається з генератора низької частоти ГНЧ, який використовується також для живлення струмових електродів градієнт-зонда.

Модульований сигнал перетвориться фазочутливим детектором

ФЧД в напругу частотою 380 Гц, пропорційне активною складовою ЕРС в приймальних котушках фазочутливий детектор ФЧД управляється через фазообертач ФВ напругою частотою 50 кГц, синфазним із струмом в генераторних котушках зонда.

Перетворений сигнал індукційного зонда посилюється підсилювачем низької частоти УНЧ і поступає в частотний модулятор ЧМ2 одного з двох інформаційних каналів частотно-модульованої телесистеми.

Одержаний високочастот ний сигнал (несуча частота каналу 14 кГц) проходить через фільтр низьких частот ФНЧ2, посилюється по потужності вихідним підсилювачем ВУ телесистеми і по кабелю передається на поверхню. Для передачі свідчень градієнт-зонда (напруга частотою 380 Гц) використовується другий канал телесистеми, частина свердловини якого складається з частотного модулятора ЧМ1 і фільтру ФНЧ1; несуча частота цього каналу 7,8 кГц

Крім двох інформаційних сигналів з приладу свердловини на поверхню передається опорна напруга частотою 380 Гц, необхідне дл» роботи наземної частини частотно-модульованої телесистеми. Воно знімається з генератора низької частоти, посилюється загальним для всіх каналів підсилювачем В У і поступає в кабель.

Живлення приладу свердловини здійснюється постійним струмом від випрямляча В по тій же жилі кабелю (Ж), після якої передаються сигнали змінного струму. Напруження ламп Дн сполучені послідовно і підключені до ланцюга живлення через баластний опір R6.

На поверхні сигнали індукційного і градієнт-зонда проходять через фільтр низьких частот Ф2 і потім розділяються по відповідних каналах смуговими фільтрами ПФ1 і ЛФ2.

частотним детектором ЧД1 (9Д2), на виході якого виходить напруга частотою 380_Гц. Ця напруга випрямляється фазочутливими випрямлячем ФЧВ1 (ФЧВ2) і поступає у відповідний канал реєструючого прибора_кажучейся провідності або опору, що здається . Фазочувствітельниє випрямлячі управляються опорною напругою, що поступає з приладу свердловини через смуговий фільтр Ф1, підсилювач У і регулятор фази РФ, який дозволяє забезпечити синфазность сигналів, що випрямляються, що становлять, із струмом живлення градієнт-зонда і що модулює напругу на вході каналу провідності.

При проведенні вимірювань з трижильним кабелем одна з жил підключається до додаткового електроду що дозволяє одночасно записувати криву ПС.

Наземна частина апаратури АІК-3 представляє собою пульт ИПЧМ, доповнений змінним блоком управління ГИК. Змінний блок містить: схему для виділення і посилення опорної напруги, що складається з вхідного трансформатора, смугового фільтру і транзисторного підсилювача з індикатором опорної напруги: конденсатори і дросель для розділення ланцюгів сигналу і живлення; елементи комутації.

Конструктивно прилад свердловини виконаний у вигляді трьох зчленованих вузлів: зонда електричного каротажу, електронного блоку і індукційного зонда.

Зонд електричного каротажу змонтований на відрізку трижильного броньованого кабелю КТБ-6 і по конструкції аналогічний зонду апаратури КСП. Зонд захищений від механічних пошкоджень оболонкою з прогумованої стрічки «чефер». Зверху зонд закінчується уніфікованою головкою для з'єднання з каротажним кабелем, а внизу — мостом свічки, що зчленовується з головкою електронного блоку. Герметизація місця з'єднання забезпечується звичайним способом — за допомогою гумових кілець, що самоущільнюються .

Електронний блок змонтований на коритоподібному шасі, прикріпленому до верхньої головки. Знизу шасі закінчується спеціальним штепсельним роз'ємом для підключення індукційного зонда. Електронний блок захищений сталевим кожухом, що герметично сполучається з головкою зонда.

Котушки зонда — одношарові, секціоновані. Вони встановлені в проточках несучого склопластикового стрижня і забезпечені електростатичними екранами. Сполучні дроти, зібрані бифидярно і захищені екранами, прокладені в пазах несучого стрижня. Знизу до стрижня прикріплена сталева герметична камера, в яку поміщені конденсатори резонансного контуру генератора живлення зонда. Зонд закритий кожухом і склопластикової труби з гумовою оболонкою, службовці для захисту труби від хімічної дії промивальної рідини. Внутрішня порожнина зонда залита кремнійорганічною рідиною, а кожух забезпечений компенсатором тиску, завдяки чому внутрішній тиск урівноважений з зовнішнім.

2.3.2Апаратура індукційного каротажу ПІК-1М

Апаратура ПІК-1М призначена для проведення індукційного каротажу в свердловинах з порівняно невисокими температурою і тиском; (до 120е З і 600 кгс/см2).

Як вимірювальна установка в апаратурі використаний фокусуючий індукційний зонд 4Ф1, що складається з чотирьох котушок: основних — генераторній Г і приймальнею П і два фокусуючих генераторних ФДМ і ФГ2. (Рис 2.2)

Рис. 2.2 Блок схема апаратури індукційного каротажу ПІК-1М

Фокусуючі котушки поміщені між котушками Г і П і включені назустріч Р. Розташування і число витків фокусуючих котушок вибрано так, що сумарний сигнал у вимірювальній котушці, обумовлений свердловиною і породами в радіусі 0,25 м, близький до нуля. Одночасно забезпечується майже повна компенсація ЕРС прямого поля..

Генераторні котушки зонда живляться від поміщеного в приладі свердловини генератора високої частоти ГВЧ (20 кГц), стабілізованого по струму і частоті.

Напруга, що індукується в приймальній котушці зонда, посилюється підсилювачем У і потім випрямляється фазочутливим випрямлячем Ф9В. Вихідний струм випрямляча, пропорційний активною складовою напруги на приймальній котушці, перетворюється частотно-імпульсним перетворювачем ЧІП в послідовність імпульсів струму. Частота їх проходження зв'язана лінійною залежністю з силою перетворюваного постійного струму.