сторони важливі, оскільки вони можуть бути використані як основа антикризової стратегії. Якщо їх недостатньо, менеджери підприємства повинні терміново створити базу, на якій ця стратегія ґрунтується. В той самий час успішна антикризова стратегія спрямована на усунення слабких сторін, які сприяли кризовій ситуації.
Ринкові можливості і загрози також визначають антикризову стратегію підприємства. Для цього оцінюють всі можливі галузі, які можуть забезпечити потенційну прибутковість підприємства, і загрози, які негативно впливають на підприємство. Можливості і загрози не тільки впливають на стан підприємства, але й вказують, які стратегічні зміни треба вжити. Антикризова ситуація повинна враховувати перспективи, які відповідають можливостям і забезпечують захист від загроз.
Методика SWOT-аналіза виключно ефективний, доступний, дешевий спосіб оцінки стану проблемної і управлінської ситуації в організації. Консультанти рекомендують, по крайній мірі, раз на рік проводити SWOT-аналіз діяльності організації власними силами керівництва фірми.
Технологія роботи з матеріалом, отриманим протягом SWOT-аналізу, виключно проста: респонденту, після того, як він зробив відповідний запис, задають уточнюючі запитання При цьому не вимагається серйозна підготовка того, хто проводить подібний аналіз всередині організації. Такий підхід – поєднання SWOT-аналіза і діагностичного інтерв’ю – дає досить чітке уявлення про те, що насправді являє собою організація.
Це виключно універсальний метод, який можна використати для аналізу діяльності конкретних підрозділів, його можна використовувати для оцінки слабких і сильних сторін, можливостей і загроз в кадровій роботі, при прийнятті управлінських рішень. Застосування SWOT-технології маркетинговою службою при оцінюванні основних конкурентів створює чудові передумови для розробки тактики конкурентної боротьби і забезпечення конкурентних переваг. При цьому дуже важливо досягти максимального ступеню деталізації кожного з квадрантів SWOT-аналізу.
Недостатньо лише проаналізувати вплив зовнішнього та внутрішнього середовищ у розрізі їх окремих підсистем, поставити діагноз про конкурентоспроможність підприємства, треба обґрунтувати значущість і рівень впливу на подальший розвиток організації, окремих факторів та їх груп. Для цього всі фактори, що розглядаються, потрібно віднести до позитивно чи негативно діючих, які дістали назву можливостей (шансів) і загроз відносно зовнішнього середовища, сильних і слабких сторін діяльності підприємства відносно внутрішнього середовища.
Не буває явищ або подій, які мали б лише позитивні чи негативні наслідки, тому кожен з факторів зовнішнього або внутрішнього середовища повинен мати всебічну оцінку механізму і результатів впливу. Крім того, треба мати на увазі, що аналіз зовнішнього середовища здійснюють певні особи, які можуть по різному оцінювати явища та події, розробляти різноманітні заходи щодо поведінки підприємства в тих чи інших умовах. Основне правило все ж є: потрібно аналізувати зовнішнє та внутрішнє середовище в їхньому взаємозв’язку та залежності. Стратегічний баланс – це певне поєднання факторів, які негативно та позитивно впливають на діяльність підприємства (загроз і можливостей), що об’єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб’єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними і слабкими сторонами у функціонуванні підприємства.
Методика SWOT-аналізу – чудова допомога у практичній діяльності для керівника будь-якого рівня, тому що вона дає можливість систематизувати проблемні ситуації, краще зрозуміти структуру ресурсів на які слід опиратись для удосконалення і розвитку організації.
Напрямки SWOT-аналізу організації
Аналіз зовнішнього середовища
Будь-яка фірма функціонує маючи зв’язки з ринком: поставляє на нього вироби, послуги і забезпечує покупця відповідною інформацією. З ринку фірма отримує гроші і знову ж інформацію – про обсяги і темпи продажів, думку покупців, дані про товари та конкурентів і т.д. таким чином, виникає замкнена система, яка функціонує як єдине ціле.
Крім того, існує ще одна замкнена система, в якій компанія є ланкою-отримувачем по відношенню до постачальників товарів – в обмін на цей матеріальний потік фірма спрямовує гроші та інформацію.
Як результат, фірма тісно пов’язана з тим, що у теорії маркетингу прийнято називати зовнішнім середовищем. До зовнішнього середовища відносять: покупців з їх демографічними характеристиками, які визначають збут товарів; конкурентів, посередників – транспортні фірми, торгівельних агенті; фінансові заклади, рекламні агенції, митні та інші урядові органи; закони, які готуються; економічну ситуацію в країні; політичний клімат; розвиток і досягнення науки і техніки; культурні традиції.
Таким чином, поняття зовнішнього середовища складається з двох елементі – фактори макросередовища і фактори безпосереднього оточення фірми.
До факторів макросередовища зазвичай відносять:
· Економічний стан країни, вивчення якого дає змогу зрозуміти діючі закони – темпи інфляції, співвідношення валют, норми оподаткування і їх тенденції, рівень безробіття – і побачити можливості використання природних і людських ресурсів.
· Політико-правовий аспект – його аналіз дозволить фірмі встановити для себе допустимі границі дій у взаємовідносинах з іншими аспектами правової системи.
· Соціальне і культурне оточення – його вивчення допоможе з’ясувати рівень життя населення, його ставлення до якості життя, цінності, тенденції і напрямки в моді.
· Науково-технічний і технологічний розвиток суспільства – аналіз цього фактора дозволяє вчасно замінити і почати застосовувати на практиці досягнення сучасної науки і техніки у галузі реклами, управління, доставки, продажів, а також у галузі інформаційного забезпечення, що може стати значною конкурентною перевагою. Розвиток НТП в галузі виробництва безпосередньо не впливає на комерційну діяльність фірми – цей фактор значущий для фірм, які виробляють продукцію, яку реалізують, або надають послуги.
Основою аналізу найближчого оточення фірми є конкурентний аналіз середовища, який зазвичай будують з використанням моделі п’яти сил М. Портера. Згідно цієї теорії на діяльність фірми впливають п’ять сил:
1) конкурентна боротьба всередині галузі,
2) загроза появи товарів і послуг – субститутів,
3) здатність постачальників диктувати сої умови,
4) загроза появи нових конкурентів,
5) здатність покупців диктувати свої умови.
Аналіз внутрішнього середовища
До внутрішнього середовища