Швейна промисловість

Швейна промисловість є однією з найбільших галузей легкої промисловості.

Як відомо, ситуацію в легкій промисловості погіршило внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України", яким було передбачено запровадження авалювання простих векселів під час митного оформлення давальницької сировини. Це негативно вплинуло на роботу підприємств галузі, бо зумовило фінансові витрати на оплату послуг банків.

Надання банками у заставу майна суттєво ускладнило процедуру митного оформлення матеріалів, що ввозяться за давальницькими контрактами.

На роботу експортно орієнтованих підприємств в 2007 р. також значно вплинуло уживання Національним банком України заходів щодо стабілізації гривні до долара і євро. Внаслідок падіння курсу долара, починаючи з квітня минулого року галузь щомісячно втрачала від 16 до 20 млн. грн.

Однак, ключовим негативним чинником є суттєве погіршення ситуації на внутрішньому ринку.

Ввезення товарів легкої промисловості контрабандою із зниженням митної вартості продовжує украй негативно впливати на розвиток вітчизняного виробництва товарів легкої промисловості через створення недобросовісної конкуренції на внутрішньому ринку.

Згідно із статистичними даними за 9 місяців 2007 року кількість імпортованого одягу та взуття проти відповідного періоду попереднього року збільшилась в десятки разів і досягла рекордних значень.

На жаль, кроки уряду щодо зменшення ввізного мита не привезли до легалізації імпорту, певна динаміка зростання платежів не відповідає динаміці кількісного зростання імпорту. Внаслідок цього економіка країни зазнає значної шкоди, а для вітчизняних виробників на ринку створено режим недобросовісної конкуренції. Тому частка вітчизняних товарів легкої промисловості на внутрішньому ринку не перевищує 15-20%.

Для розв'язання цієї проблеми пропонуємо Держмитслужбі спільно з Мінпромполітики України розробити індикатори ризику на продукцію легкої промисловості й довести до регіональних митниць.

Основними задачами, які стоять перед швейною промисловістю, є значне покращення якості виробів, зниження їх ціни, розширення їх асортименту, збільшення випуску виробів, які користуються підвищеним попитом населення, підвищення ефективності виробництва на основі здійснення науково-технічного прогресу.

Велика роль в підвищенні темпів росту всіх галузей легкої промисловості, в тому числі швейної, належить технічному переоснащенню і реконструкції виробництв, переходу на більш прогресивні технології, які забезпечують зниження матеріальних і трудових затрат на випуск продукції при забезпеченні її високої якості. Асортимент швейних виробів повинен оновлюватись в результаті розширення асортименту та покращення якості сировинної бази швейної промисловості.

У зв'язку з розширенням ринку та зростання попиту на товари легкої промисловості зявилась потреба у створенні нових підприємств для виготовлення виробів високої якості. Вжене достатньо просто створювати та виробляти продукцію для споживачів, на сьогоднішній день необхідно досліджувати ринок та швидко реагувати на потреби споживачів. Оскільки, покупці постійно змінюють свої смаки то зявилася необхідність створити таке підприємство, яке б легко та швидко замінювало випуск однієї моделі на іншу.

1 Конструкторський розділ 1 .ІДопроектні дослідження^

Мета до проектних досліджень полягає у визначенні та дослідженні групи або груп споживачів, для яких буде виконана проектна розробка та у визначенні виробів, які належить проектувати. Для цього асортименту виробів надається характеристика існуючого та перспективного асортименту, визначається група виробів, як об'єкт проектування. З метою визначення споживчих та виробничих властивостей виробів, вони досліджуються у 4-х сферах їх функціонування, а саме у сферах: виробництвах, торгівлі, споживання та проектування.

1.1.1 Характеристика процесу проектування одягу в умовах швейного підприємства ВАТ „Галичина" м. Івано-Франківськ

Після реконструкції підприємства відбулися зміни в організаційно-виробничому процесі 3 липня 1993 року швейне обєднання стало називатися Виробничо-торгівельне швейне підприємство „Галичина", а з 13 січня 1994 року ВТШП „Галичина" згідно з рішенням Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості стало Відкритим акціонерним товариством „Галичина". Виробництво „Галичина" скоротилося і працює на давальницькій сировині-80%, 20%- на внутрішній ринок. Але це співвідношення не може бути постійним бо об'єм замовлення залежить від сезону. „Галичина" виготовляє жіночі пальта, на півпальта, жакети, плащі, куртки, спідниці, чоловічі пальта.

Перший етап формування асортименту відноситься до до проектних досліджень, значення яких у теорії та практиці дизайну зростає у порівнянні і безпосереднім використанням проекту. Мета аналізу - дати характеристику як існуючому, так і можливому асортименту виробів, і відповідно визначити властивості виробів, які належить проектувати. Для цього необхідно вивчити існуючі вироби у країні та за кордоном, перспективи їх розвитку на основі прогнозу споживання і розвитку моди. Також досліджуються особливості виробництва.

„Галичина" на 80% працює на давальницькій сировині, тому в експериментальному цеху майже немає потреби. Там лише уточнюють лекала, розробляють конструкцію.

Якщо підприємство працює на внутрішній ринок, то в експериментальному цеху виріб проходить весь життєвий цикл ( від створення ескізу до пошиття експериментального зразка). Підготовчі та розкрійні участки обєднання, так-як перший участок використовується максимум пів дня. Участок розрахунку кусків винесений за межі цеху. У швейному цеху шиються і чоловічі пальто. Форма організації - агрегатно-групова. Цех розраховано на 70 чоловік. Підприємство „Галичина" використовує новітні технології та обладнання, встановлено САПР.

1.1.2 Дослідження сфери споживання. Визначення групи споживачів та виду одягу для проектування

Надзвичайно важливим для проектування одягу є одержання достатньої інформації про споживачів. Загальновизнаною є думка про те, що з метою визначення споживчих характеристик одягу на етапі до проектних досліджень необхідно залучити спеціалістів різних фахів, які володіють різними методами дослідження сфери споживання.

Необхідним також вважають одержання додаткової інформації про індивідуальні особливості споживачів, а саме: ступінь розвитку естетичного смаку, характеристика статури, форми кінцівок, голови, шиї, а також кольорового