Опарське газове родовище

Підземне газосховище

Родовище розташоване у Дрогобицькому районі Львівської області на відстані 16 км від м. Дрогобич. Воно приурочене до північію-західної частини Косівсько-Угерської підзони Більче-Волинської зони.

Пошукові роботи на газ у районі с. Опари запо-чатковано у 1938 р., коли бурінням вивчалася смуга Більче-Волинської зони під насувом сучасної Самбірської. В 1940 р. було відкрито газове родовище. В свердловині 1 при вибої 393,5 м з покрівельної час-тини горизонту НД-3 нижньодашавської підсвіти ниж-нього сармату отримано приплив газу з абсолютно вільним дебітом 400 тис. М3/добу. В цьому ж році встановлено також газоносність горизонтів НД-4 і НД-9. У післявоєнні роки газові скупчення "було"від-" крито в горизонтах НД-.5, НД-7 і НД-8, а в 1981 р. -НД-1. Таким чином, всього на родовищі виявлено сім покладів газу. Розвідку родовища завершено в 1949 р. Пробурено 42 пошукових, розвідувальних і експлуа-таційних свердловини. Запаси газу підраховувалися у 1949, 1961 і 1969 рр.

Опарська структура по горизонтах НД-1-НД-9 є брахіантикліналлю північно-західного простягання. Південно-західне крило її частково зрізане насувом Самбірської зони, а південно-східні перикліналь ускладнена поперечним тектонічним порушенням з амплітудою 20-. 40 м. Розмір структури по ізогіпсі -280 м покрівлі го-ризонту НД-4 8x3,5 км, висота 60 м. У межах її виді-ляється три локальних куполи. Починаючи з горизонту НД-9 складка формувалася під впливом насуву порід Самбірської зони. Нижче її структурний план контро-люється рельєфом розмитої поверхні гельветсько-мезозойських утворень та численними тектонічними поруннями. З цією частиною розрізу повґязане Летнянське газоконденсатне, родовище.

Поклади Опарського родовита приурочені до піщано-глинистих комплексів нижньодашавської підсві-ти: НД-1, НД-3-НД-5. НД-7-НД-9. Загальний поверх газоносності 575 м. Поклад горизонту НД-1 пов'яза-ний з невеликою лінзою пісковиків у районі свердло-вини 40 і є за типом пластовим літологічне обмеже-ним. Скупчення газу горизонтів НД-5 і НД-9 пластові склепінні, НД-3, НД-4 і НД-7 - пластові склепінні тек-тонічно екрановані, НД-8 - пластовий склепінний літо-логічне обмежений.

Родовище введено в розробку в 1940 р. Всі пок-лади розробляються як окремі експлуатаційні об'єкти із застосуванням пакерної (сумісно-роздільної) системи видобутку.

Сумарний відбір газу з родовища на 1.01.1994р. становить 12601 млн. м3 (99,6% початкових запасів). Максимальна кількість видобувних свердловин (42) була у 1963-1968 рр., найбільшого відбору газу досяг-нуто в 1955 р. (471,9 млн. м3). У 1993 р. з 14 сверд-ловин видобуто 17,6 мли. м3 газу при середньому ро-бочому дебіті однієї близько 4 тис. м3/добу.

Поклад горизонту НД-1 введено в розробку в 1983 р. З нього одержано 10,3 млн. м3 газу.

З горизонтів НД-3, НД-4 і НД-9 видобуток газу розпочато у 1940 р. Сумарний відбір його з горизонту НД-3 - 4474, НД-4 - 3525, НД-9 - 62 млн, м3. Макси-мального річного видобутку досягнуто в 1946 р.: з го-ризонту НД-3 - 207, НД-4 - 241 млн. м3. Вони розроб-лялися відповідно 10 і 8 свердловинами. Фактичні від-бори газу з окремих горизонтів перевищують величини початкових запасів, оцінених методом падіння пласто-вого тиску, що пояснюється розширенням зон дренуван-ня. Пластові тиски за період розробки знизилися від 4,1-5,4 до.0,75, робочі- від.3,8-5,1.до0,33 МПа.

Поклади горизонтів НД-5, НД-7 і НД-8 почали розроблятися в 1946-1947 рр. Всього з горизонту НД-5 відібрано 804, НД-7 - 1840, НД-8 - 1885 мли. м3 газу. Максимальний річний видобуток з горизонту НД-5 становив 49, НД-7 - 133, НД-8- 173 млн. м3. За час розробки пластові тиски знизилися від 6,1-7,8 до 1,8-2,4 МПа.

У 1979 р. в горизонтах НД-5, НД-7 і НД-8 ство-рене підземне сховище газу.

Родовище знаходиться на кінцевій стадії розробки

Пасічнянське нафтове родовище

У розробці

Родовище розташоване у Надвірнянському ра-йоні Івано-Франківської області на відстані 8 км від м. Надвірна. В тектонічному відношенні воно знахо-диться у півдеінно-східній частині Бориславсько-Покутської зони.

Вивчення території родовища розпочалося у 1925-1929 рр. геологічним картуванням у масштабі 1:100000 і 1:75000. Сейсмічними дослідженнями МВХ, проведе-ними у 1958-1960 та 1962-1963 рр., виявлено Пасічнянську складку. Перша свердловина (452) була за-кладена у 1966 р., а у 1970 р. при випробуванні в ній відкладів менілітової світи (інт. 3896-4410 м) отрима-но 121 т нафти і 320 тис. м3 газу на добу через діаф-рагму діаметром 16 мм при буферному тиску 11,8, за-трубному - 15,7 і пластовому на глибині 3855 м -і 52,4 МПа. Всього на родовищі пробурено 19 пошукових та розвідувальних свердловин. Вивчення його про-довжується.

У геологічній будові структури беруть участь флішеві утворення верхньої крейди (стрийська світа), палеоцену, еоцену (манявська, вигодсько-пасічнянська та бнстрицька світи), олігоцену (менілітова світа) та моласи міоцену (поляницька та воротищенська світи). Пасічнянська складка є лінійно витягнутою з пів-нічного заходу на південний схід асиметричною анти-кліналлю. Вона розділена поперечними скидо-зсувами на три блоки: Старунський, Битківський і Пасічнянський. їх загальна довжина 10,7, ширина 2-3,5 км. Вісь складки ступінчасте занурюється у південно-східному напрямку. В Пасічнянському блоці склепінна частина оконтурюється ізогіпсою -3400, Битківському -3200, Старунському -2000 м. Висота складки 700, 900 і 2300 м відповідно. Південно-західне крило структури широ-ке, нахилене під кутами 15-40 градусів, північно-східне - коротке круте, зрізане насувом. У північно-східному напрямку Пасічнянська складку пасунута на Пнівську.

Поклади нафти містяться в менілітових утворен-нях всіх трьох блоків. Колекторами є пласти піско-виків та алевролітів. У Пасічнянському блоці за да-ними випробування свердловин 452 та 903 можлива газова шапка. Поклади пластові склепінні тектонічно екрановані. Режим їх пружний та розчиненого газу.

Пробна розробка родовища розпочата в 1970 р. свердловиною 452. В 1978 р. складено проект дослідно-промнслової експлуатації, а