Рисунок 1.6 – Схема моделювання рукава базової моделі жакета жіночого після усунення дефекту

1.3.2 Розробка модифікацій базової моделі

Для отримання моделей модифікацій виконано модифікування КДЕ БМ, використовуючи прийом конструктивного моделювання. На рисунку 1.7 зображено - Загальний вид моделей-модифікацій жакета жіночого

ені моделей модифікацій ММ1 і ММ2.

Рисунок 1.7 – загальний вид моделей модифікацій базової моделі

Відмінними рисами моделей модифікацій від базової моделі жакета жіночого є: у ММ1 кишені з квадратними кутами і без декоративної оздоблюючої строчки, шлиці оздоблені ламаною оздоблюючою строчкою, комір та лацкани не мають додаткової оздоблюючої строчки; у ММ2 відсутні додаткові оздоблючі строчки на кишені, по коміру та лацканам, і лише одна строчка на шлиці, а також закруглені краї коміру та борту. Кресленики моделей модифікацій представлені на рисунку 1.8 та 1.9 в масштабі М 1:4 та в масштабі М1:1 у додатку А2.

Рисунок 1.8 – Схема базової моделі та моделей модифікацій жакета жіночого

базова модель БМ жакета жіночого модель модифікація ММ1

модель модифікація ММ2

Рисунок 1.9 - схема рукава базової моделі та моделей модифікацій жакета жіночого

1.3.3 Розробка модифікацій типів конструктивно–декоративних елементів виробів

Конструктивно – декоративні елементи (КДЕ) в одязі мають функціональне та естетичне призначення, вони надають інформацію про новизну моделей. Зазвичай їх відносять до мінливих формотворних елементів одягу, оскільки вони частіше, ніж інші елементи конструкції підлягають змінам.

Уніфікація деталей – приведення розмірів, типів, форм деталей одного функціонального призначення до оптимальної подібності [8]. Уніфіковані вузли надані в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 – Матриця уніфікованих конструктивно – декоративних елементів жакета жіночого

№ | Назва КДЕ | Варіанти КДЕ

1 | 2 | 3

1 |

Комір

2 |

Кишеня |

Продовження таблиці 1.7

1 | 2 | 3

3 |

Оформлення

низу

бортів

4 |

Оформлення

низу

рукава

1.3.4 Формування ескізного зображення системи „конструктор”

Застосуванням уніфікації і типізації до виробів та їх елементів створюються умови для ефективного промислового виготовлення нових моделей одягу за рахунок скорочення часу на їх проектування і впровадження у виробництво. При цьому забезпечується споживча та виробнича якість виробів. Типізація та уніфікація є ведучими принципами технічної діяльності, оскільки зумовлюють створення комплектів формотворних елементів виробів.

На основі деталей БМ жакета жіночого та його модифікацій виконання ескізного зображення комплекту уніфікованих конструктивних елементів в табличній формі подано у додатку А3.

1.3.5 Формування ескізів нових моделей із елементів системи „конструктор”

Ескізи нових моделей сформованих з уніфікованих конструктивних елементів системи „конструктор” надані у додатку А3 на рисунках А3.1 – А3.4.

1.3.6 Розробка первинних креслень деталей конструкцій запропонованих моделей

Під впливом змінних вимог до сучасного одягу, бажання створити одяг, який відповідає конкретним умовам його використання, відбуваються слідуючі якісні зміни конструктивного устрою – перехід до нового періоду його розвитку. Велика кількість різноманітного одягу поступається місцем новим, більш цілеспрямованим і пристосованим до сучасних умов; вони створюються з урахуванням нових матеріалів, нових технологій, нових методів формоутворень, з урахуванням зростаючих художніх вимог.

Все це разом визначає інженерно-технічні та художньо-естетичні задачі, які повинні бути вирішені в процесі конструювання одягу. Ці задачі визначені основною метою – створення нових сучасних моделей одягу, які за своїми науковими показниками були більш доцільними ніж раніше створені. Разом з розвитком масового виробництва одягу відбувається і розвиток принципів та методів вирішення задач, для досягнення мети.

При конструкції нового виробу враховуються слідуючи фактори:

призначення виробу;

умови використання;

зручність в експлуатації;

властивості матеріалів, з яких виготовляється вибір;

рівень розвитку технологій;

екстрений фактор та інше.

Значення їх при проектуванні форми виробу різноманітного призначення неоднакове. Таким чином, до основних факторів, визначаючих задачі, які вирішуються при конструкції одягу, потрібно виділити:

необхідність покращення якісних показників одягу; (захисно-гігієнічних та художньо естетичних функцій)

необхідність створення одягу, більш зручного у використанні при змінних умовах життєдіяльності людини;

необхідність у постійному удосконаленню конструктивного устрою одягу, який визначається розвитком технології масового промислового виробництва. Первинні креслення всіх деталей БМ, ММ1, ММ2 представлені у додатку А2 у масштабі М1:1.

1.3.7 Розрахунок коефіцієнта конструктивної однорідності розроблених моделей

Якщо виконати кількісну оцінку однорідності моделей за кількістю деталей, матеріалу, засобами формоутворення, конструкцією вузлів та з’єднань то конструктивні властивості вкажуть на однорідність моделей. Для цього розраховують коефіцієнт конструктивної однорідності БМ та моделей модифікацій.

Розрахунок коефіцієнта конструктивної однорідності БМ та моделей модифікацій проводимо за допомогою таблиці 1.9.

Таблиця 1.8 – Визначення коефіцієнту конструктивної однорідності для БМ та моделей – модифікацій

№ |

Конструктивно – художні ознаки |

Повторювальність ознаки

БМ |

ММ1 |

ММ2

1 |

Структура форми за кількістю основних та допоміжних формоутворюючих частин |

1 |

1 |

1

2 | Членування форми на основі деталі | 1 | 1 | 1

3 | Розробка поверхні форми за виглядом

По кількості рельєфів | 1 | 1 | 1

По місцю розташування рельєфів | 1 | 1 | 1

По кількості виточок | 1 | 1 | 1

По місцю розташування виточок | 1 | 1 | 1

4 | Однорідність номенклатури |

Матеріалів | 1 | 1 | 1

Фурнітури | 1 | 1 | 1

Ниток | 1 | 0 | 0

5 | Конструкція деталей

Пілочка | 1 | 1 | 0

Спинка | 1 | 1 | 1

Бочок | 1 | 1 | 1

Комір | 1 | 1 | 0

Верхня частина рукава | 1 | 1 | 1

Нижня частина рукава | 1 | 1 | 1

6 | Технологія виготовлення вузлів та

з’єднань |

Обробка рельєфів | 1 | 1 | 1

Обробка виточок | 1 | 1 |