знань працівників по веденню технологічного процесу, контролю та роботою засобів автоматики і телемеханіки.
3.3 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів з поліпшення використання основних засобів
1 Створення додаткової спеціалізованої бригади по ремонту обладнання підприємства.
Вихідні дані для розрахунку наведемо в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Вихідні дані
Показники | Величина
до | після
1. Затрати на ремонтні роботи, тис. грн. | 1480,4 | 1376,3
2. Затрати на матеріально-технічну базу ремонтної служби, грн., в т.ч.: | - | 22490
- вартість верстатів | - | 11345
- вартість інструментів | - | 5467
- облаштування приміщень і майданчиків | - | 5678
3. Кількість ремонтників спеціалізованої бригади, осіб | - | 8
4. Фонд заробітної плати ремонтників, грн. | - | 12536
5. Час простоїв обладнання, дні | 65 | 44
6. Кількість обладнання, од. | 345 | 345
7. Фонд робочого часу обладнання, год. | 66856 | 70654
Проведемо розрахунок економічного ефекту від створення спеціалізованої бригади по ремонту обладнання підприємства.
1) економічний ефект вираховуємо за формулою:
Ео = Е-Ен·Зод (3.1)
де Ен – нормативний коефіцієнт порівняної економічної ефективності (Ен=0,15);
Зод – одночасні витрати на захід.
Ео = (1480,4-1376,3)-0,15•22490=100726,5 грн.
Витрати по відрахуваннях в соцстрах і пенсійний фонд:
Ес = Ез/пл. • 0,38 (3.2)
Ес = 12536•0,38 = 4763,68 грн.
Витрати по відрахуваннях в фонд зайнятості:
Ез = Ез/пл•0,015, (3.3)
Ез = 12536•0,015 = 188,04 грн.
Річний економічний ефект:
Ер =Ео- Ез/пл - Ес - Ез (3.4)
Ер = 100726,5 – 12536 – 4763,68 – 188,04 = 83238,78 грн.
Розрахуємо вплив заходу на показники використання основних засобів.
1) економія робочого часу обладнання становить:
Ерч = (t2-t1)·n (3.5)
де t2, t1 – час простоїв обладнання до і після впровадження заходу, дні
n – кількість обладнання, од.
Ерч=(65-44)·345= 7245 маш.- дні
2) ріст коефіцієнта екстенсивного використання обладнання, за рахунок скорочення часу простоїв, вираховується за формулою :
(3.6)
де Т2 ,Т1 - відповідно фонд робочого часу обладнання після і до впровадження заходу.
2 Підвищення кваліфікації операторів по нагляду за випробуванням свердловин.
Для того, щоб розрахувати економічний ефект від підвищення кваліфікації операторів по нагляду за випробуванням свердловин, використаємо дані, наведені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Вихідні дані для розрахунку
Показники | Значення
1. Середньооблікова чисельність робітників, що підвищили кваліфікацію, люд. | 35
2. Середньоспискова чисельність робітників, що не виконують норму виробітку, люд. | 35
3. Середній відсоток виконання норм виробітку даною групою робітників:
- до впровадження заходу
- після впровадження заходу |
94
100
4. Середньорічна заробітна плата робітника | 17325,76
На основі отриманих даних проведемо розрахунок:
1) відносної економії чисельності робітників:
?У = (Унв•Рнв) / 100 (3.7)
де Унв - чисельність робітників, які збільшили рівень виробітку в результаті підвищення кваліфікації;
Рвн - приріст виконання норм виробітку, %.
2) зростання продуктивності праці:
(3.8)
де ССЧ - середньоспискова чисельність робітників, чол.;
?У - відносна економія чисельності робітників.
3) економії на заробітній платі.
Розрахунок:
Відносна економія чисельності:
?У = = 2 чол.
Ріст продуктивності праці:
Економія по заробітній платі:
Ез/пл =2•17325,76=34651,52 грн.
Економія по відрахуваннях в соцстрах і пенсійний фонд (формула 3.2):
Ес = 34651,52•0,38 = 13167,58 грн.
Економія по відрахуваннях в фонд зайнятості (формула 3.3):
Ез = 34651,52•0,015 = 519,77 грн.
Річний економічний ефект:
Ер = Ез/пл + Ес + Ез (3.9)
Ер = 34651,52+13167,58+519,77 = 48338,87 грн.
Отже, в результаті впровадження даного заходу маємо відносну економію чисельності 2 людей, ріст продуктивності праці 0,131% та річний економічний ефект у розмірі 48388,87 грн.
Отже, в цьому розділі були запропоновані шляхи поліпшення використання основних засобів. Зокрема, створення додаткової спеціалізованої бригади по ремонту обладнання підприємства з річним економічним ефектом 83238,78 грн.; підвищення кваліфікації операторів по нагляду за випробуванням свердловин з річним економічним ефектом 48338,87 грн.;.
Загальні висновки
Подолання проблем неузгодженості управління підприємством зі змінами вимог навколишнього середовища можливе за умови розвит-ку науково обґрунтованих методик системного аналізу підприємства як об'єкта, яким повинен керувати менеджер. У зарубіжних і вітчиз-няних наукових публікаціях з управління підприємством до цього часу не акцентувалася увага на тому, що найважливішим моментом для забезпечення його ефективності є пристосування до змін сутнісних особливостей об'єкта, яким потрібно управляти.
Провівши аналіз ефективності використання основних засобів можемо зробити наступні висновки :
Проаналізувавши основні техніко-економічні показники НГВУ «Бориславнафтогаз», можна зробити висновок, що для підприємства склалася досить неприємна ситуація, оскільки відбувається постійне зростання собівартості основної продукції, починаючи з 2008 року відбувається зменшення обсягів видобутку нафти і газу попутного, протягом аналізованого періоду підприємство є повністю збитковим, а також 2009 рік позначився значним скороченням чисельності працівників. Тобто, спираючись на проаналізовані показники з впевненістю можна сказати, що підприємство має значні резерви для покращення основних техніко-економічних показників діяльності.
В НГВУ «Бориславнафтогаз» до активної частини основних засобів відносяться свердловини, машини та обладнання, прилади та інструменти, а також обчислювальна техніка. До пасивної частини відносять всі інші види основних засобів (будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби, інвентар (меблі), бібліотечні фонди та малоцінні необорні матеріальні активи).
Коефіцієнт зношення свердловин у 2005-2009 роках відповідно становили 86,6%, 85,2%, 77,7%, 78,6%, 81,8%. Тобто на даний момент часу можна говорити про зношеність свердловин практично на 80%. Коефіцієнт оновлення показує, що у 2005-2009 роках вартість введених свердловин в їх загальній вартості була незначною і становила відповідно 2,3%, 4,2%, 6,9%, 2,4% і 0,2%. У 2005-2008 роках вибуття свердловин не було, у 2009 році коефіцієнт вибуття склав 0,03%, оскільки у цьому році було виведено свердловин на суму 110,2 тис.грн.
Загалом можна відмітити неефективне використання основних засобів підприємства, оскільки має місце зменшення фондовіддачі підприємства