У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент



Дипломна робота - Ремонт газопроводу СОЮЗ
84
в газопроводі знижують до 200-500 Па, а дефекти виправляють. Потім знову зварні стики перевіряють на герметичність,(3).

При отриманні позитивних результатів при перевірки на герметичність та радіографічному контролі всіх зварних швів приступають до накладання на газопровід проти корозійної ізоляції.

4 ІЗОЛЯЦІЙНІ РОБОТИ

До ізоляційних покриттів підземних газопроводів пред’являються слідуючи вимоги :

- щільність, яка забезпечує надійність покриття ;

водопроходження, яка забезпечує не можливість наситити пори покриття грунту вологою, що запобігає контакту електроліту з металом ;

приліпання (адгезія) покриття до металу – при порушенні адгезії понижується опір покриття механічним впливу ;

хімічна стійкість, яка забезпечує довгу роботу покриття в умовах найбільш агресивних грунтів ;

механічна стійкість, достатня для проведення ізоляційно – вкладальних робіт газопроводу ;

термостійкість, яка визначається необхідною температурою пом’якшення та температурою настання крихкості ;

можливість механізації процесу нанесення ізоляційного покриття ;

недефіцітність ;

економічність.

Конструкція ізоляційного покриття визначається проектом виходячи із конкретних ґрунтовно – кліматичних та температурних умов експлуатації газопроводу. Тому при ремонті газопроводу наносити слід тільки то покриття, яке закладено проектом, (2).

На газопроводі, який розглядається в даному дипломному проекті, закладена слідуючи конструкція ізоляційного покриття : ґрунтовка бітумна або бітумно – клійова, 2 шари полімерної стрічки ПВХ, два шари оберти ПЄКОМ. Тип ізоляційного покриття – підсилений. Тому в даному розділі дипломногопроекту описується технологія нанесення на відремонтовану дільницю труби як раз тої конструкції ізоляційного покриття. Порядок виробництва ізоляційних робіт на відремонтованій дільниці газопроводу наступний :

сушка газопроводу ;

очистка труби газопроводу ;

приготування та нанесення ґрунтовки ;

нанесення ізоляційної стрічки на ґрунтовку ;

нанесення обгорточного матеріалу на стрічку ПВХ ;

перевірка якості ізоляційних робіт,(3).

Одним із основних умов якості нанесення ізоляційного покриття є нанесення його на суху поверхню. При наявності вологи та морозної на леді очисні та ізоляційні роботи тяжко виконувати. Волога на поверхні труби утворює плівку, яка не дає ізоляційному покриттю приліпити до поверхні трубопроводу, в результаті цього плівочні покриття швидко відстають, в покритті утворюються пустоти від випарювання вологи з поверхні металу. Тому очищують і ізолюють вологі та газопроводи, які обледенілі без сушки та підігріву забороняється. Крім того, при ізоляції газопроводу полімерними стрічками в зимовий період необхідно поверхню трубопроводу попередньо підігріти. В нашому випадку, при достатньо невеликих об’ємах робіт по осушці газопроводу використовують рухомі компресорні установки з електропідігрівом повітря. Сушка труби також може проводитися гасною лампою при умові відсутності витоку газу та зниженню тиску газу в газопроводі до режиму газового контролю,(3).

Для відалення з зовнішньої поверхні труби іржі, окалин, частинок прилиплого грунту, пилюки та інших забруднень та створення визначеної шершавості для якісного нанесення грунтовки газопровід очищують.

Шершавість оказує важливий вплив на стійкість та якість ізоляційного покриття. Вона збільшує поверхню щеплення з ізоляцією та зміцнює щеплення ізоляційного покриття з металом. При очистці труби частота поверхні та величина шершавості має бути витримана відповідно до вимог к очистці при накладанні визначеного типу ізоляції. При використанні полімерного ізоляційного покриття шершавість поверхні труби має бути не менш 10-15мкм,(3).

При виробництві аварійних робіт на діючому газопроводі, а конкретно при врізці “катушки” в траншеї використання очисної машини неможливе. В цьому випадку очистку труби газопроводу робимо піскоструміневим апаратом, який має вигляд балон висотою 1 м та діаметром 570 мм. Апарат вміщує 130 л піску. В верхній частині балону розміщується вантажна воронка з металевою сіткою та клапаном знизу, який замикається в робочому положенні тиском повітря. Днище балону має конічну форму. Пісок із балона сиплеться в змішувальну камеру, де розпилюється струмом повітря, яке поступає від компресора, та направляється в шланг, звідти через сопло викидається на трубу. Піскоструйний апарат установлюють на теліжці або полоззях , там же розміщують ящик з піском. Для піскоструйної очистки використовується річний пісок, просушений та просіяний через сито з розміром ячейки 2,5 мм. Для сушки та просіювання невеликої кількості піску використовується обертаюча піч, яка виготовляється силами ЛЕС. Пісок вручну подається в завантажувальне вікно, звідки подається в сушильний барабан та рухається пересиплюючися по ребрам, внутрішньо барабану назустріч гарячому потоку від газової горілки, яка споживає природний газ від газопроводу. На виході пісок просіюється через сито. Продуктивність пічки 0,5 м3/год, що достатньо для нашого випадку. По закінченню очистки на суху незапиленну поверхню труби зразу ж наноситься грунтівка,(2).

Якщо після очистки труби на її поверхні нанести ізоляційне покриття, то це покриття не заповнює всі нерівності поверхні металу, після чого щеплення ізоляційне покриття на поверхні металу буває нестійким, то що прилипаємість його буде низька. Для забезпечення стійкого щеплення ізоляційного покриття з поверхнею труби виконує ґрунтовки,(3).

В нашому випадку, для нанесення полімерного покриття використовують бітумну та бітумноклійову ґрунтовки. Бітумна ґрунтовка використовується при позитивній температурі зовнішнього повітря, а бітумно – клійова – при від’ємній.

Засіб приготування бітумної ґрунтовки, при невеликих об’ємах ізоляційних робіт, наступний. В жерстяний бак заливають неетильований бензин в співвідношенні 1:3 частинам бітуму. Потім нагрітий до 100С бітум тонким струменем виливають в бензин при безперебійному помішуванні дерев’яною мішалкою до повного його розчину. Для запобігання запалювання та опіків неможливо лити бензин в горячий бітум. Грунтівка рахується готовою, коли бітум повністю розчиниться в бензині. Кількість грунтівки визначається її густиною та в’язкістю. Готову грунтівку через воронку з металічною сіткою зразу зливають в металеву бочку з гвинтовою пробкою. Для разбору грунтівки в бочці є кран.

Бітумно – клійова ґрунтовка містить від 5 до 10 процентів поліізобітумного клею від загальної маси ґрунтовки.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18