При моделюванні процесів, наприклад, на цифрових обчислювальних машинах, числовий матеріал використовується не в первісному виді, а у формі апроксимуючих виражень, зручних для обчислень. Наприклад, замість табличних частот для значень випадкових величин використовується аналітичне вираження функцій щільності типових законів розподілу (нормального, показового й т.д.), які з достатньою точністю представляють згадані частоти. Багато таблиць графіки заміняються інтерполяційними поліномами.

4.4 Операторна схема технологічного процесу

Метою формалізації, в остаточному підсумку, є складання плану автоматизованого виробничого процесу. У свою чергу, план автоматизації представляє один з варіантів автоматизованого виробничого процесу, причому цей варіант повинен бути оптимальним. Оптимізація виробничого процесу здійснюється за допомогою математичних машин. Для цього необхідно скласти модель алгоритму.

Розглянемо методи, за допомогою яких формалізована схема виробничого процесу може бути представлена у вигляді зручному для програмування з метою рішення завдання на математичних машинах.

Якщо формалізована схема перетвориться для рішення завдання на ЕЦОМ, то необхідно побудувати відповідний моделюючий алгоритм.

Побудова моделюючого алгоритму є таким етапом дослідження процесу, коли вже вирішені всі принципові питання створення математичного апарата для дослідження.

Моделюючі алгоритми представляються у вигляді операторної схеми, що містить послідовність операторів, кожна з яких зображує досить велику групу елементарних операцій. Операторна форма подання алгоритму ще не враховує особливостей системи команд тієї або іншої обчислювальної машини.

Вся сукупність операторів, що становлять моделюючий алгоритм, може бути розділена на три групи:

1) основні оператори;

2) допоміжні;

3) службові оператори.

До основного ми будемо відносити оператори, що використовуються для імітації окремих елементарних актів досліджуваного процесу й взаємодії між ними.

Допоміжні оператори роблять обчислення тих параметрів і характеристик, які необхідні для роботи основних операторів.

Службові оператори не зв'язані співвідношеннями з математичною моделлю. Вони забезпечують взаємодію основних і допоміжних операторів.

До основних операторів відносяться:

а) арифметичні оператори;

б) логічні оператори.

Під арифметичними операторами вмовимося розуміти сукупність операцій, що реалізують яке-небудь співвідношення або систему співвідношень між величинами.

Арифметичні оператори будуть позначатися заголовними буквами латинського алфавіту.

Логічні оператори призначені для перевірки справедливості заданих умов і виробітку ознак, що позначають результат перевірки. У найбільш простому випадку перевірка заданої умови може бути зведена до порівняння двох чисел.

Для зображення передачі керування від логічних операторів використаються особливі позначення. Наприклад, F2235^12v означає, що від логічного оператора №22 керування варто передавати операторові №35, якщо умова, що перевіряє F22 , виконано або ж операторові №12, якщо воно не виконано.

Стрілка "нагору" позначає напрямок передачі керування у випадку, коли умова, що перевіряється даним логічним оператором, виконано. Стрілка "униз" - не виконана.

У схемах алгоритмів використається оператор, що означає закінчення обчислень. В операторних схемах його звичайно позначають символом R

ВСТУП

1 ЗНАЧЕННЯ І НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 5

1.1 Ефективність виробничої діяльності, її складові 5

1.2 Розподіл і використання прибутку, як основного джерела фінансування 10

1.3 Система показників ефективності виробничої діяльності 15

2. ЗАГАЛЬНА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ В ПЕРШІЙ ГЛАВІ розкриті питання: поняття виробничої діяльності, ефективності виробництва. Розглянута система показників оцінки виробничої діяльності, методологія оцінки. Також надано характеристику результатів виробничої діяльності, розподілу та використання прибутку підприємства. Вплив зміни собівартості та інших виробничих показників на прибутковість загальної діяльності.

В ДРУГІЙ ГЛАВІ розкриті питання: Аналіз діяльності підприємства ВАТ «ПРИКЛАД» (типографія) за 3 роки. Особливості роботи підприємства в ринкових умовах (форма власності, організаційна структура, фінансовий стан, виробничі зв'язки підприємства тощо). Визначення динаміки розвитку підприємства за показниками аналізу. Аналіз собівартості випускаємої продукції.

Графічний матеріали до другого розділу (рисунки, таблиці)ПІДПРИЄМСТВА 29

2.1 Техніко - економічна характеристика ВАТ «Преса України» 29

2.2 Аналіз собівартості продукції ВАТ «Преса України» 37

3 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ПРЕСА УКРАЇНИ»

3.1 Аналiз виробництва i реалiзацiї продукцiї ВАТ «Преса України» 41

3.2 Аналiз фiнансових результатiв ВАТ «Преса України» 46

4. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВІД ОСВОЄННЯ ВИПУСКУ ПАКУВАЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ 52

ВИСНОВКИ 69

1. Управління якістю продукції підприємства …………………………..4

2. Проектний підхід до управління операційною системою……………10

3. Опишіть систему контролю якості продукції на Вашому

підприємстві та розробіть план заходів її вдосконалення…………..14

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….19

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..20

ВСТУП

Планування виробництва передбачає прийняття рішення про експлуатацію операційної системи з врахуванням зміни сукупного попиту. На промисловому підприємстві планову діяльність доцільно зосередити на чотирьох найважливіших напрямах: збут, фінанси, виробництво продукції, закупівля.

Основна мета організації (підприємства та його підрозділів) реалізується виконанням виробничої програми, якою визначається перелік, кількість, терміни та вартість виготовлення продукції.

Основою для формування виробничої програми є стратегічний план виробництва, який розробляється за результатами вивчення кон'юнктури ринку та збуту продукції. Ця сфера діяльності стосується вищого рівня менеджменту: тут великого значення набуває стратегічне мислення керівників, яке дозволяє обгрунтувати основні напрями розвитку, надати цілеспрямованості та гнучкості в роботі. Гнучкість виявляється у завчасному передбаченні можливості подальшого роз¬витку підприємства та його підрозділів у зв'язку із зміною ринкової ситуації. Враховуючи це, при формуванні виробничої програми також визначаються заходи реконструкції або вдосконалення організації та управління виробництвом, формуються зв'язки із зовнішнім середовищем.

1. Управління якістю продукції підприємства

Управління якістю пов'язане з контролем техно¬логічних процесів. Визначаються контрольні параметри техно¬логічного процесу. Вихід за межі допустимого діапазону контрольних параметрів може привести до випуску бракованої про¬дукції. Відхилення параметрів відбуваються під впливом випад¬кових факторів. Для контролю якості технологічних процесів за¬стосовуються статистичні методи.

Одним з основних інструментів у великому арсеналі статис¬тичних методів контролю якості є контрольні карти. Прийнято вважати, що ідея контрольної карти належить відомому амери¬канському статистику