-дистанційне керування засувками та насосами, сигналізація стану обладнання ( вивід на мнемосхему ЕОМ індикації роботи обладнання);

-захист насосів від роботи “в суху” за тиском на викиді насосів;

-обчислення маси продукту в окремому резервуарі та в парку в цілому;

-облік маси сирої нафти, що поступає в резервуари і відкачується з резервуарів;

-обчислення вільного об’єму в окремому резервуарі та в цілому в парку;

-обчислення швидкості наповнення (випорожнення) та прогнозування часу операції для кожного резервуару;

-контроль герметичності резервуарів;

-реєстрація та сигналізація аварійних технологічних параметрів;

-автоматична реєстрація всіх технологічних операцій (включаючи і дії оператора);

-архівування даних технологічних параметрів, ведення інформаційної бази даних;

-формування і друк звітних документів;

-можливість передачі інформації в систему керування вищого рівня;

-екологічний моніторинг ( контроль стану загазованості в 9-ти точках).

4.3 технологія зливання нафтопродуктів

Вивантаження нафти із залізничних цистерн здійснюється на естакадах № 2,3.

Естакади № 2, 3 довжиною 150 м кожна, обладнані зливними приладами УЗН- 175(установка зливу нафтопродуктів) в кількості по 24 штук, які розміщені на першій та другій коліях (естакада№3), п’ятій та шостій коліях (естакада№2) по 12 штук на кожній колії.Естакади обладнані стаціонарними площадками з рухомими перехідними містками,що забезпечують безпечне відкривання (закривання) верхніх люків та клапанів залізничних цистерн.

Вивантаження нафти здійснюється наступним чином:

Диспетчер залізничної станції повідомляє диспетчера ВАТ ”Нафтохімік Прикарпаття” про подачу на 1, 2 або 5, 6 залізничні колії цистерн під вивантаження,вказує кількість цистерн,назву нафтопродукту, постачальника. Диспетчер заводу в свою чергу передає дану інформацію старшому оператору товарної групи. Присутній при подачі залізничних цистерн зливальник - розливальник, переконавшись, що локомотив відчеплений, вмикає на естакаді червоний, забороняючий маневрові роботи сигнал, або виставляє попереджувальний знак, що засвідчує початок вивантаження нафти. Перед початком вивантаження нафти товарний оператор з обліку проводить вимірювання висоти наливу нафти в цистернах, а лаборант відбирає з першої та кожної четвертої цистерни пробу для проведення лабораторного аналізу. Обслуговуючий персонал під”єднує зливні прилади до цистерн, відкриває засувки, що з”єднують прилади зі зливним колектором, відкриває верхні люки та запірні клапани цистерн. Нафта з цистерн зливається у колектор, звідки відкачується у резервуари

Р- 65-67,151-156,159-162 :

-насосами Н-1,2 (насосна №2) з естакади №2;

-насосами Н-3,4 (насосна №2) з естакади №3

Для повного зливу в”язкої нафти та залишку нафтопродукту , в цистерни подається водяна пара.

Після закінчення зливу нафти виймаються пропарювальні труби, закриваються засувки на приладах, від”єднуються зливні прилади, закриваються клапани та люки цистерн,підіймаються перехідні містки. Свідченням про закінчення вивантаження нафти є вимкнення червонного, увімкнення зеленого сигналу,або зняття попереджу-вального знаку.

Вивантаження нафти з автоцистерн проводиться на естакаді зливу нафти з автоцистерн, обладнаної для зливу п”яти автоцистерн одночасно, насосами №1, 2 (насосна №5) у резервуари Р-65-67,151-156,159-162.

Вивантаження нафти на естакаді зливу з автоцистерн може проводитись одночасно з 5-ти цистерн, які встановлені біля зливних пристроїв і надійно загальмовані. Зливальник заземляє автоцистерну, відкриває верхні люки, замірює метрштоком рівень нафти у кожному з відсіків автоцистерни ,під’єднує зливні шланги до штуцерів. Після відбору лаборантом проб нафти на аналіз, зливник відкриває засувки на гребінці зливного пристрою та клапани автоцистерни і пускає нафту в колектор, після чого включає насос Н-1 (Н-2) (насосна №5 ) для відкачування нафти у резервуар Р-65 (Р-66,67) . При наявності твердих залишків нафти передбачена можливість пропарювання автоцистерн парою. Після повного зливу і пропарювання, закриваються вентилі подачі пари і зливні засувки , вимикається насос Н-1,2, від’єднуються від цистерни зливні шланги та заземляючий пристрій.

Вивантаження компонентів світлих нафтопродуктів (при необхідності, - бензину, дизельного палива) виконується на першій колії естакади № 1 за допомогою УЗН-175, у кількості 10шт. Порядок повідомлення про подачу, встановлення залізничних цистерн, виставлення попереджувальних знаків, проведення замірів, відбору проб, під”єднання зливних приладів, відкриття верхніх люків та запірних клапанів цистерн виконується за аналогією до описаного процесу на естакадах № 2, 3.

Компоненти бензину з цистерн надходять у колектор, звідки насосом Н-5(насосна №4) відкачуються у резервуари Р-32, 33, 37 - 41, 47-50,

70-83.

Компоненти бензину зливаються з автоцистерн насосами Н-1,2 (насосна №6) на естакаді зливу компонентів бензину з автоцистерн у резервуари Р-40, 41.

Дизельне паливо вивантажується насосами Н-9в (насосна №3), Н-7 (насосна №1) у резервуари Р – 42 - 46, 68, 69, 158, 159.

Після закінчення зливу нафтопропродуктів з цистерн закриваються засувки на зливних приладах, від”єднуються зливні прилади, закриваються запірні клапани та люки цистерн,піднімаються перехідні містки. Свідченням про закінчення зливу є вимкнення червонного, увімкнення зеленого сигналу, або зняття попереджувального знаку.

Приймання компонента- бензину з технологічних установок:

УПС, каталітичного риформінгу №2, АТ-3, АВТ, сповільненого коксування виконується технологічними трубопроводами в резервуари Р-32, 33, 37 - 39, 47-50,70 - 83 для наступного компаундування, виробництва товарної продукції.

Приймання дизельного палива з технологічних установок АВТ, АТ-3, фракції 180оС-к.к. з УПС виконується у резервуари Р-42-46, 68, 69, 157, 158.

Мазут приймається з технологічних установок АТ-3, АВТ, важкий газойль з УСК у резервуари Р- 51-59,63,64.

Після заповнення резервуару нафтопродуктом та двогодинного його відстоювання, оператор товарний здреновує підтоварну воду, заміряє рівень наливу, лаборант відбирає проби нафтопродукту для проведення лабораторного аналізу. Згідно з результатами лабораторного аналізу, визначається відповідність нафтопродукту вимогам ГОСТу, ДСТУ, CТП, після чого проводиться:

-перекачування нафти з резервуарів товарної групи Н-1(насосна №1),Н-1в,2в (насосна №3) у резервуари установок АВТ,АТ-3;

-компаундування для отримання товарної продукції;

-завантаження товарної продукції у залізничні цистерни та

перекачування на пункт наливу нафтопродуктів цеху №3 для відправлення споживачам.

Нафтопродукт та нафта вважаються злитими, якщо їх