ВСТУП 3

Історія розвитку порошкової металургії та застосування її продукції 5

2. Сутність і значення порошкової металургії 6

3. Способи виробництва металевих порошків і їх властивості 8

4. Підготовлення шихти до пресування виробів 13

5. Формування виробів із порошків 14

6. Спікання та викінчування виробів 16

7. Перспектива розвитку порошкової металургії 17

ВИСНОВКИ 19

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ 21

ВСТУП

Порошковою металургією називають область техніки, що охоплює сукупність методів виготовлення порошків металів і металоподібних з'єднань, напівфабрикатів і виробів з них або їх сумішей з неметалічною порошею без розплавлення основного компоненту.

У звичайній металургії металеві вироби отримують, обробляючи метали такими методами, як литво, кування, штампування і пресування. У порошковій же металургії вироби проводять з порошків з розмірами частинок від 0,1 мкм до 0,5 мм шляхом формування холодним пресуванням і подальшої високотемпературної обробки (спікання). Порошкова металургія економічна відносно матеріалів і, як і традиційні методи металообробки, дозволяє отримувати деталі з потрібними механічними, електричними і магнітними властивостями. Продукція порошкової металургії використовується у різних галузях промисловості, зокрема в авіакосмічній, електронній і транспортній.

В різноманітних способах обробки металів порошкова металургія займає особливе місце, оскільки дозволяє отримувати не тільки вироби різних форм і призначень, але і створювати принципово нові матеріали, які іншим шляхом отримати або дуже важко або неможливо. У таких матеріалів можна набути унікальних властивостей, а у ряді випадків істотно підвищити економічні показники виробництва. При цьому способі в більшості випадків коефіцієнт використання матеріалу складає близько 100%.

Порошкова металургія знаходить щонайширше застосування для різних умов роботи деталей виробів. Методами порошкової металургії виготовляють вироби, що мають спеціальні властивості: антифрикційні деталі вузлом тертя приладів і машин (втулки, вкладиші, опорні шайби і т.д.), конструкційні деталі (шестерні, куркульки і ін.), фрикційні деталі (диски, колодки і ін.), інструментальні матеріали (різці, пластини різців, свердла і ін.), електротехнічні деталі (контакти, магніти, ферити, електрощітки і ін.) для електронної і радіотехнічної промисловості, композиційні (жароміцні і ін.) матеріали.

Основні переваги використання порошкової металургії:

знижує витрати на подальшу механічну обробку, яка може бути виключена або істотно зменшена. Отримує готовий виріб точне формою і розмірам. Забезпечує високу якість поверхні виробу;

використовує енерго- і ресурсозберігаючі технології. Зменшує кількість операцій в технологічному ланцюзі виготовлення продукту. Використовує більш ніж 97% стартової сировини. Реалізує багато подальші складальні етапи ще на стадії спікання;

дозволяє отримувати вироби з унікальними властивостями, використовуючи багатокомпонентні суміші, об'єднуючи металеві і не металеві компоненти. Вироби різної пористості (фільтри) з регульованою проникністю; Підшипники ковзання з ефектом самозмазування;

отримує вищі економічні, технічні і експлуатаційні характеристики виробів в порівнянні з традиційними технологіями;

спрощує часто виготовлення виробів складної форми;

забезпечує прецизійне виробництво. Відповідність розмірів в серії виробів.

В нашій роботі ми розглянемо саме технології порошкової металургії.

1. Історія розвитку порошкової металургії

та застосування її продукції

Одним з основних напрямків розвитку технології машинобудування на сьогодні є вдосконалення відомих і розроблення нових безвідходних, матеріалоощадних технологій, тобто таких технологій, за допомогою яких можна отримувати заготівки для майбутніх деталей без або з найменшим припуском на оброблення різанням. У розв'язанні цієї проблеми певна роль належить порошковій металургії.

Порошкова металургія займається виробництвом порошків і виробів з них. Порошковою металургією отримують нові конструкційні матеріали, які називають металокерамікою. Свій початок історія порошкової металургії бере в сивій давнині. Цим способом у Стародавньому Єгипті та Київській Русі виробляли різні вироби із заліза та кольорових металів. Проте її розвиток як виробничого способу почався в XIX ст.

Суть цього способу полягала в тому, що з губчастої платини холодним пресуванням формували вироби, які потім спікали.

У наш час порошкова металургія набула широкого розвитку в багатьох країнах Світу. Порівняно з традиційними способами виготовлення заготівок - різанням, литтям, тиском - вона майже безвідходна. Так, відходи при виготовленні деталей різанням із заготівок, отриманих литтям, становлять до 20-80 %, а в процесі виготовлення їх порошковою металургією - всього 5-10 %. У разі використання цієї технології виготовлення виробів невеликі затрати праці. Наприклад, у процесі виготовлення деталі кількість техноло-гічних операцій скорочується з 20-40 до 4-6. За допомогою даної технології можна отримувати матеріяли та вироби з наперед заданими властивостями - високою твердістю, зносостійкістю, жароміцністю, стабільними магнетними властивостями. Ще одна важлива перевага порошкової металургії-за її допомогою можна отримувати такі штучні матеріали та вироби з них, які не можна виготовити іншими способами. Якщо порівняти втулки бронзової вальниці, виготовлені литтям і спіканням з порошків, то перевага буде на боці останньої. У процесі спікання в матеріалі утворюються пори, в які заходить мастило. Саме тому такі деталі довговічніші й мають нижчий коефіцієнт тертя. Ефект зростає, якщо до складу шихти додати графіт або іншу мастильну речовину. Заміна мастильних матеріалів у шихті на фрикційні дає можливість отримати матеріали, з яких виготовляють муфти зчеплення. Деталі для гальм тощо.

Ефективність порошкової металургії збільшується за умов масового виготовлення виробів. Так, у процесі виготовлення 1 тис. тонн деталей економиться понад 200 т. сталі, вивільнюється 200 робітників і 50 металорізальних верстатів. Із збільшенням випуску виробів собівартість порошкових виробів зменшується порівняно із собівартістю виробів, отриманих литтям.

Порошкова металургія забезпечує машинобудівну промисловість конструкційними, фрикційними й антифрикційними матеріалами; електротехнічну й електронну - магнетами, катодами, резисторами; інструментальну та добувну промисловості - твердими та надтвер-дими сплавами; авіаційну та космічну техніку, атомну енергетику - жаростійкими та міцними матеріялами; хімічну та металургійну промисловості - хімічно- та термічностійкими матеріялами, каталіза-торами, вогнетривами. Але