приведені в додатку 14. Коефіцієнт повноти товарного асортименту становить 0,6. Отже, фактичний асортимент товарів фірми є далеким до передбаченого асортиментним переліком. На даний факт вплинули різні фактори, зокрема: низький професіоналізм працівників, відповідальних за розробку асортиментного переліку, які не врахували реальний попит населення; а також загальновідомі процеси, пов'язані з економічною кризою промислових підприємств.
Щодо стійкості, то коефіцієнт становить 0,7. В момент проведення перевірок, по формуванню асортименту товарів і його відповідність асортиментному переліку, бачимо що в жодному разі асортимент не був повним.
Велика кількість товарів призначені для продажу на протязі обмеженого терміну. Міняються запити і смаки покупців, міняються технологічні можливості промисловості. Товари старіють - як технічно, так і морально, психологічно. Тобто товар проходить певний життєвий цикл, фази розвитку. [23, с. 115]
Фірма реалізує товари, які перебувають на стадіях росту чи зрілості. Саме на цих етапах, витрати на впровадження зменшуються, а прибутки від реалізації ростуть. Фірма не продає товари, які перебувають на стадії впровадження, тому що потрібні додаткові витрати на рекламу і значно зменшується товарообіг. Але, в деяких випадках, ризик виправдовується. Надходження повинно бути невеликими партіями і від відомих постачальників, які завжди відрізнялися добросовістністю і готовністю до співробітництва. На стадії росту товар пропонують багато постачальників, тому потрібно:
· забезпечувати магазини великими партіями товару різних видів;
· шукати нових постачальників, щоб забезпечити непреривний завіз товару в магазини;
· організовувати швидкий завіз через короткі інтервали;
· встановити надійний контроль за всіма джерелами постачання;
· створити достатні запаси нового товару, щоб постійно він був у наявності.
У випадку коли купляються товари, які перебувають на стадії зрілості, спеціалістам відповідальним за формування асортименту, потрібно:
· вимагати у постачальників зниження оптових цін;
· вибирати з поміж великої кількості постачальників, декілька - з найкращими умовами постачання;
· звести об'єм товарних запасів до оптимального.
На останній стадії, товар приносить низький рівень прибутку (збиток). Тому фірмі потрібно розпродати залишки запасів і проаналізувати всю "торгову біографію" товару на протязі життєвого циклу. [31, с. 364]
Чинники, що складають основу формування асортименту - це чинники, на основі яких розробляється приваблива виробнича програма товарів або послуг, щоб подолати опір ринку. В центрі уваги не тільки критична перевірка існуючих, але і розробка нових товарів або послуг.
При цьому існують обмеження: закони (патентне право, захист прав споживачів, охорона навколишнього середовища); технічні знання; економічно-ринкові умови (обмеження виробничої потужності, фінансові обмеження); суспільно-політичні події (вимоги не завдавати шкоду навколишньому середовищу, високоякісні багаторазового використання товари і упаковки). [28, с. 99]
Ці чинники є обмеженнями при формуванні товарного асортименту, але їх слід враховувати поряд з основними факторами формування асортименту. У своїй праці «Сучасний маркетинг» Хруцкий В.Е. до основних факторів відносить наступні:
1 Як правило, споживач схильний до індивідуального порядку задоволення потреб, щоб підкреслити індивідуальність. При купівлі товару покупець схильний до звичної споживчої поведінки. Перед панівним розмаїттям виникає пізнавальний дисонанс, тобто почуття невпевненості, сумнівів в момент придбання товару, що може бути присутнім навіть після прийняття рішення про його купівлю. Тому одна з задач реклами і товарної стратегії - усунути це почуття.
2 Виходячи з потреб споживачів логічно було б зробити висновки: сьогодні жоден продукт не повинен залишатися нижче рівня якісних норм свого цінового класу; відокремлюваною перевагою товару є його унікальність, тобто вдале поєднання товарних, сервісних, інформаційних вимог споживачів; товар повинен мати, по можливості, декілька функціональних характеристик; товар повинен мати привабливий зовнішній вигляд.
3 Мода. Все більше товарних груп підлягають диктату моди. З одного боку, вона сильно впливає на товари, що розрізняють як "модні" і "не модні". З іншої, залишає більшу свободу дій і кожний, в рамках панівного направлення моди, може висловити свою особисту оцінку. Але саме через моду товари "морально" застарівають, тобто прискорюється виробництво замінних товарів. Цей процес іде назустріч зацікавленим в зміні проявів своїх потреб покупцям.
4 НДДКР. Як всередині, так і поза межами підприємства проводяться систематичні пошуки засобу вдосконалення виробництва і створення нових зразків. Внаслідок бурхливого технічного прогресу існуючі товари "морально" застарівають задовго до їх фізичного зносу. Технічно нові продукти не тільки відрізняються від своїх попередників, але і переважають їх.
5 Зменшення ризику. Ризик - це можлива небезпека. В економічній теорії під "ризиком" слід розуміти ймовірність (загрозу) втрати ринковим суб'єктом частини прибутку в результаті здійснення певної виробничої або фінансової діяльності. Автор книги «Курс підприємництва» Хоскинг А. при формуванні товарного асортименту рекомендує враховувати такі ризики: зміна в зовнішньому середовищі (зміна цін, попиту); зміна відношень підприємства з контрагентами (зміна орієнтації партнерів та інші); зміни всередині підприємства (раптовий вихід з ладу основних виробничих фондів); зміни внаслідок науково-технічного прогресу (поява нових технологій та інші)
[32, с.287].
Сегментування ринку - це розподіл великого ринку на більш дрібні групи індивідуальних або інституціональних споживачів, яким властиві деякі загальні характеристики, тип поведінки, потреби. Мета сегментування - виявлення групи покупців, що цінують одні ті ж якості конкретного товару або послуги.
Демографічний. Для сегментування ринку найбільшу корисність представляють чинники: стать, вік та інше. Ці чинники являють собою предмет демографії.
Географічний. Для сегментування ринку іде розподіл споживачів на категорії в залежності від їх проживання. Багато з промислових підприємств схильні до географічного сегментуванню. Тут, головним чином, грають роль чинники, такі як клімат, місцевість та інше.
Поведінковий. Поведінкове сегментування - це розподіл споживачів на категорії в залежності від їх відношення до товарів, частоти використання товару або реакції на різноманітні споживчі характеристики