Вивчення технологічних процесів на підприємстві

4.1 Технологія зберігання світлих і темних нафтопродуктів

Кожен з видів нафтопродуктів зберігається в окремих резервуарах. Технологія для їх зберігання неоднакова. Різниця в технології їх зберігання випливає з поділу нафтопродуктів на світлі і темні. До світлих нафтопродуктів відносяться бензини, гаси (керосини) і дизельні палива. До темних нафтопродуктів відносяться мазути і масла.

Далі будуть наведені деякі особливості зберігання світлих та темних нафтопродуктів.

В резервуарах для зберігання світлих нафтопродуктів встановлюються гідравлічні запобіжні клапани, призначення яких – запобігати утворення вакууму чи надлишкового тиску вище допустимого при виході з ладу дихального клапана. Гідравлічний клапан працює як гідравлічний затвор. В клапан заливається масло на певну висоту затвору, відповідну до умов роботи резервуара. При досягненні в резервуарі певного значення вакууму чи надлишкового тиску, надлишок масла витісняється із затвора. В результаті резервуар з’єднується з атмосферою і відвертається порушення його цілісності від надлишкового тиску чи вакууму.

В резервуарах для нафти і мазутів встановлюють пристрої, що запобігають утворення осадів: розмиваючі головки, циркуляційні насоси з

розподілюючими ступичниками, насоси з переміщуючим пристосуванням.

Іноді приймально-роздавальні патрубки всередині резервуара нарощують відводами на висоту до 1 м., що попереджує попадання продукту з нижнього шару в насос. При цьому в перекачуваному продукті знижується вміст механічних домішок і води.

Резервуари для бензину і нафти обладнуються понтонами. Понтони зменшують площу випаровування, що сприяє скороченню втрат нафтопродуктів від випаровування на 70 – 85 %. Широке застосування знайшли металічні понтони. Однак через недостатки в конструкції металічні понтони швидко виходять з ладу: заповнення ящиків-поплавків понтона нафтопродуктом через недостатню герметичність поплавків і втрата при цьому плавучості понтона і ін.

В резервуарах зі світлими нафтопродуктами, що експлуатуються під високим тиском, вимірювання рівня наповнення, маси і відбір проб повинні виконуватись спеціальними пристроями. Рівень нафтопродукту вимірюється рівнемірами типу УДУ, кількість – пристроями “Радіус”, відбір проб – пробовідбірниками типу ПСР і іншими спеціальними приладами, передбаченими стандартом або проектом.

Для зменшення втрат нафти і нафтопродуктів (світлих і темних) резервуари прийнято фарбувати в білий колір для відбивання сонячних променів.

Всі резервуари обладнані дихальними клапанами, які відкриваються при збільшенні тиску всередині резервуару. Однак в їх використанні є недолік – втрати нафти чи нафтопродукту від дихань. Є наступні види дихань: “великі дихання”, “малі дихання” і “зворотній видих”.

Втрати нафтопродуктів від “великого дихання” відбуваються наступним чином: при відборі нафтопродукту з резервуару деяка його кількість, що залишилась, випаровується у вільний простір резервуару; при наступній закачці нафтопродукту в резервуар нафтопродукт з газового простору витісняється через дихальний клапан в атмосферу. Втрати нафтопродуктів від “малого дихання” пов’язані з коливанням температури навколишнього середовища, тобто з коливанням температури нафтопродукту внаслідок дії сонячної радіації і атмосферних явищ на покрівлю і стінки резервуара.

Для зменшення втрат нафтопродукту від випаровування крім понтонів ще застосовують рідини (легші за нафтопродукт), які виливають на вільну поверхню нафтопродукту відокремлюючи його цим від вільного простору резервуару (газоповітряної суміші). З цією ж метою застосовують і пластмасові кульки малого діаметру, які так само розсипають на поверхню нафтопродукту, зменшуючи цим самим поверхню випаровування нафтопродукту.

Також для зменшення втрат нафтопродукту від випаровування застосовують резервуари з плаваючою покрівлею. Плаваюча покрівля цих резервуарів, знаходячись весь час на поверхні нафтопродукту, взагалі унеможливлює утворення газоповітряної суміші внаслідок випаровування, оскільки в цих резервуарах немає вільного простору і нафтопродукт не має куди випаровуватися.

4.2 Опис технологічного процесу і технологічної схеми

сировинного парку нафти.

Резервуарний парк № 2 цеху № 3 призначений для приймання нафти, що надходить з нафтопроводу Жулино-Надвірна, її зберігання, та внутрішньозаводського перекачування в резервуари цеху № 1 та товарно-сировинного парку № 1 цеху № 3.

До резервуарного парку № 2 входять:

-резервуарний парк;

-насосна сирої нафти ;

-пожежний резервуар;

-вузол збирання та очищення промдощових стоків;

-пункт управління з побутовими приміщеннями, трансформаторна підстанція;

-зовнішні технологічні мережі;

-електричні мережі;

-мережі водовідведення і каналізації ;

-теплові мережі;

-мережі зв’язку та сигналізації.

Резервуарний парк складається із 6-ти резервуарів об’ємом 20 тис.м3 кожний, з плаваючою покрівлею.

В процесі роботи резервуарний парк № 2 пов’язаний з технологічними установками цехів № 1,10.

Резервуарний парк № 2 введений в дію в 2004 році. Генеральний проектувальник виробництва – “Львівдіпронафтохім”.

В резервуарному парку № 2 розміщено 6 резервуарів, Р-401-406, з плаваючою покрівлею, об’ємом 20 тис.м3 кожний. Приймально-роздавальні патрубки резервуарів оснащені електрокерованими хлопавками. Сира нафта поступає в резервуари з нафтопроводу Жулино-Надвірна, довжина якого 112 км. З резервуарів нафта насосами Н-401-1,2,3 подається в сировинні резервуари цеху № 1 на переробку. Схема також дозволяє подавати нафту для наливання в залізничні цистерни, в резервуари резервуарного парку № 1 цеху № 3, а також перекачувати нафту з резервуару в резервуар в межах резервуарного парку № 2. До резервуарів Р-401,404 підведена лінія для аварійного скидання нафти з запобіжних клапанів пункту приймання і обліку нафти з нафтопроводу Жулино-Надвірна.

Для протипожежного захисту резервуарів служить стаціонарне автоматичне піногасіння повітряно-механічною піною від насосної піногасіння. Резервуари, крім того, обладнані стаціонарною установкою охолодження.

Для керування об’єктом розроблена автоматизована система керування технологічним процесом. Ця система дає можливість отримувати наступні параметри та виконувати такі функції:

-вимірювання поточного рівня продукту та межі розділу “нафта-вода” в кожному резервуарі;

-вимірювання середньої температури нафти в резервуарі;

-сигналізація граничних рівнів нафти в резервуарах (верхнього і нижнього);

-сигналізація граничного (верхнього) рівня межі розділу “нафта-вода” в кожному резервуарі;

-сигналізація верхнього аварійного рівня нафти в резервуарі;

-захист від переливу резервуарів (електрозасувкою перекривається трубопровід, по якому подається