Поява води в продукції свердловин може бути також викликана рядом інших причин. В свердловини можуть надходити проміжні води з водонасичених прошарків, розміщених в продуктивному розрізі, залишкова вода з окремих заземлених лінз або зв’язана вода глинистих відкладів, яка відтискується зі зниженням пластового тиску. При створенні значних депресій на пласт можливий рух або перенос газом в дисперсному стані частини залишкової води, особливо у випадку пластів з низькою газонасиченістю. При неякісному цементуванні експлуатаційної колони відбуваються перетоки чужих вод до верхніх і нижніх водонасичених горизонтів. Обводнення свердловин може бути викликане також тріщинно - жильними водами, які заповнюють водопровідні тектонічні розломи чи надходять по них з більш глибоких стратиграфічних горизонтів, а також припливом води з верхніх водоносних горизонтів по тектонічних порушеннях. На останній стадії розробки газових родовищ в умовах низьких дебітів газу можливе скупчення на вибоях конденсаційної води, яка випадає в стовбурі свердловини в результаті зменшення температури по шляху руху газу. При розробці газоконденсатних родовищ на режимі виснаження пластової енергії в умовах ретроградної конденсації вуглеводневої суміші на вибоях свердловин може скупчуватися вуглеводневий конденсат, який випадає з газу в стовбурі свердловин надходять у рідинному стані разом з газом з пласта.

З появою рідини (води і конденсату) в продукції свердловин знижуються дебіти газу, що пов’язано зі зменшенням фазової проникності пористого середовища для газу, обводненням частини газовіддаючих інтервалів, зростанням втрат тиску у привибійній зоні пласта, стовбурі свердловин системі збору газу при русі двофазної газорідинної суміші. При зменшенні дебіту газу нижче мінімально необхідного значення для виносу рідини відбувається нагромадження води і вуглеводневого конденсату на вибої й у привибійній зоні і свердловина поступово зупиняється.

2.2.2.Характеристика сучасних методів інтенсифікації роботи обводнених газових свердловин вибір раціонального способу для умов покладу

Всі методи боротьби з обводненням газових свердловин можна розділити на три групи. Методи першої групи основані на попередженні надходження води на вибій свердловини включають:

селективне розкриття газоносних пластів;

ізоляційні роботи для від’єднання обводнених пропластків, установки екранів в пластах з підошовною водою, ліквідації заколонних перетоків води і негерметичності експлуатаційної колони;

експлуатацію свердловин зі зниженими дебітами газу, при яких виключається надходження на вибій пластової води;

обробку привибійної зони газовіддаючих пластів з метою зменшення робочих депресій на пласт.

До другої групи належать методи звільнення стовбура свердловини від рідини без підйому її на поверхню:

періодичні зупинки свердловини для поглинання пластом рідини, яка нагромадилася на вибої;

проведення внутрішньосвердловинної сепарації води від газу з наступним перепуском її під дією гідростатичного напору або закачуванням за допомогою насосних агрегатів у розміщенні нижче до розрізу водопоглинальні пласти, без додатку ПАР або з додатковим уведенням у воду ПАР для збільшення швидкості фільтрації у пласті.

До третьої групи належать методи звільнення стовбура свердловини від рідини шляхом підйому її на поверхню.

При ізоляції в газових свердловинах обводнених пропластків виключається можливість регулювання просування в поклад пластової води ў видобутку защемленого газу з обводнених зон. В умовах тонкошарової будови пластів ізоляційні роботи можуть призвести до від’єднання частини газонасиченої товщини продуктивного розрізу. Обводнені пропластки в ряді випадків є також основними каналами надходження газу в свердловину. Тому їх ізоляція призводить до істотного зменшення дебітів газу.

Застосування методів другої групи з перепуском води можливе при наявності в розрізі родовища виснажених газових покладів або водопоглинальних горизонтів, в які можна б було утилізувати пластову воду. Інститутом ВолгоградНДПІнафта розроблені три технології видобутку газу з внутрішньосвердловинною сепарацією і безперервним чи періодичним відводом води в поглинальні горизонти, розміщені нище або вище газового пласта.

В зв’язку з обмеженою областю застосування перших двох груп методів боротьби з обводненням свердловин в даний час найбільше поширення одержали методи виносу рідини зі свердловини на поверхню. Відомі методи експлуатації обводнених газових свердловин поділяються на газогідродинамічні, фізико-хімічні та механізовані.

Газогідродинамічні методи основані на використанні природньої енергії пластового газу для виносу рідини зі свердловин шляхом підтримання необхідних швидкостей руху газу на вході в ліфтові труби (за рахунок зменшення тиску на гирлі або діаметра ліфтових труб чи збільшення витрати газу) і зниження втрат тиску в стовбурі свердловини (за рахунок створення в ліфтових трубах однорідної структури газорідинного потоку).

До них належать:

вибір раціональної конструкції колони ліфтових труб (діаметра ў глибини спуску);

застосування комбінованої (ступінчастої) колони ліфтових труб різного діаметра;

зниження тиску на гирлі свердловини за рахунок уведення в експлуатацію компресорної станції або застосування ежекторних пристроїв;

періодичні продувки свердловин у викидну лінію за допомогою автоматичних комплексів типу «Вибій-1» та інших, призначених для повного чи часткового припинення відбору газу з метою нагромадження енергії для підйому рідини з вибою на поверхню;

періодичні продувки свердловин в газопровід низького тиску чи в атмосферу по факельній лінії за допомогою змонтованих на гирлі або на вибої автоматичних пристроїв;

обладнання свердловин, які працюють з дебітами газу, більшими від мінімально необхідного, автоматичними системами типу «Ластівка» для безперервного виносу рідини по ліфтових трубах і відбору решти газу по затрубному простору або відбору всього чи більшої частини газу по затрубному простору та періодичного виносу рідини по ліфтових трубах шляхом перерозподілу потоків газу в стовбурі свердловини за рахунок повного чи часткового закриття клапана на викиді із затрубного простору. Застосування автоматичних систем «Ластівка» дає змогу мінімізувати втрати тиску в стовбурі свердловини і тим самим збільшити дебіти газу;

застосування сифонних трубок умовним діаметром 25 мм або 32 і 42 мм (довгомірні