б) ящики відремонтовані: картонні ящики з цілими деталями, в яких є дефор-мація 2 боківЈ0 15 % їх площі; заклеєні наскрізні дірки.

Картонні тароматеріали — картонні ящики, що мають більші пошкодження ніж передбачено вище.

Паперові мішки поділяються за якістю на мішки І і II категорії, а також тароматеріали.

Одним з напрямків стандартизації тари є її уніфікація.

Уніфікація тари — це процес приведення всього різноманіття видів, форм і розмірів до обмеженої кількості найбільш раціональних типорозмірів, закріплених за певними товарними групами. Тара уніфікується на основі єдиного модуля — стандартного європіддону розмірами 800 х 1200 мм. При цьому на основі єдиного модуля створюється єдина система тари, підйомно-транспортного об-ладнання, інших засобів механізації, транспортних засобів і обладнання для зберігання товарів Завданням стандартизації та уніфікації тари є не тільки по-слідовне обмеження кількості типорозмірів тари, але й уніфікація деталей та форматів тарних матеріалів, таровиготовлюючих і фасувально-пакувальних машин.

У процесі стандартизації встановлюються також вимоги і порядок маркування та клеймування тари. Маркування має відображати: назву підприємства-виробника або його товарний знак, а також вказувати стандарт або інший нормативно-технічний документ, відповідно до якого виготовлена тара. На багатооборотну тару повинен наноситись напис «Багатооборотна». Крім тарного маркування в процесі руху тари з товаром на неї може наноситися також інформація товарного, відправницького, залізнично-вантажного, спеціального, міжнародного маркування (зокре-ма маніпуляційні знаки, знаки безпеки тощо).

Маркування, яке характеризує тару (крім мішків), виробник зобов'язаний нанести:

— на ящиках — у лівому верхньому куті торцевої стінки;—

на бочках і барабанах — на одному з днищ, вільному від маркування, кот-ре характеризує вантаж (за згодою зі споживачем маркування може наноситися на обечайку);—

на флягах і балонах — на дні.

Особливі вимоги та порядок передбачені щодо маркування тканинних міш-ків. Нові мішки обов'язково повинні мати клеймо фарбою, що не змивається, у вигляді штампа розміром 75 х 35 мм фарбою, що не змивається. Штамп став-лять посередині мішка на відстані 35—40 см від краю горловини. На штампі злі-ва проставляються букви, що означають назву матеріалу мішка, а далі цифри «1», «2», «З», які означають категорію мішка і послідовно погашаються в міру зниження якості тари. Категорія мішка визначається за останньою цифрою шта-мпа (яка не зафарбована). Клеймування мішків з-під цукру не проводиться, на-томість до мішка повинен прикріплятися відповідний ярлик.

Певні особливості, встановлені чинним в Україні законодавством, має мар-кування споживчої тари з продуктами харчування: відповідно до нього товар (ві-тчизняного або іноземного виробництва), який реалізується в роздрібній торгів-лі, має містити на упаковці інформацію, викладену в доступній для сприйняття формі українською мовою, та відомості про: загальну назву харчового продукту; масу (об'єм); склад, в тому числі перелік використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників тощо; калорійність; дату виготовлення; термін споживання; умови зберігання; найменування та ад-ресу виробника.

У торговельній практиці активно розповсюджується такий спосіб маркування товарів, як штрихове кодування товарів, якому відповідно до вимог Положення про “штрихове кодування товарів”, розробленого МЗЕЗіТ України, підлягають товари, що виробляються суб'єктами підприємницької діяльності та реалізуються через оп-тову та роздрібну торговельну мережу. Штрихове кодування — сукупність даних, поданих у вигляді штрихового коду та інших елементів, призначених для автома-тичної ідентифікації товарів. Штрихові коди наносяться на етикетку, яка приклею-ється безпосередньо до розваженого товару, на його упаковку (споживчу тару) та на транспортну тару (останній варіант, при якому характеризується цілий вантаж-ний пакет з товаром одного найменування, є особливо ефективним з погляду під-приємств оптової торгівлі).

ОРГАНІЗАЦІЯ ТАРНИХ ОПЕРАЦІЙ у ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ОБІГУ ТАРИ В ТОРГІВЛІ

Підприємства торгівлі в процесі своєї основної діяльності виконують значні обся-ги робіт з тарою, що охоплюють операції, пов'язані з прийманням тари за кількістю та якістю, її розкриванням та звільненням з-під товарів у міру їх реалізації, тимчасо-вим зберіганням та нагромадженням до обсягів транспортної партії для повернення постачальникам, вивезенням і здаванням на тарозбиральні підприємства або повер-ненням постачальникам товарів, документальним оформленням цих операцій тощо. Комплекс операцій, пов'язаних із прийманням тари в торговельному підприємстві, її розкриванням і вивільненням з-під товару, приведенням тари в порядок, організацією правильного зберігання і вчасного повернення, називають тарообігом.

Основні положення щодо обігу тари визначаються за згодою сторін у положен-нях конкретного договору поставки товарів (контракту, угоди купівлі-продажу то-варів тощо), котрий укладається між продавцем і покупцем. У цьому документі ви-значається вид тари, в якій повинен постачатися товар, ціна одиниці тари, порядок повернення, робиться посилання на стандарти чи ТУ, яким повинна відповідати та-ра, додаткові вимоги щодо якості тари тощо. Поряд з цим порядок обігу окремих видів тари регламентується низкою нормативних документів, зокрема, Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання (ЗУБВ) в Україні, Правилами повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків в Україні, Інструкціями про порядок приймання продукції ма-теріально-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та про порядок приймання продукції матеріально-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, Правилами скупки у населення скляної тари з-під харчових продуктів тощо. Ціни на тару встановлюються у прейскурантах цін на окремі види тари, котрі періодично переглядаються органами виконавчої влади або ж затверджуються в договірному порядку.

Згідно з цими документами в підприємствах торгівлі (на складах і в магазинах) під час приймання продукції (товарів) одночасно перевіряється кількісний і якісний стан тари, правильність її