4.2. Робота над композицією

Цінність виробу декоративно-прикладного мистецтва заключається у єдності форми і декору. Гармонія пропорцій досягається вірно знайденим співвідношенням між окремими її частинами. Пропорції також повинні відповідати використовуваному матеріалу. Якщо пропорції предметів одноманітні, він втрачає виразність, щоб уникнути цього необхідно підкреслювати вертикальні лінії, щоб добитися витонченості або горизонтальні, щоб досягти враження стійкості. Найкращими є контури і профілі, які вдало поєднують вертикальні і горизонтальні лінії, наклонні і вигнуті.

Декор тим краще поєднується з формою предмета, чим більше він її підкреслює. Необхідно також враховувати конфігурацію обрисів, в яких розміщується декор: вони нерідко вимушують видозмінювати мотив: він видовжується, звужується, згинається до нього додаються елементи, що урівноважують масивні частини.

Головним мотивом обраного орнаменту є перш за все жива природа. Флора спрощується, стилізується. Розподілення є вдалим лише в тому випадку, коли декоративні елементи не наносять шкоди формі оздоблюваного предмету, а навпаки, зберігаючи характер структури ваз збагачують його приємним для ока доповненням. Розміщення декору є більш виразним коли самі мотиви декору є якомога лаконічнішими.

4.3 Ручне формування керамічних ваз

Дозрілу глину переминають не менше 20 разів , щоб позбутися повітря. Для створення різноманітних і цікавих за формою ваз використовуємо декілька гіпсових моделей, які підбираємо відповідно до виконаних ескізів Гіпсові форми для ваз очищують від пороху, протирають ледь вологою губкою. Вази починають набивати у гіпсовій формі з денця. Для цього роблять ковбаску з глини і вкладають її на дно кільцем. Набивання продовжують, від середини форми до вінчика майбутнього кашпо. Глину треба набивати невеликими шматочками, добре притискаючи її до форми. Глину необхідно накладати і притискати послідовно, щоб між шматочками глини не збиралось повітря.

Набивати можна двома шарами. Товщина його має бути 6-8 мм. За допомогою тонкого дроту вимірюємо товщину кашпо в різних місцях, знімаючи зайву глину так, щоб товщина вази була всюди однаковою. Витягнуті з гіпсових форм частини виробу "підганяємо" до необхідних розмірів, підрізаючи і вирівнюючи їх. Місця з'єднання частин майбутньої вази продряпуємо стеком і змащуємо шлікером . Після з’єднання усіх частин за допомогою стеків і вологої губки вирівнюємо ззовні і зсередини стінки вази.

4.4. Декорування вази.

Декорування моєї вази проходить в такий спосіб. По сирому, ледь підв’яленому черепку за допомогою циркуля та вимірювання наносимо ледь помітні лінії розмітки “орнаменту”.

Пізніше, за допомогою прорізних петель я прорізаю наскрізний ажур в потрібних для мене місцях. Техніка виконання ажуру потребує неабиякої уваги тому, що один небажаний рух і можна пошкодити зайві моменти композицій.

Застосував я також в техніці декору і контррельєф за мотивами трипільських орнаментів. Контррельєф виконується за допомогою півкруглих або плоских петель якими вибирають непотрібний фон орнаменту, а пізніше його прорисовують за допомогою цих самих петель.

В декоруванні своєї вази я також ввів колір, (це чорний, білий та червоний) за допомогою гуаші. Гуаш добре лягає по випаленому черепку і гарно зберігає свій природний колір. Таким чином моя ваза набула більш ефектного вигляду. В такий спосіб ваза стала цільнішою та композиційно врівноваженою.

4.5 Сушіння глиняних напівфабрикатів

Гончарні вироби необхідно сушити до найменшої залишкової вологості, щоб під час випалювання вони не вибухнули в горні й не пошкодили ті вироби, що стоять поруч. Хоч виріб сушиться довгий час в атмосферних умовах, остаточно він не висихає. Процес сушіння - не проста справа. Під час сушіння не тільки зменшуються розміри виробу, але й часто виникають тріщини та деформація череп'янка

Сушіння відбувається завдяки різниці температур між зовнішніми і внутрішніми шарами череп'янка. Вода випаровується з зовнішньої поверхні. Допомагають сушінню капіляри - відкриті пори черепка. Швидке сушіння видаляє воду тільки з поверхні виробу. Просочування води із внутрішніх шарів виробу відстає, внаслідок чого волога нерівномірно розподіляється у заготовці. Швидке сушіння призводить до жолоблення або ж до розтріскування виробу. Ось чому слід повсякчас пам’ятати, що сушіння потребує постійного нагляду.

Також треба враховувати лінійне та об'ємне скорочення розмірів виробу. Воно становить 6—7 відсотків. Однорідність та зернистість робочої маси впливає на рівномірність переносу води від внутрішніх шарів сирця до зовнішніх. Вода в погано перемішаній масі розподіляється не однаково і через те випаровується нерівномірно. Виріб слід покривати вологою тканиною на деякий час, щоб запобігти інтенсивному висиханню його. Якщо ваза сушилась в теплому місці і стояла денцем униз тривалий час, то неодмінно виникає тріщина, яка поступово розширюється знизу вгору. Захищене денце висихає повільніше, ніж вінчик, і досить стиснення вінчика до шкіротвердого стану, щоб виникла тріщина.

Тріщина може утворитися і при умові дотримання всіх правил сушіння, якщо під час виготовлення в деякі місця виробу була вчавлена м’якша глина.

4.6. Утільний випал

Після того, як керамічні вази сушилися довгий час в звичайних атмосферних умовах, їх кладуть на 1,5-3 години в муфельну піч для додаткового просушування при температурі 150 градусів. Спочатку температуру в печі треба підвищувати повільно; пари води у цей час мають виходити через спеціальні отвори. Як тільки волога зникне, необхідно через кожні 30-40 хвилин підвищувати температуру на 50 градусів, і так до 400 градусів, коли виріб почне червоніти. Це означає, що з глини вийшла хімічно зв'язана вода. Тепер можна піднімати температуру в пічці на 100 градусів через кожну годину часу, і довести її до 800-900 градусів. Цю