використанні при змінних умовах життєдіяльності людини;
необхідність у постійному удосконаленню конструктивного устрою одягу, який визначається розвитком технології масового промислового виробництва.
1.2.7 Розрахунок коефіцієнта конструктивної
однорідності розроблених моделей
Якщо виконати кількісну оцінку однорідності моделей за кількістю деталей, матеріалу, засобами формоутворення, конструкцією вузлів та з'єднань то конструктивні властивості вкажуть на однорідність моделей. Для цього розраховують коефіцієнт конструктивної однорідності БМ та моделей-модифікацій.
Розрахунок коефіцієнта конструктивної однорідності БМ та моделей модифікацій проводимо за допомогою таблиці 1.9.
Таблиця 1.7 - Визначення коефіцієнту конструктивної однорідності для БМ та моделей - модифікацій
№ | Конструктивно - художні ознаки"4 | Повторювальність ознаки
БМ | MM1 | MM2
1 | Структура форми за кількістю основних та допоміжних формоутворюючих частин | і | 1
2 | Членування форми на основі деталі | 1 | 1 | 1
3 | Розробка поверхні форми за виглядом
По кількості рельєфів | 1 | 1 | 1
По місцю розташування рельєфів | 1 | 1 | 1
По кількості виточок | 1 | 1 | 1
По місцю розташування виточок | 1 | 1 | 1
4 | Однорідність номенклатури
Матеріалів | 1 | 1 | 1
Фурнітури | 1 | 1 | 1
Ниток | 1 | 3
5 | Конструкція деталей
Пілочка | 1 | 1 | 2
Спинка | 1 | 1 | 1
Бочок | 1 | 1 | 1
Комір | 1 | 1 | 2
Верхня частина рукава | 1 | 1 | 1
Нижня частина рукава | 1 | 1 | 1
6 | Технологія виготовлення вузлів та з'єднань
Обробка рельєфів | 1 | 1 | 1
Обробка виточок | 1 | 1 | 2
Обробка борту | 1 | 1 | 2
Обробка коміру | 1 | 2 | 2
Обробка кишені | 1 | 2 | 2
Обробка шлиці | 1 | 2 | 3
Обробка низу виробу | 1 | 1 | 1
Обробка низу рукавів | 1 | 1 | 1
Обробка горловини | 1 | 1 | 1
7 | Оформлення горловини | 1 | 1 | 1
8 | Застібка | 1 | 1 | 1
Розрахунок коефіцієнта конструктивної Кк.о виконується за формулою: ml + ml + m3
Kk.o = : , (1*1)
1*M1 +2* M2 + З* M3
де (ml + m2 + m3) - це сума ознак, які розглядаються
(1*М1 + 2*М2 + 3*МЗ) - це кількість варіантів рішення конструктивних ознак
18+6+2
Кк.о = = 0,72
1*18+2*6+3+2
В результаті розрахунку коефіцієнту конструктивної однорідності виявилося, що моделі є конструктивно -однорідними.
1.2.8 Оцінка технологічності однієї з розроблених моделей
Показники технологічності визначають ступінь прогресивності конструкції і технології, ступінь механізації і автоматизації, трудомісткості та матеріалоємності виробу. Іншими словами, технологічність характеризує ефективність конструкторських рішень для забезпечення високої продуктивності праці і економічного розходу матеріалів [9].
Визначаємо абсолютний показник матеріалоємності виробу,
М2
М = Др.*Ш, (1.2)
де Др.- витрати матеріалу по довжині або довжина розкладки, м Ш - ширина тканини без кромки, см Матеріалу верху
М = 1,71*1,47=2,51 м
Матеріалу підкладки
М = 1,68*1,34=2,25 м Матеріалу докладу
М = 1,26*1,37=1,73м Визначаємо абсолютний показник головних витрат від розкрою, м
Se.p = 1VI — 8лек (1.3)
Площу лекал длек визначаємо графічним методом. Матеріалу верху
^ = М - 8лек = 2,51-2,45=0,06
Матеріалу підкладки
Sb.p. = М - 8лек = 2,25-1,85=0,4 Матеріалу докладу
Sb.p.= М - 8лек = 1,73-1,49=0,24 Визначаємо процент між лекальних витрат, %
В„ = (SB.P.*100) / М (1.4)
Матеріалу верху
В„ = (SB.P.*100)/M= (0,06*100)/2,51=12% Матеріалу підкладки
В„ = (Sb.p.*100)/M= (0,4*100)/2,25=25% Матеріалу докладу
Вн = (Sb.p.*100)/M= (0,24*100)/1,73=13% Працемісткість виконання швів в залежності від характеру ліній членування та їх кількості оцінюється за коефіцієнтом працемісткості.
КпР = I,2*nl+2,4*n2+3,6*n3 , (1.5)
Де1,2; 2,4; 3,6- коефіцієнти, які характеризують складність виконання швів в залежності від кривизни зрізів; пі, п2, пЗ-кількість швів кожного виду.
Коефіцієнт 1,2 - прямі лінії та криві з великим радіусом кривизни > 12,5см або ламані лінії під кутом > 90; Коефіцієнт 2,4 - киві з малим радіусом кривизни від 3,0 см до 12,0 см;
Коефіцієнт 3,6 - ламані лінії під кутом <_90
КПР = 1,2*11+2,4*8+3,6*6=54 Розрахунок коефіцієнта випереджаючої уніфікації деталей виконується за формулою:
Ку.Д.=ДУ, (1.6)
д
де Ду - кількість уніфікованих деталей, Д - загальна кількість деталей.
Ку.д. = 14 = 0,77 18
В результаті впровадження даної системи моделей відбудеться зменшення проектно конструкторських робіт на
Ьзрахунок коефіцієнта випереджаючої уніфікації вузлів виконується за формулою:
Ку.в. = Ву, (1*7)
В
де By - кількість уніфікованих вузлів, В - загальна кількість вузлів.
Ку.в. = 7 =0,6 11
В результаті впровадження даної системи моделей відбудеться зменшення проектних робіт на 60%.
1.2.9 Оцінка якості розроблених моделей
Для оцінювання розроблених моделей на відповідність споживчих та виробничих вимог зазначено у таблиці 1.8
Шифр вимог | Назва вимог | Характеристика (сутність) вимог за [6]
~ч | Оцінка відповідності ознак моделей вимогам
Модель | Модель 2 | Модель 3
Х-ка ознак | оцінка | Х-ка ознак | 1 оцінка | Х-ка ознак | оцінка
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
1 Споживчі
1.1 | Соціальні | Потреба у даних виробах, відповідність прогнозу споживчого попиту, відповідність розмірам споживачів, конкурентно спроможність | Мегапо ліс,
середні й
рівень | 5 | Мегапо ліс,
середні й
рівень | 5 | Мегапо ліс,
середні й
рівень | 4
1.2 | Функціональ ні | Відповідність виробу призначені: умовам експлуатації, відповідність образу, психологічним особливостям споживачів | Зима | 5 | Зима | 5 | Зима | 5
1.3 | Естетичні | Відповідність моді: новизна моделі, конструкції, матеріалу досконалість композиції, товарний вигляд | Модни к,
класич
ний
стиль | 4 | Модни к,
класич
ний
стиль | 5