- обгортковий та ізоляційний матеріали витримувати в теплому примі-щенні при температур 20 С не менше 24 годин.

8.2.5 Контроль якості ізоляційного покриття.

При нанесенні ізоляційного покриття здійснюється поопераційний контроль. Всі ізоляційні матеріали та компоненти, які входять до покриття, перевіряються на відповідність їх властивостей вимогам стандартів та технічних умов. Візуально перевіряється якість очистки і ґрунтовки.

При виконанні ізоляційних робіт визначаються дефект покриття товщина покритія, ширина напуску стрічки, адгезія, суцільність ізоляційного покриттю перехідний опір ділянки трубопроводу після нанесення захисного покриття..

При контролі якості покриття Пластобіт-40 наявність дефектів визначається візуальним оглядом. Виявлені дефекти негайно ліквідуються. Якість покриття з полівінзлхлоридної стрічки перевіряється неперервно при намотці стрічки шляхом зовнішнього огляду. Ширина напуску стрічки перевіряється вимірювальним інструментом після кожної заміни пшуш і після встановлення ізоляційної машини в робоче положення та її настройки. Допустима похибка вимірювань плюс 1мм.

Товщину ізоляціного покриття без обгортки перевіряють товщиноміром будь-якої конструкції або штангенциркулем через 100м трубопроводу не менше ніж в чотирьох точках по колу труби в кожному січенні, яке контролюється; а також у всіх місцях, які викликають підозру по ГОСТ 25812-83. Адгезія (прилипання) покриття визначається методом трикутника або адгезиметром СМ-1 (по зсуву) по ГОСТ 25812-83, через кожні 500м, а також в місцях які викликають підозру.

При контролі адгезії методом трикутника з кутом біля 60° та сторонами 3-5см з наступним зняттям покриття вожем від вершини надрізу адгезія плівочного покриття вважається задовільною, якщо вирізаний трикутник самостійно не відшаровується, а піднімається ножем з деяким зусиллям. При цьому на трубі повинна задуптатись ґрунтовка та частина мастики, а плівка не повинна відшаровуватися від мастики.

Адгезія покриття перевіряється також при використанні кожної нової партії ґрунтовки, мастики чи полівінілхлоридної сгрічки.

Перехідний опір ділянки трубопроводу після занесення захисного покриття контролюють методом “мокрого” контакту по ГОСТ 25812-83 через кожні 200 м трубопроводу та в місцях, що викликають підозру.

Суцільність ізоляційного покриття визначають іскровим дефектоскопом з напругою 5 кВ на мм товщини покриття (ДИ 74, Крона-1РМ) по ГОСТ 25812-83. У випадку пробою дефектні місця ремонтують та повторно перевіряють на суцільність.

Дефекти, які знайдені в ізоляційному покритті, а також місця пошкоджені при перевірці адгезії, повинні бути ліквідовані.

При проведенні ізоляційних робіт при міногових температурах контроль якості ізоляції необхідно проводити при температурі не нижче 10°С, але не вище 40 °С поверхні ізоляційного трубопроводу. Для прогрівання використовуються будь-які способи крім відкритого вогню. Дефекти нафтопроводу з відремонтованою ізоляцією та засипаним ґрунтом повинна бути перевірена шукачем пошкоджень ізоляцій типу УКИ-ЇМ. Ізоляція з пошкодженнями або дефектами повинна бути відремонтована зіздно ВСН 008-88.

Ізоляція, як правило повинна бути відремонтована тими ж матеріала-ми. Якщо ізоляція мала зовнішню обгортку, то перед ремонтом слід зняти. Наносити ізоляціне покриття по обгортці заборонено. Ізоляційне покриття в місцях ремонту повинно бути очищено від бруду та залишків зовнішньої ізоляціі. Для ліквідації невеликих пошкоджень та дефектів накладають заплати. Дефектне місце слід попередньо підігріти.

Для виправлення неякісної або пошкодженої Ізолящї Пластобіт-40 та усунення пропусків накладають заплати з бсумної мастики та полівінілхлоридноії стрічки, а при необхідності — захисну обгортку по усьому діаметру труби. Можна також ці місця ізолювати полімерною стрічкою з липкою основою, але не менше ніж у три шари.

9 Прив’язка типового проекту газорозподільної станції до конкретних умов газопостачання

9.1 Місце розташування та функції газорозподільної станції

ГРС є кінцевим пунктом магістральних газопроводів, відводів від них і призначені для постачання газом населених пунктів та промислових споживачів. ГРС виконують такі завдання:

а) приймання газу із магістрального газопроводу;

б) очищення газу від механічних домішок;

в) зниження тиску газу до заданої величини та автоматичне підтримання його на заданому рівні з необхідною точністю;

г) розподіл газу по споживачах;

д) облік витрати газу.

е) захист вихідних трубопроводів від неприпустимих підвищень тиску газу;

ж) одоризація газу.

ГРС споруджують за межею перспективної забудови населеного пункту. Мінімальні відстані між ГРС і населеним пунктом регламентуються СНіП 2.05.06. Зазначені відстані залежать від класу та діаметра газопроводу і знаходяться в межах 100-350 м.

9.2 Загальна характеристика АГРС „Енергія-1”

Газорозподільна станція „Енергія-1”, яка відповідає типорозміру АГРС 75 – 25, реалізована у шафовому виконанні і призначена для зниження високого тиску 1,2 – 7,5 МПа природного, попутного чи штучного газів, що не містять агресивних домішок, до заданого тиску 0,3 – 1,2 МПа і підтримання його сталим із заданою точністю, а також для обліку витрати газу і одоризації його перед подачею споживачу.

Умови застосування даного проекту ГРС:

- розрахункова температура навколишнього повітря:

абсолютна мінімальна - мінус 40 єС;

абсолютна максимальна - плюс 50 єС;

- швидкісний напір вітру 0,44 кПа;

- тиск снігового покриву 0,98 кПа;

- рельєф території спокійний, ґрунтові води відсутні; сейсмічність району будівництва 6 балів.

- температура газу на вході АГРС від мінус 10 єС до плюс 20 єС.

Основні частини АГРС "Енергія-1" монтується на загальному відкритому майданчику. Завод-виробник блоків АГРС – Фастівський завод газомазутних пальникових пристроїв і газокористувальної апаратури.

АГРС “Енергія – 1 “ розроблена у шафовому виконанні і складається з наступних блоків :

– блоку редукування;

– блоку перемикання;

– блоку одоризації;

– блоку КВП і А;

– підігрівача газу;

– блоку датчиків заміру витрати газу.

АГРС забезпечує виконання таких функцій:

- підігрів газу;

- очищення газу від механічних домішок;

- редукування високого тиску газу до заданого значення;

- вимірювання витрати газу з тривалою реєстрацією;

- одоризацію газу перед подачею споживачу.

Номінальна пропускна здатність АГРС "Енергія-1" становить 10000 м3/год при вхідному тиску =1,2 МПа і вихідному тиску =0,3 МПа.

Перелік блоків АГРС „Енергія-1” та