0
Обробка борту | 1 | 1 | 0
Обробка коміру | 1 | 0 | 0
Обробка кишені | 1 | 0 | 0
Обробка шлиці | 1 | 0 | 0
Обробка низу виробу | 1 | 1 | 1
Обробка низу рукавів | 1 | 1 | 1
Обробка горловини | 1 | 1 | 1
7 | Оформлення горловини | 1 | 1 | 1
8 | Застібка | 1 | 1 | 1
Розрахунок коефіцієнта конструктивної Кк.о виконується за формулою:
m1+m2+m3 (1.1)
Кк.о = ,
1* M1 +2* M2 + 3* M3
де (m1 + m2 + m3) – це сума ознак, які розглядаються
(1*М1 + 2*М2 + 3*М3) – це кількість варіантів рішення конструктивних ознак 18+6+2
Кк.о = = 0,72
1*18+2*6+3+2
Для системи „конструктор” коефіцієнт конструктивної однорідності має бути в межах Кко = 0,7 : 0,85.
Розрахунковий коефіцієнт конструктивної однорідності входить в зазначені межі, тому моделі розроблені без порушень вимог, щодо сумісних та змінних ознак для підтвердження можливості запису моделей системи у агрегатно – груповий потік.
1.3.8 Оцінка технологічності однієї з розроблених моделей
Показники технологічності визначають ступінь прогресивності конструкції і технології, ступінь механізації і автоматизації, трудомісткості та матеріалоємності виробу. Іншими словами, технологічність характеризує ефективність конструкторських рішень для забезпечення високої продуктивності праці і економічного розходу матеріалів [9].
Визначаємо абсолютний показник матеріалоємності виробу, мІ
М = Др. * Ш, (1.2)
де Др.- витрати матеріалу по довжині або довжина розкладки, м Ш – ширина тканини без кромки, см
Матеріалу верху
М = 1,71*1,47=2,51 мІ
Матеріалу підкладки
М = 1,68*1,34=2,25 мІ
Матеріалу докладу
М = 1,26*1,37=1,73мІ
Визначаємо абсолютний показник головних витрат від розкрою, мІ
Sв.р = М – Sлек (1.3)
Площу лекал Sлек визначаємо графічним методом.
Матеріалу верху
Sв.р = М – Sлек = 2,51-2,45=0,06
Матеріалу підкладки
Sв.р. = М – Sлек = 2,25-1,85=0,4
Матеріалу докладу
Sв.р.= М – Sлек = 1,73-1,49=0,24
Визначаємо процент між лекальних витрат, %
Вн = (Sв.р.*100) / М (1.4)
Матеріалу верху
Вн = (Sв.р.*100)/М= (0,06*100)/2,51=12%
Матеріалу підкладки
Вн = (Sв.р.*100)/М= (0,4*100)/2,25=25%
Матеріалу докладу
Вн = (Sв.р.*100)/М= (0,24*100)/1,73=13%
Працемісткість виконання швів в залежності від характеру ліній членування та їх кількості оцінюється за коефіцієнтом працемісткості.
Кпр = 1,2*n1+2,4*n2+3,6*n3 , (1.5)
Де1,2; 2,4; 3,6- коефіцієнти, які характеризують складність виконання швів в залежності від кривизни зрізів;
n1, n2, n3-кількість швів кожного виду.
Коефіцієнт 1,2 – прямі лінії та криві з великим радіусом кривизни > 12,5см або ламані лінії під кутом > 90;
Коефіцієнт 2,4 – киві з малим радіусом кривизни від 3,0 см до 12,0 см;
Коефіцієнт 3,6 – ламані лінії під кутом <_90
Кпр = 1,2*11+2,4*8+3,6*6=54
Розрахунок коефіцієнта випереджаючої уніфікації деталей виконується за формулою:
Ку.д. =Ду , (1.6)
Д
де Ду – кількість уніфікованих деталей,
Д – загальна кількість деталей.
Ку.д. = 14 = 0,7
18
В результаті впровадження даної системи моделей відбудеться зменшення проектно конструкторських робіт на 77%.
Розрахунок коефіцієнта випереджаючої уніфікації вузлів виконується за формулою: Ку.в. = Ву ,
В (1.7)
де Ву – кількість уніфікованих вузлів,
В – загальна кількість вузлів.
Ку.в. = 7 =0,6
11
З метою підвищення технологічності конструкції доцільно використовувати ті лінії членування, які забезпечують максимальне накладання зрізів, що з’єднуються, з мінімальною кількістю перехватів і поворотів при з’єднанні деталей. Крім того, підвищення технологічності конструкції досягається за рахунок:
- обґрунтованості технологічних припусків і виключення операцій підрізки та уточнення зрізів;
- оформлення зрізів лекал монтажними знаками, що забезпечують суміжність зрізів, визначають місця посадки матеріалу, початок і кінець шва тощо;
- раціональність конструктивних рішень з точки зору простоти виготовлення виробу в цілому та його окремих елементів;
- обмеження та скорочення номенклатури матеріалів і фурнітури в одній моделі;
- удосконалення конструкції деталей, що полягає у поліпшенні їх розташування в розкладці (використання надставок підбортів, нижніх комірів тощо;
- зменшення різноманітності методів з’єднання деталей.
1.3.9 Оцінка якості розроблених моделей
Для оцінювання розроблених моделей на відповідність споживчим та виробничим вимогам складено таблицю 1.8
Таблиця 1.8 – Характеристика споживчих та виробничих вимог та оцінка
відповідності ознак моделей вимогам
Шифр вимог |
Назва
вимог |
Характеристика (сутність) вимог за [6] |
Оцінка відповідності ознак моделей вимогам
Модель 1 | Модель 2 | Модель 3
Х – ка
ознак |
оціка |
Х – ка
ознак |
оціка |
Х – ка
ознак |
оціка
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
1 Споживчі
1.1 | Соціальні | Потреба у даних виробах, відповідність прогнозу споживчого попиту, відповідність розмірам споживачів, конкурентно спроможність | Мегаполіс середній рівень |
5 | Мегаполіс, середній рівень |
5 | Мегаполіс, середній рівень |
4
1.2 | Функціональні | Відповідність виробу призначені: умовам експлуатації, відповідність образу, психологічним особливостям споживачів |
Зима |
5 |
Зима |
5 |
Зима |
5
1.3 | Естетичні | Відповідність моді: новизна моделі, конструкції, матеріалу досконалість композиції, товарний вигляд | Модник класичний стиль |
4 | Модник класичний стиль |
5 | Модник класичний стиль |
4
1.4 | Ергономічні
1.4.1 |
Антропометричні |
Статична відповідність, динамічна відповідність | 158-84
І | 5 | 158-84
І | 5 | 158- 84
І | 5
1.4.2 |
Гігієнічні |
Теплозахистність, гігроскопічність, повітропроникність пакету матеріалів, сировинний склад матеріалів, раціональність конструкції | Нормальна терморегуляція |
4 | Нормальна терморегуляція |
4 | Нормальна терморегуляція |
4
1.4.3 | Психофізіологічні |
Зручність надягання, знімання, користування окремими елементами, вага | Ґудзики, вільність руху |
5