виходячи з його добової витрати і об’єму резервуару. Так при ємності 5 м3 періодичність завозу складає близько 103 доби.
Для боротьби з піною в газовому потоці перед сепаратором І-ої ступені встановлюють сітки (якщо буде така необхідність).
Після встановлення заданих режимів подачі піноутворювачів необхідно періодично проводити наступні заходи:
- проведення промислових досліджень по встановленню критеріальних параметрів стійкої роботи ГС з метою обгрунтування способу виносу рідини з вибою і стовбура за допомогою водного розчину спінювача.
- уточнення концентрації спінювача у рідині, що виноситься, на основі проведених лабораторних досліджень по вспіненню пластової води відібраної із свердловин Чутівського ГКР.
- розрахунок кількості робочого концентрованого піноутворювача.
- розробка технологічної схеми подачі робочих розчинів у свердловину (централізована, індивідуальна).
- проведення підготовчих робіт, необхідних для впровадження технологічної схеми подачі піноутворювача на вибій свердловини.
- гідродинамічні розрахунки шлейфів при транспортуванні спінених розчинів.
- тепловий розрахунок шлейфів для визначення можливості утворення
кристалогідратів.
- вибір типу насосів-дозаторів, які б забезпечували необхідну витрату і тиск при централізованій подачі розчину піноутворювання.
- вибір необхідного обладнання для гирла свердловини при індивідуальній подачі піноутворювача в свердловину.
- проведення промислових випробувань і технології з метою уточнення об'ємної витрати і оптимальної концентрації розчинів ПАР.
- вибір способу боротьби з піноутворенням на сепараційних установках (як-що є така необхідність) та проведення технологічних розрахунків.
-проведення періодичних контрольних вимірів газу, води для визначення ефективності запроектованої технології.
4.5 Розрахунок прогнозної технологічної ефективності боротьби з обводненням свердловин за допомогою ПАР
Розрахунок технологічної ефективності від застосування неонольного розчину для винесення рідини з вибою на поверхню будемо проводити, ґрунтуючись на середньостатистичні дані проведення аналогічних заходів по родовищах Прикарпаття. Дебіт оброблених свердловин в середньому зростав на 10-20 %. Приймаємо ц=15З врахуванням ефекту визначимо очікуваний дебіт свердловин після обробки.
Для свердловини 85 отримано:
тис.м3/д (4.17)
де q(t) – дебіт газу до обробки, тис.м3/добу
тис.м3/д
Визначаємо добовий приріст дебіту:
(4.18)
тис.м3/д
Обчислюємо річний приріст видобутку по свердловині 85:
тис.м3/рік (4.19)
де - інтервал часу рівний 365 діб
Ке – коефіцієнт експлуатації свердловин, Ке=0,9
тис.м3/рік
Результати розрахунку для інших свердловин заносимо в таблицю 4.3.
Таблиця 4.3 – Результати розрахунку прогнозної ефективності від застосування розчину неонолу для винесення рідини з вибою свердловин
№ св-ни | Дебіт свердловини до обробки, тис.м3/д | Ефект, ц, % | Дебіт свердловини після обробки, тис.м3/д | Приріст дебіту свердловини, тис.м3/д | Приріст річного видобутку, тис.м3/рік
23 | 10 | 15 | 11,5 | 1,5 | 492,75
25 | 22 | 15 | 25,3 | 3,3 | 1084,05
26 | 25 | 15 | 28,75 | 3,75 | 1231,88
35 | 22 | 15 | 25,3 | 3,3 | 1084,05
51 | 67 | 15 | 77,05 | 10,05 | 3301,43
64 | 5 | 15 | 5,75 | 0,75 | 246,38
65 | 25 | 15 | 28,75 | 3,75 | 1231,88
80 | 85 | 15 | 97,75 | 12,75 | 4188,38
81 | 40 | 15 | 46 | 6 | 1971
82 | 50 | 15 | 57,5 | 7,5 | 2463,75
84 | 5 | 15 | 5,75 | 0,75 | 246,38
85 | 85 | 15 | 97,75 | 12,75 | 4188,38
? | 451 | 15 | 507,2 | 66,15 | 21730,28
Отже, внаслідок застосування ПАР на свердловинах горизонту А-2 додатковий річний видобуток газу складе 21,730 млн.м3.