кова

к-сть основних робітників Росн.р. | Чисельність робітників

Всього | В т. числі

I зміна | II зміна

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10

010 | Фрезерувальник | 3 | 0.932 | 200000 | 1 | 1.69 | 2 | 1 | 1

015 | Токар | 3 | 3.632 | 200000 | 4 | 6.57 | 7 | 4 | 3

020 | Токар | 3 | 3.622 | 200000 | 4 | 6.57 | 7 | 4 | 3

025 | Токар | 3 | 3.672 | 200000 | 4 | 6.66 | 7 | 4 | 3

030 | Токар | 3 | 9.762 | 200000 | 9 | 17.72 | 18 | 9 | 9

035 | Свердлильник | 3 | 1.162 | 200000 | 1 | 2.109 | 2 | 1 | 1

040 | Фрезерувальник | 3 | 2.026 | 200000 | 2 | 3.678 | 4 | 2 | 2

045 | Фрезерувальник | 3 | 1.256 | 200000 | 2 | 2.28 | 2 | 2 | -

050 | Фрезерувальник | 3 | 1.096 | 200000 | 1 | 1.98 | 2 | 1 | 1

055 | Шліфувальник | 4 | 1.282 | 200000 | 2 | 2.32 | 2 | 2 | -

060 | Шліфувальник | 4 | 2.162 | 200000 | 2 | 3.925 | 4 | 2 | 2

065 | Шліфувальник | 4 | 1.112 | 200000 | 1 | 2.01 | 2 | 1 | 1

070 | Шліфувальник | 4 | 2.042 | 200000 | 2 | 3.7 | 4 | 2 | 2

Всього | 35 | 63 | 35 | 28

1.4.2. Визначення кількості допоміжних робітників.

Чисельність допоміжних робітників для серійного виробництва приймають 15-20% від чисельності основних.

Отже: (чол.)

1.4.3. Визначте середнього розряду основних робітників.

Середній розряд основних робітників визначають за формулою:

, де

Ii – величина і-того розряду

Росн – чисельність робітників і-того розряду

n – кількість розрядів

Отже, розрахуємо середній розряд основних робітників на дільниці:

1.4.3 Продуктивність праці виробничої дільниці.

Продуктивність визначається як відношення трудомісткості виготовленої продукції за рік в нормо годинах на одного основного робітника.

Де - трудомісткість виготовленої продукції всіма робітниками за рік.

- кількість працюючих працівників.

(н/год.), де

1.5. Розрахунок річного розходу ріжучого інструменту.

Розхід ріжучого інструменту проводиться по кожному виду і розміру в шт. в розрахунку на рік за формулою:

, шт., де

- сумарний машинний час на обробку деталі по всіх операціях даним інструментом, хв;

Nпр – річний приведений обсяг випуску деталей;

Квв – коефіцієнт випадково-вибувного інструменту (приймають Квв=0,05ч0,30)

Розрахункову стійкість інструменту визначають за формулою:

Тзн=Т(), де

Т –стійкість інструменту між двома переточками (вибирається за нормативами режимів різання), хв.

L- товщина шару робочої частини, мм.

l – товщина шару, що знімається при кожній переточці,

мм.

Фреза тор.Ш 80 tзн=1320хв.

(шт.)

Свердло Ш5 t зн=180хв.

(шт.)

РізецьТ5К10 t зн=220хв.

(шт.)

Мітчик t зн=240хв.

(шт.)

Фреза Ш5 t зн=410хв.

(шт.)

Фреза Ш4 t зн=344

(шт.)

Шліфувальний круг ПП 600х63х305 t зн=9720хв.

(шт.)

1.6. Організація наладки обладнання.

Визначення кількості наладчиків і їх середньої кваліфікації.

Наладка верстату здійснюється наладчиком. Розрахунок кількості наладчиків по кожному типу верстатів визначається за такою формулою:

, де

Впр – прийнята кількість однотипних верстатів, шт.

Кзм – коефіцієнт зміни роботи обладнання

Нобс – норма обслуговування однотипних верстатів на одного робітника.

Явочна чисельність – це всі ті, що з’явились на роботу.

Для врахування невиходів використовують спискову чисельність.

, чол., де

Кн. – коефіцієнт, що враховує невиходи з поважної причини(приймається Кн.=0,8ч0,95).

чол.

чол.

чол

чол.

Для врахування невиходів розраховуюємо спискову чисельність наладчиків.

(чол.).

Приймаю - 13(чол.)

охорони праці і техніки безпеки, а також протипожежної безпеки. В двох кінцях дільниці повинні бути розміщені стиснутого повітря, емульсії, а також електрощити.

2.2. Розрахунок площі і об'єму дільниці.

Визначення площі і об'єму дільниці і питомої ваги площі на один

верстат. Площу дільниці визначають за формулою:

S=а*6 = 48*24 =1152 м2;

де а - довжина дільниці; в - ширина дільниці.

Об'єм дільниці V = S* h

V = 1152*6 = 6912m3.

2.3. Розрахунок питомої площі на один верстат.

Питома площа на один верстат визначається за формулою:

м2;

Робоче місце токаря-універсала оснащено інструментальною шафою 1 (тумбочкою верстатника), в якій повинен зберігатися інструмент постійного користування і засоби по обслуговуванню верстата; стелажем 2 (приймальним столом) для розміщення на ньому тари з заготовками і готовими деталями (нижня полиця стелажа призначена для зберігання при належностей до верстата); решіткою 3 під ноги робітнику; полицею 4 для креслень і вимірювального інструменту.

III. Економічна частина

3.1. Визначення необхідної кількості основних матеріалів на рік і їх вартості.

Річний розхід основних матеріалів визначається на основі норм витрат на деталь, величина якої визначається у технологічній частині.

Вр=Н*Nпр

де Н - норма витрат матеріалу на одну деталь (вага заготовки);

Вр = 1.01 * 200000 = 202000кг.

Вартість матеріалів визначається виходячи із вартості заготовки з врахуванням повернутих сум за реалізовані відходи.

М=Мзаг-Мвідх

Де Мзаг - вартість заготовки; Мзаг = Цз * Нзаг

Мвідх- вартість повернутих відходів; Мвідх =Цвідх * Нвідх

Вид заготовки: прокат

Ціна заготовки за тонну (Сталь 45) 6400грн

Ціна відходів за тонну 800грн

Мзаг = 6.4*1.01=6.464грн.

Мвідх =0.8 * 0.11 =0.088 грн.

М = 6.4 - 0.088=6.312 грн

Вартість матеріалів на рік визначається за формулою:

Мрічн. =М*Nпр= 6.312 * 200000 =1262400грн.

3.2. Визначення річного фонду заробітної плати основних робітників і

їх середньомісячної заробітної плати

3.2.1. Визначення фонду заробітної плати основних робітників.

Фонд заробітної плати основних робітників складається з основної і додаткової заробітної плати. Заробітну плату по відрядних розцінках на виготовлення