Дипломна робота

Реконструкцiя ГРС Славутич

Зміст

Вступ

1. Існуючий стан газопроводу-відводу до ГРС.

2.Розрахунок властивостей природного газу.

3. Визначення пропускної здатності системи газопроводів.

3.1 Ітераційний метод.

3.2 Розрахунок газопроводу з одним відбором.

3.3. Розрахунок здатності газопроводу, що акумулює.

4. Алгоритм розрахунку

4.1. Розрахунок по програмі “ Basic .“

5. Технологія виконання земляних робіт.

5.1 Рекультивація родючого шару грунту.

5.2. Розробка траншеї.

5.3 Зворотня засипка траншеі.

6. Транспортні роботи.

7.Зварювальні роботи.

8. Технологія виконання очисних та ізоляційних робіт.

8.1 Очистка зовнішньої поверхні газопроводу.

8.1.1.Вимоги до очистки.

8.2 Нанесення ізоляції.

8.2.1 Ізоляційне покриття Пластобіт-40.

8.2.2 Приготування грунтовки.

8.2.3 Приготування пластифікованої мастики.

8.2.4 Нанесення ізоляційного покриття Пластобіт-40.

8.2.5 Контроль якості ізоляційного покриття.

9. Прив’язка типового проекту газорозподільної станції до конкретних умов газопостачання.

9.1 Місце розташування та функції газорозподільної станції.

9.2 Загальна характеристика АГРС „Енергія-1”.

9.2.1 Технологічна схема АГРС.

9.2.2 Автоматичний підігрівач газу ПГА-200.

9.2.3 Фільтр ФХ-02.

9.2.4 Одоризатор газу.

9.2.5 Система автоматики АГРС „Енергія-1”.

9.3 Підбір регулятора тиску .

9.3.1 Основні технічні характеристики регулятора тиску РДУ-50.

10. Прив’язка типового проекту газорегуляторного пункту до конкретних умов газопостачання.

10.1 Призначення, класифікація та вимоги до газорегуляторних пунктів.

10.2 Обладнання газорегуляторних об’єктів.

10.3 Вибір регулятора тиску.

10.4 Основні технічні характеристики регулятора тиску РДУК-2-50/35.

10.5 Регулятор тиску типу РДБК1.

11. Економічна частина

11.1 Методика аналізу собівартості.

11.2 Аналіз основних техніко-економічних показників

роботи системи газопостачання.

11.3 Аналіз собівартості роботи системи газопостачання.

12. Охорона праці та техніка безпеки

12.1 Загальні вимоги гігієни праці та виробничої санітарії.

12.2Вибухонебезпечність газових сумішей.

12.3 Техніка безпеки при ремонтах.

12.4 Пожежна безпека.

Висновки

Перелік посилань на джерела

Бібліографічна довідка

Зм | Арк | № докум. | Підп. | Дат.

Розробив | ШевченкоО.Г. | Літ. | Арк | Аркуші

Перевірив | Грудз Я.В | н | 4

ІФНТУНГ

Н.контр

Затвердив | Грудз В.Я.

Бібліографічна довідка

Дипломний проект " Обслуговування I ремонт газопрводу – вiдводу

дiаметром 273 мм та реконструкцiя ГРС “

Обсяг пояснювальної записки стор.

Обсяг графічного матеріалу 9 аркушів:

1.Замлянi роботи

2. Транспортнi роботи.

3.Зварювальнi роботи

4.Схема засипання

5.Пилевловлювач

6.Обладнання ГРС(3 арк).

9.ГРС Енергія.

Вступ

Перший газопровід у СРСР (діаметром 200 мм, довжиною 68 км) був побудований у 1940 -1941 р. у Західній Україні від Дашавського газового родовища до м. Львова.

В роки Великої Вітчизняної війни були відкриті і введені в експлуатацію газові родовища: у 1942 р. Елшано-Курдюмское (поблизу Саратова), у 1943 р. у Куйбишевській і Оренбурзькій областях. Побудовано газопроводи Гтохвистнево - Куйбишев, Вой-Воне - Ухта, Елшанка - Саратов, Бугуруслан - Куйбишев, Курдюм - Кннязевка. Ці газопроводи будувалися з труб діаметром 250 - 300 мм. У 1944 р., коли ще йшла Велика Вітчизняна війна, почалося будівництво магістрального газопроводу Саратов - Москва довжиною 800 км із труб діаметром 325 мм. Будівництво газопроводу було закінчено в 1946 р.

З 50-х років почався швидкий ріст у розвитку вітчизняної газової промисловості. Він зв'язаний з відкриттям і введенням в експлуатацію нових газових і газоконденсатних родовищ на Північному Кавказу ( Кранодарский і Ставропольського краю), у Середній Азії (Газлинске й інші родовища). Для подачі газу до центрів споживання і переробки в цей період був побудований ряд магістральних газопроводів умовним діаметром від 300 до 1000 мм. Для подачі газу з західних регіонів України в центральні промислові райони на початку 50-х років був побудований газопровід Дашава - Київ — Брянськ - Москва з труб діаметром 529 мм. Але особливо бурхливий розвиток будівництво магістральних газопроводів одержує наприкінці 50-х початку 60-х років. Для подачі потоків газу з районів Північного Кавказу була побудована система газопроводів Північний Кавказ - Центр із відгалуженням магістрального газопроводу Серпухов - Петербург, а з газових родовищ Середньої Азії - система газопроводів Бухара - Урал і Середня Азія - Центр. Якщо загальна довжина магістральних газопроводів у 1950 р. складала всего 2300 км, то вже в 1960 р. - 21 тис. км, а в 1970 р. - 67500 км. Це значить, що якщо в першому десятилітті 1950 - 1960 р. у середньому в рік будували 1870 км, те в другому десятилітті вже по 4650 км у рік.

Подальший розвиток газова промисловість одержала після введення в експлуатацію газових і газоконденсатних родовищ у районі Оренбургу і Західного Сибіру. Особливо перспективними виявилися північні райони Тюменської області. У 1953 р. у цьому регіоні було відкрито Березовське газове родовище. У 1965 р. був побудований перший північний газопровід Иргим - Сєров, через який газ Березовського родовища надійшов на промислові підприємства Північного Уралу. Згодом було відкрите газове родовище Ведмеже (Ямало -Ненецький автономний округ). Освоєння цього родовища почалося в травні 1972 р., а вже в 1978 р. була досягнута його проектна потужність. Наступним етапом освоєння газових багатств Західного Сибіру було освоєння могутнього Уренгойського родовища, перші шпари якого вступили в експлуатацію в 1976 р. у даний час Уренгойське родовище вже досягло своєї проектної потужності. Був введений в експлуатацію і ряд інших газових родовищ півночі Тюменської області, почалося освоєння ще більш північного Ямбурзького родовища. Введення в експлуатацію зазначених могутніх родовищ газу вивело Западно - Сибірський нафтогазовий регіон у розряд основних не тільки по видобутку нафти, але і газу.

Для подачі газу в центральні, західні й інші регіони за 1970 гг. були побудовані могутні системи магістральних газопроводів. Так
за 1981 - 1985 р. були побудовані 42 тис. км магістральних газопроводів,
причому частина з них мають діаметр 1420 км і тиск 7,5 МПа. Загальна
довжина магістральних газопроводів у СРСР склала на 1 січня 1985р. 174 тис. км. Основу газотранспортної системи, введеної в
експлуатацію в період