ВСТУП
ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ
Тема Ремонт газопроводу СОЮЗ
Змiст
Вступ…………………………………………………………………………...
1. Розрахунок фізичних властивостей газу………………………………….
2. Розрахунок витрат газу споживачами мікрорайону ………….………...
2.1. Розрахунок витрат газу на господарсько-побутові потреби ………..
2.2 Розрахунок витрат газу на опалення будiвель……………………….
2.3 Розрахунок витрат газу на вентиляцію громадських будівель………
2.4 Розрахунок витрат газу на централізоване гаряче водопостачання…
3. Проектування газової мережі низького тиску ………..…………………..
4. Розрахунок шляхових, транзитних та розрахункових витрат……………
4.1 Розробка розрахункової схеми………………………………………..
4.2 Розрахунок витрат на ділянках мережі……………………………….
5. Проектування газової мережі низького тиску графоаналітичним
методом……………………………………………………………………...
6. Гiдравлiчна ув’язка………………………………………………………..
6.1 Графоаналітичний розрахунок тупикових ділянок……………….
7. Уточнений аналітичний розрахунок газової мережі низького тиску…...
8. Кошторисно-фінансовий розрахунок………………………………………….
9 Охорона праці та техніка безпеки ……………………………………………
9.1 Загальні вимоги гігієни праці та виробничої санітарії ……………….
9.2 Вибухонебезпечність газових сумішей……………………………….
9.3 Техніка безпеки при ремонтах …………………………………………
9.4 Пожежна безпека………………………………………………………….
Висновок …………………………………………………………………………..
1 Характеристика об’єкта
Газопровід “Уренгой-Помари-Ужгород”, який розглядається в цьому проекті, згідно відноситься до трубопроводів IV категорії.
Газопровід побудований в 1985 році. Згідно з проектом газопровід має наступну технічну характеристику:
проектний максимальний робочий тиск – 75 ата . Загальна довжина газопроводу на дiлянцi Бар – Гусятин – 148 км;
газопровід є однонитковим ;зовнішній діаметр газопроводу–1420мм. Газопровiд проходить в одному коридорi з газопроводами Союз та Прогресс.
При будівництві даного газопроводу використовувались стальні електрозварні прямошовні труби по ГОСТ 20295-85,виготовлені з сталі 17Г1С,діаметром D * S = 1420 * 16 мм. В даному дипломному проекті розглянуто ліквідацію локального витоку газу методом врізки “катушки” на дільниці між 0,72 та 0,89 кілометрами розглянутого газопроводу.
Характеристика грунтів на цій дільниці газопроводу наступна:
- суглинок світлокоричневий лісоподібний напівтвердий сухий, до маловологого, щільний, покритий грунто-рослинним шаром потужністю від 0,5 до 0,7 м.
Для даного типу глинистого грунту кут внутрішнього тертя складає 23
Кранові площадки ( вузли ) даного газопроводу складається з наступних основних частин : лінійного рівнопроходного кульового крану Dу 1420 мм, двухбайпасних та одного свічного пробкових кранів Dу 150мм,того же виробництва, і свічки діаметром 219 мм та висотою 4 м. Дана засувна арматура розрахована для підземної установки з ручним приводом розрахована на робочій тиск Ру = 76 кгс/см2.Арматура призначена для безколодязної установки з виводом управління на поверхню землі.
ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАНА Dу1420мм,
умовний прохід –1420 мм;
умовний тиск – 7,6 МПа;
робоче середовище – неагресивний природний газ;
температура робочого середовища – від –45 до + 80С;
допустимий перепад тиску при перекритті –6,4 МПа;
допустимий витік в зотворі не більш - вода 0,18 см3/мин,
газ 0 см3/мин.
температура оточуючого середовища – від –45 до +50С;
повний строк служби –25 років;
маса – 6315 кг.
2 МЕТОДИ ДІАГНАСТУВАННЯ ГАЗОПРОВОДУ
Підземна частина магістральних газопроводів важкодоступна для зовнішного огляду. Необхідність ремонту ізоляції та труб газопроводу визначають в процесі експлуатації електрометричним та візуальним методами. Якщо на дільниці газопроводу є станція електрохімзахисту, то необхідність ремонту ізоляції та труб газопроводу визначають : вимірюванням різниці потенціалів “труба-земля” на катодних відводах з застосуванням довгого проводу; за допомогою дослідних катодних станцій (ОКС), по величині захищеної зони та захищеної густини струму; аналітичним розрахунком по даним вимірам потенціалів на катодних виводах;шукач ушкоджень ізоляції; шурфованням. Необхідність ремонту труб визначається тільки шурфованням.
Вимір різниці потенціалів “ труба-земля” на катодних виводах виконується на катодному виводі газопроводу за допомогою переносного вольтметра або поненціонометра та мідносульфатного електроду.До позитивної клемі пристрою підключають катодний вивод,а до від’ємної- мідносульфатний електрод.Газопровід рахується захищеним від корозії та не вимагає ремонту або підсилення електрохімзахисту, якщо разниця потенціалів “труба-земля”, вимірюя за допомогою мідно-сульфатного електродупорівнюючи,рівна або від’ємніша мінімального захисного потенціалу,рівного – 0,87 В.Цей дослід проводять для визначення коррозійних зон на газопроводі.Найбільші коррозійні ушкодження можно чекати на дільницях газопроводу з найбільш від’ємним значенням потенціала.При визначенні потенціалу у катодного виводу мідносульфатний електрод встановлюють над трубою поблизу виводу.Крок виміру при цьому відповідає відстані між катожними виводами- 0,5-1 км.Для уточнення розподілу зон коррозиї вимір роблять також між катодними виводими.Для цього переставляють мідносульфатний електрод вздовж траси газопроводу по руху газу через кожні 25 м до середини відстань між катодними виводами.Аналогічно роблять виміри від слідуючого катодного вивода проти руху газа.Таким чином отримують данні розподілу потенціалу по довжині газопроводу між будь-якими катодними виводами.Схема виміру показана на рисунку 2.1.
На газопроводі знаходженому під катодній поляризацією,для проведення вимірів методом градієнтів потенціала захист має бути відключений.Практично градиєнт потенціала Е виміряють за допомогою двух неполярізуючихся мідносульфатних електродів,знаходящихся перпендикулярно вісі газопроводу,методом поперечного градіенту потенціалу.Один з електродів установлюють над трубою,другий- на відстані 15м від труби.Потенціометром визначають різницю потенціалів між ними та полярність електродів,знаходжених над газопроводом.Позитивні значення відповідають анодним зонам газопроводу,так як корозійний струм макропар стікає з газопроводу в грунт і потенціал знаходженного над ним електрода вище потенціалу віддаленного електроду.Від’ємні значення відповідають катодним дільницям входа корозійних струмів в газопровід.Крок виміру градієнту приймають равним 25м.Для уточнення границ анодних дільниць газопроводу крок зменьшують до 5м.Дільниці на яких спостерігається значення градіента потенціала Е= 15 мв в грунтах з низким питомим електричним опіром,а також дільниці характеризуючиїся частим чередованням полярності,є корезійно небеспечними.Ці виміри можуть бути розпочаті тільки після встановлення на газопровді приподнього потенціалу. На практиці час встановлення природнього потенціалу при дії захисту на протязі року складає 1-7
