Отже, організаційно – економічні, матеріально – технічні та природні фактори в сукупності визначають характер роботи Надвірнянської ЕБР і впливають на ефективність її діяльності.

2.4 Методика та методи аналізу темпів спорудження свердловин

Всебічне вивчення виробничо - господарської діяльності бурового підприємства, виявлення резервів виробництва визначають суть техніко – економічного аналізу. Завданням аналізу є:

економічна оцінка досягнутих результатів роботи;

оцінка причин, що впливають на виконання планових завдань;

оцінка факторів, що сприяють підвищенню ефективності виробництва;

виявлення можливостей дальшого розвитку виробництва.

Для вирішення поставлених завдань використовується визначена методика, яка виявляє взаємозв’язок окремих сторін діяльності підприємства і роль окремих факторів у формуванні техніко – економічних показників. Аналіз базується на використанні рядів динаміки, математичного моделювання, графічних методів.

Методика економічного аналізу – це сукупність прийомів вивчення соціально – економічної інформації, з допомогою яких продиться аналіз та синтез економічних явищ та показників. Сюди входить система правил і вимог, що забезпечують саму ефективність методу. Сукупність спеціальних прийомів становить науковий апарат економічного аналізу.

Аналіз темпів спорудження свердловин проводиться з використанням наступних методів економічного аналізу: динамічні ряди, вирівнювання, групування, деталізація, метод середніх величин і показники варіації, метод ланцюгових підстановок, графічний метод та методи кореляційно-регресійного аналізу.

Неодмінною умовою правильності аналізу є розгляд всіх явищ в динаміці. Для характеристики і аналізу динаміки процесу і використовують показники абсолютного рівня А, абсолютного приросту ?А, темпи росту Т і темпи приросту ?Т.

Динамічні ряди характеризуються такими показниками[22] :

абсолютні прирости:

базисні

?Уб=Уі-У1, (2.7)

ланцюгові

?Ул=Уі-Уі-1 , (2.8)

де Уі – рівень і-го періоду;

Уі-1 – рівень попереднього періоду;

темпи зростання:

базисні

Трб=(Уі/У1)*100% , (2.9)

-ланцюгові

Трл=(Уі/Уі-1)*100%, (2.10)

темпи приросту:

-базисні

?Тпрб=Трб-100%, (2.11)

-ланцюгові

?Тпрл=Трл-100%, (2.12)

Абсолютне значення 1% приросту обчислюють, як відношення:

А 1%= ?А / ?Т, (2.13)

Для визначення тенденції зміни за тривалий час при коливаннях даних користуються вирівнюванням на основі способу найменших квадратів. В залежності від типу закономірності використовують рівняння прямої або параболи. Якщо в основі закономірності безперервний і постійний приріст абсолютного рівня, використовують рівняння прямої:

Якщо в основі закономірності лежить припущення про те, що не швидкість, а прискорення – постійна величина, тобто змінюється і абсолютний рівень приросту, то вирівнювання проводять по параболи, найчастіше другого порядку.

Порівняння - один з основних методів економічного аналізу. Він дає великі можливості для всебічного дослідження виробничої діяльності, її характеру, виявлення резервів і факторів покращення техніко-економічних показників.

Найчастіше порівняння показників роботи бурового підприємства (таких як обсяг проходки, собівартість і кошторисна вартість 1 м проходки, продуктивність праці, рентабельність, фондовіддача, верстато-місяці, показники темпів спорудження свердловин(швидкості), показники балансу календарного часу вежебудування, буріння і випробовування) проводиться по таких напрямках:

Наявність значного числа вихідних даних обумовлює необхідність їх впорядкування шляхом класифікації або групування.

Групування - це об'єднання вихідних даних у характерні групи за тими чи іншими ознаками, за якими здійснюватиметься групування. Цей метод також вимагає певної економічної ідентичності явищ, процесів, які вивчаються, причин і факторів, що їх обумовлюють, тобто співставленості даних.

Використання групувань дозволяє вивчати явища у їх взаємозв'язку, виявити вплив окремих, найбільш суттєвих факторів, знаходити ті чи інші закономірності досліджуваних явищ.

В економічному аналізі деталізують техніко-економічні показники за часом, за місцем здійснення, за окремими складовими частинами. Так, деталізація показників за складовими частинами, яка розглядатиметься у дипломному проекті, дозволяє виявити структуру, встановити роль окремих складових частин, виявити фактори, які вплинули на кінцевий показник, визначити, де можна досягнути найбільшого економічного ефекту.

Різновидність деталізації - розчленування змін підсумкового показника за факторами. Метод деталізації, при якому виявлення на першопочатковій стадії складові частини зазнають подальшого розкриття, називаються методом послідовного розкриття, степінь якого залежить від глибини аналізу.

Виявити вплив факторів, опосередкованих іншими, складно, але вони можуть серйозно впливати на кінцевий результат і мати велике значення для виявлення і мобілізації внутрішніх резервів.

Для характеристики явища, оцінки стану процесу, в економічному аналізі широко використовують метод середніх величин, які характеризують основну тенденцію, загальну для всіх явищ даної групи. При цьому слід враховувати, що середні величини можна використовувати тільки для характеристики однотипних явищ.

Використовуючи можливості програмного забезпечення Excel та Mathcad, можна розраховувати (у т.ч. за допомогою вмонтованих функцій) коефіцієнти парної кореляції між рядами динаміки, складеними із різних показників, визначаючи таким чином кількісну міру зв”зку між цими показниками (кореляційний аналіз).

Формула емпіричної оцінки коефіцієнта парної кореляції має вигляд [17] :

, (2.14)

де та - середні величини статистичних виборок обсягом n дискретно заданих значень та (i=1,2,…,n) фактора впливу х та досліджуваного показника у.

Для перевірки статистичної гіпотези про суттєву відмінність коефіцієнта парної кореляції від нуля служить значення t-розподілу Студента[17]

, (2.15) Висновок про суттєву відмінність розрахованого коефіцієнта парної кореляції від нуля роблять на основі порівняння , де - табличне значення t-критерію на рівні значущості та при числі ступенів вільності n - 2. Переважно приймають 5%-ний (б = 0.05) рівень значущості.

Для перевірки статистичної гіпотези використовують також коефіцієнт надійності: [17]

, (2.16) значення якого порівнюють із квантилем u нормального розподілу для рівня значущості б/2 (табл.2.2). Для 1%-ного рівня значущості має виконуватись умова , за якою роблять висновок про відмінність від нуля розрахованого коефіцієнта парної кореляції.

Таблиця 2.2 – Квантилі u нормального розподілу для рівнів значущості б

б | 0.20