сот і зборі сотових конструкцій. Вони застосовуються в космічінй техніці при виготовленні сонячних батарей, для укріплення внутрішнього і зовнішнього теплозахисту, емкостей для зберігання рідкого кисню та інш. За допомогою епоксидних клеїв у кораблебудуванні збирають кораблі з склопластиків, монтують високонавантажені вузли кріплення, створюють клеєварні і клеєзаклейні сполуки. Епоксидні клеї використовують в автомобільній і тракторній промисловості для закріплення гальмівних накладків та інш. пластмасових деталей до металічних; в електронній, радіотехнічній і електротехнічній промисловості – для монтажних робіт.
Масштаби застосування епоксидних клеїв поступово збільшуються і обмежені тільки об’ямом виробництва епоксидних смол.
Промисловий випуск епоксидного клею був вперше налагоджений у 1946 році в Швейцарії.
3. Епоксидні лаки та емалі.
Епоксидні лаки та емалі – лакофарбові матеріали на основі розчинів епоксидних смол в рганічних розчинниках. В якості органічних розчинників використовують ефіри гліколей (найчастіше етилцелюлозів), ароматичні вуглеводні, кетони, спирти. Лаки містять також добави, покращуючі розлив (головним чином мочевино-формальдегідні смоли, кремній, органічні рідини), отверджуючі, прискорювачі отвердження (найчастіше третинні аміни, феноли, фосфорна кислота). Вміст пігменту та наповнювачів у емалях мже змінюватися від 70 до 100% у розрахунку на масу сухого плівкоутворювача. Зазвичай застосовують хімічно стійкі пігменти – двоокись титану, окись хлору, сажу, фталогнанінові пігменти. Наповнювачами найчастіше всього служать тальк, борит, асбестова мука, слюда. У склад емалей можуть також входити пластифікатори і тіксотропні добавки (бентонит, аеросіп).
Епоксидні лаки та емалі застосовують переважно для захисту металевих поверхонь. Основний метод нанесення – пневматичне розпилення. Іноді використовують також безповітряне розпилення, нанесення пензлем, валиками та ін. При захисті металічних поверхонь емалі наносять восновному по епоксидній чи поліакриловій гунтовках, а також по фосфатуючих грунтовках на основі полівінілбутиралю.
3.1. Матеріали на основі дианових епоксидних смол.
Ці матеріали займають найбільшу масу у виробництві епоксидних лаків та емалей. Серед них найширше розповсюджені лаки і емалі, які містять амінні отверджувачі. Для їх виготовлення звичайно використовують смоли з малою молекулярною масою близько 1000, а також низькомолекулярні смоли з молекулярною масою 400-800 (головним чином для лаків, які не містять летких розчинників). Отверджувачами служать поліетиленноліаміни, гексаметилендіамін (зизвичай у вгляді 50% розчину в етиловому спирті), аддукти амінів з епоксидними смолами. Для отвердження дианових смол використвуються також низькомолекулярні поліаміди, звичайно у вигляді 30-50% і 80% розчинів у симіші ксилол-целлозоль (9:1). Такі матеріали отверджуються при кімнатній температурі. Процес значно підвищується при підвищеній температурі до 90-100єС.
Життєздатність матеріалів, що містять аліфатичні аміни, складає усередньому 20-40 год, - низькомолекулярні поліаміди – 5-6 діб, цей термін можна збільшити при зниженні вмісту летких компонентів у лаках і емалях при зберіганні матеріалу після змішування компонентів при температурі нижчій 15єС.
Лаки, у складі яких наявний отверджувач гексаметилендиамін виходить “від типу” при 20єС на протязі 20-30 хв; повне висихання проходить за 4-6 год, а отвердженння закінчується через 7-10 діб. При 120єС отвердження цьго лаку закінчується через 1,5-2 год.
Епоксидно-амінні і епоксидно-поліамінні покриття відрізняються добрими механічними властивостями і високою стійкістю у воді, розчинниках солей та лугах.
Перевага епоксидно-поліамідних копозицій перед епоксидно-амінними – відсутність токсичності, можливість варіантування співвідношень між плівкоутворюючими та отверджувачем для регулювання властивостей покрить, більш проста техноогія нанесення (поліаміді інгібірюють корозію металів), підвищена життєздатність скаладу після змішування з отверджувачем, більш висока еластичність і довговічність покриттів, кращі декоративні влатстивості.
Покриття з отвердувачами амінного типу характеризується добрими ділектричними властивостями, високою стійкістю до іонізуючих випромінювань особливо при використовуванні ароматичних амінів (наприклад, м-фенілендіаміну). Теплостійкість покриттів, утворених епоксидно-аміними емалями, знаходиться у межах 130-160єС, епоксидно-поліамідними емалями – 150-200єС. Недоліки вказаних покриттів – невисокі світло і атмосферостійкість, зумовлюючі пониження покрить і втрату блиску.
Доя отвердження епоксидних смол та емалей використовують також ізоціанати: неблоковані (головним чином топуілендеізоцианат і 1,6-гексометилендиізоцианат), частково блоковані (наприклад, монофенілуретани) і повністю блоковані (наприклад, дибутилуретан, диглікольуретан). В якості плівкоутворюючого таких таків і смол начастіше використовують дианові смоли з молекулярною масою більше 1000. Отвердження неблокованими ізоціанатами проводять при кімнатній температурі. Життєздатність матеріалів, що містять такі сполуки, складає 1-6 год. Практичне висихання покрить проходить через 1-5 год, отвердження закінчується через 3 год. Матеріали, що містять блоковані ізоціанати, стабільні при кімнатній температурі, отверджуються при 180-200єС за 10-20 хв. Епоксидно-ізоціанатні покриття володіють доброю адгезією до металів і неметалічних матеріалів, вологостійкістю, задовільною кислотостійкістю, добрими електроізоляційними властивостями, що мало змінюються при термічному старінні в умовах високої вологості, добре очищуються від радіоактивних забруднень. Проте ці покриття недостатньостійкі до дії лужних розчинів.
Високою хімічною стійкістю характеризується поктиття, отверджені бутанолізованими феноло-формальдегідними смолами резольного типу. В якості плівкоутврювача зазвичай використовують діанові смоли з молекулярною масою 2900-3700. Покриття отверджуються при 150-215єС на протязі 60-10хв у присутності каталізатора – фосфорної кислоти. Головне їх признчення захист консервної тари. Емальовані покриття володіють досить високими механічними властивостями, стійкі до дії води, лугів, кислот, органічних розчинників, мінеральних масел ( до 100єС).
В якості епоксидних плівкоутворюючих, отверджених бутанолізованими мочевино- і меланіно-формальдегідними смолами, також використовуються продукти з молекулярною масою 2500-2900. Вміст отсерджувача 20-40% від маси смоли. Епоксидно-мочевидні лаки отверджуються при 150-235єС за 30-2 хв, епоксидно-меланінні – при 175-220єС за 30-5хв. Відповідні емалі отверджуются – при 190-205єС за 20-10хв і при 180-210єС за 40-20 хв. Покриття стійкі до дії киплячої води, детергентів, стійкі до дії абразивних матеріалів. Відповідні емалі застосовуються для фарбування пристроїв, що експлуатуються всередині приміщення в умовах тропічного клімату, а також холодильників, різноманітної тари.
3.2. Матеріали на основі епоксиефірів.
Метали на основі епоксиефірів (продуктів взаємодії кислот рослинних масел з диановими