закінченню різки газопроводу полум’я газу повністю згасає. Різку газопроводу проводять таким чином : один кінець дільниці труби, в яку врізаються, ріжуть перпендикулярно в вздовж її вісі, другу дільницю з невеликим уклоном площини різа, так щоб по верхній створеній дільниця труби, в яку врізаються має бути довше, ніж по нижній , не менш ніж на 50 мм. Це зв’язано з тим, що виїмка циліндричної дільниці труби, вирізаного із газопроводу, всяк час буває важка в виконанні , так як при більш менш малому перекосі його заклинює. Після витягу вирізаної дефектної частини труби, кромка другого кінця труби газопроводу розмічається та готується до зварки. Підготовка кромок труб газопроводу зводиться до обробки їх під фаску. Фаски обрізують різаком або спеціальною машиною, а потім шліфують шліфовальною машинкою або зачищують нипильником до металевого блиску. Кінці труб, підготовлені до зварки , мають бути з укосом по відношенню до вертикали від 30 до 35 та притупленні, так нескошену частину висотою від 1,5 до 2 мм,(4).
Після підготовки кромок труб газопроводу, ділянки ремонтної бригади ретельно заміряють відстань між кромками труб і в відповідності з отриманими замірами приступають до виготовлення “катушки”. “Катушка”, яку врізають по своїм механічним властивостям, хімічному складу сталі та товщиною стінок має бути аналогічна ремонтної. Всяк час “катушку” виготовляють із труби тієї ж марки, що і труба діючого газопроводу. “Катушку” вірізують за допомогою газової різки, за знятими розмірами. При підготовці “катушки” метал труби ретельно оглядають на відсутність тріщин, подряпин, вм’ятин і т.д. При необхідності трубу ремонтують. Мінімальна довжина катушки для труб діаметром 1420мм- не менш діаметра труби.
Кромки “катушки”, яку вварюють мають мати V-подібну стандартну розробку. Для прискорення з варочно-монтажних робіт центровка газопроводу и “катушки” і підготовка його до зварки проводиться на спеціальних пристроях-центраторах, які використовують для зборки. На ремонтних і аварійно-ремонтних роботах використовують тільки зовнішні центра тори. Для центровки труб діаметром 1420 мм використовується ланцюговий центратор ЦЗ-1420,(4).
Ланцюговий центратор являє собою шарнірний вісьмиреберник із пластичних та проміжних ланцюгів, ланцюгів з нажимними роликами в вузлах. Останній запірний ланцюг замикаючим крюком надягається на хрестовину- гайку. При русі хрестовини вверх по різбі гвинта рамки обжимають кінці труб.
Для зборки стика центра тор надягається на кінець труби на половину своєї ширини. Піднята на центатором “катушка” вводиться кінцем в свобідну частину центра тора, підгоняють до кінця труби 19 так, щоб по периметру утворилась мінімальне зміщення кромок та установлюється потребує мий зазор між торцами. Величина технологічного зазору при врізці катушки для товщини труби S=16 і для діаметра 1420мм має бути 2 -0+1мм. Перевірка якості підготовки стика до зварки може бути проведена за допомогою спеціального шаблону. При зборці під зварку труб продольними зварними швами при їх центрове, слід забезпечити зміщення цих швів друг відносно друга не менш ніж на 200 мм,(3).
Після виконання всіх вищезгаданих умов центра тор зажимається. Як що в окремих місцях стика отримали зміщення кромок більш, ніж це допустимо по СниП, на краї зміщеної дільниці ставлять підсилені прихватки довжиною від 75 до 100 мм, а зміщені краї труб підбивають кувалдою. Зміщення кромок допускається не більш 2 процентів товщини стінки труби, але не більш 3 мм. Інтересно, що зміщення кромок на нижній, потологічній частині стика не допускається. Правку кромок труб дозволяється проводити підбивною тільки в верхній половині стика, з попереднім підігрівом до температури не менш 300С. Після правки прихватки ретельно оглядають і при наявності в них тріщин вирубуються,(4).
Роботи по установки та монтажу “катушки” рекомендується виконувати при найменших коливаннях температури зовнішнього повітря. В протилежному випадку, газопровід під дією пониження або підвищення температури нагріву може змінити свою довжину, тоді підготовану до установки “катушку” замінюють. По цим же причинам рекомендується зменшити час, який треба на встановлення “катушки” після врізки дефектної дільниці труби із газопроводу.
Після підгонки і установки в центра тори нової “катушки”, і перед початком зварочних робіт, відключена запірними кулями дільниця газопроводу заповнюють газомеханічною піною. Повторне заповнення відключеного запірними кулями дільниці газопроводу інертною середою дозволяє витискати попавший в нього при заміні дефектної дільниці атмосферне повітря і вибухонебезпечну газоповітряну суміш, яка часто утворюється в цій дільниці із-за пропуску газу запірними кулями, і забезпечити цим безпечність праці працюючих при виконанні зварочно-монтажних робіт. Якщо видаляючийся із піни піноутворений розчин ускладнює виконання з варочних робіт, дільницю продувають вихлопними газами від ДВС автомобіля. Після чого приступають до врізки нової “катушки”,(1).
Для врізки “катушки” використовують ручну електродугову зварку на постійному струмі, так як при цьому електрична дуга більш стійка, ніж при використанні переміннного струму.
Зварка “катушки” робиться електродами з основним видам покриття типу УОНИ 13/55,УОНИ 13/45. Для забезпечення гарантованого провару шва, зварку коріного шару виконують електродами діаметром 3 або 3,25 мм. Слідуючи шари виконують електродами діаметром 4 мм. В залежності від товщини труби S і покриття електродів вибирають число шарів в шві. Для електродів з основним покриттям при S=9-15мм необхідно від 3 до 4 проходів. Кожний шар шва перед накладанням ноступного має бути захищений від шлаків та бризг шаровими металічними щітками або пневноінстументом. Шар накладається знизу вверх так як використовуються електроди з основним типом покриття. Режим зваркі вібирають в залежності від товщини зварних стінок, товщини електродів, швидкості зваркі, кількості шарів в шві і т.д.(1)
“Катушку” вварюють с застосуванням підкладного