МАТЕРІАЛИ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Для роботи над шкірою необхідні наступні інструменти:

ножиці;

макетний ніж;

дерев’яна дошка;

металічна лінійка;

пінцет.

Для роботи нам знадобляться такі матеріали:

папір;

калька;

гофрувальний папір;

шпалери;

двостороння клейка стрічка;

клей ПВА;

клей «Момент»;

свічка;

гуаш;

лак;

бісер;

ракушки.

Найважливiшим iнструментом в роботi э ножицi середнього розмiру, рiзних модифікацій, якими легко рiзати будь-яку шкiру. Також знадобиться нiж для виконання прорiзiв i нанесення прожилок на листочках квiтів перед термчною обробкою. Пiнцет знадобиться для термiчної обробки шiкри. А циганська голка для зшивання деталей.

Матеріалом для виробництва художніх виробів з шкіри, хутра і сьогодні служать шкіри бобра оленя, білки, лисиці. За матеріалом, використовуваним для їхнього виготовлення, розрізняють художні вироби з опойка, замша, шевро, шеврета, лайки, велюру, сап'яну і ін.

Основним матеріалом для виробництва художніх виробів з шкіри служать хромові шкіри і сап'ян. З допоміжних матеріалів використовуються шовкові, золоті або срібні нитки. Вироби прикрашають шкіряною мозаїкою. Процес виготовлення виробів включає наступні операції: вирізка різнокольорових шматків шкіри, їхнє зшивання, окантовка ручним тамбурним швом (ланцюжок, ланки якого заходять одне в одне), або кольоровою строчкою. Орнамент татарських національних виробів з шкір - рослинний.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ

Для виготовлення декоративного альбому перш за все мені необхідно обтягнути його шкірою. Попередньо змастивши шкіру клеєм накладаю її на альбом, утворюючи за допомогою пальців невеликі складки. Після виконання всіх вищезазначених дій приступаю до оформлення альбому.

Листя виготовляю з товстої шкіри. Використовую кілька відтінків кольорів для більш реалістичнішого вигляду.

Перш за все я вирізаю листки по викройці, зробивши попередньо

посередині згини – прожилки листка, обпалюю їх на сковороді,

що надає більш рівну випуклу поверхню.

Виготовляючи троянду по викрійці, я вирізаю два маленьких листочки, два середніх і три великих.

Знизу роблю надріз по вказаній лінії, обпалюю над вогнем верхню і бокову сторону листка так, щоб вони гарно вигнулись.

Нижній край маленького листочка намащую клеєм і туго загортаю.

Наступні листочки розподіляються рівномірно навколо першого, тобто приклейте зверху один маленький, потім два середніх і три великих. Кожний новий листочок наклеюю приблизно зсередини попереднього, що надає природність квіточці.

Після повного висихання нижньої частини рози, зрізую різачком, що дозволить в подальшому закріпити на альбомі.

Проводячи завершальну роботу виготовлення альбома з шкіри оформляю його листочками та розами по попередньо продуманому малюнку. Роблю це таким чином, щоб композиційно грамотно розмістити всі деталі по кругу (краю) альбома, паралельно один одному.

ВИСНОВОК

Художня обробка шкіри — вид декоративно-прикладного мистецтва, що специфічними прийомами формотворення й оздоблення утворює чимало естетично досконалих побутових речей: місткостей, взуття, одягу тощо. У первісні епохи шкіру розглядали лише під кутом її практичної придатності. Згодом зрозуміли художню вартість шкіри, шляхом експериментування виявили та вдосконалили техніки її обробки. Так, у середньовіччі шкіра стала матеріалом для художньої творчості, пов'язувалася з багатьма ремеслами: чинбарством (первісна обробка сировини), шевством, лимарством (виготовлення предметів упряжі), кушнірством (пошиття шкіряного одягу), палітурництвом (виготовлення шкіряних обкладинок) та ін.

Сьогодні знання матеріалознавства необхідне практично будь-якому фахівцю підприємства, що виготовляє вироби з шкіри: технологу, економісту, конструктору, механіку. Це викликано перш за все тим, що в головному економічному критерії виробництва - собівартості виробу з шкіри - більше 80 % складають витрати на матеріали. Отже, правильний вибір матеріалів для виробів, раціональне, маловідхідне виробництво, використовування матеріалів при застосуванні прогресивної технології, високопродуктивного устаткування і довершеної організації праці, забезпечать високу ефективність виробництва.

Вироби з шкіри служать для задоволення потреб людини. При цьому виріб повинен володіти певним комплексом корисних властивостей, які прийнято називати споживними. До. Маркс писав: «Корисність речі робить її споживною вартістю... Споживні вартості товарів складають предмет особливої дисципліни - товарознавство» .

Вироби з шкіри є товаром і їхні властивості вивчає товарознавство. Проте споживні властивості виробів є похідними із споживних властивостей матеріалів, які вивчаються матеріалознавством.

Матеріалознавство тісно пов'язане з технологічними дисциплінами: конструюванням, технологією, устаткуванням. У ряді випадків створення нового матеріалу вимагало використовування нового способу його обробки або устаткування (наприклад, створення штучних шкір зажадало для з'єднання деталей з них розробку високочастотної зварки, поява рідких поліуретанових композицій викликала до життя метод рідкого формування). В той же час метод гарячій вулканізації низу на взутті зажадав створення термостійких матеріалів для верху.

На першій стадії розвитку матеріалознавства виробів з шкіри в основному вивчалися властивості матеріалів, визначальні можливість виготовлення виробів. Останніми роками велика увага стала уділятися властивостям, що забезпечують нормальне функціонування людини, що користується виробом.

Не дивлячись на те що вироби з шкіри використовуються людиною багато десятків століть, матеріалознавство виробів з шкіри як наука виникло лише на початку XX ст., коли основоположні відкриття фізики і хімії дозволили чітко уявити структуру матеріалів, що у свою чергу відкрило можливість пошуку закономірностей у взаємозв'язках структури і властивостей.

Для створення високоякісних промислових виробів необхідний постійний пошук форм, вивчення людських потреб і зразків, з одного боку, і технічна майстерність, володіння матеріалом і технологією - з іншою. Художник повинен ставити перед собою лише такі задачі, матеріальне розв'язання яких вже намітилося.

Дизайн переводить соціально-культурні потреби людини на мову наочних форм і реалізує їх через систему виробництва. Недостатньо створити зручний виріб, недостатньо зробити його доступним за ціною, додати йому високу функціональну здатність, якій в художньому конструюванні надається особливе значення. Процес художнього проектування виробів повинен спиратися на глибокий гуманістичний початок, який впливає на психіку людини, створюючи відповідне емоційне середовище, оскільки дизайн покликаний