3) забезпечення відповідності індивідуальних якостей претендентів до вимог, які потрібні для даної роботи (освіта, досвід, стать, вік, стан здоров'я);

4) орієнтація на кадри високої кваліфікації.

На сучасному етапі на ринку міжнародних перевезень склалась така ситуація, коли здійснюють перевезення в основному водії яким за 40 років, а це означає, що існує брак молодих кадрів.

Варто відмітити, що всі водії перевізника є досить компетентними та освіченими людьми, а також мають неабиякий стаж роботи. В колективі завжди відчувається хороший дух роботи.

Власник час від часу проводить наради, на яких доводить до відома водіїв певні нововведення чи зміну режиму роботи. Водії - експедитори чітко знають , що приїхавши з рейсу, вони повинні в найкоротший термін віддати перевізнику документи на рейс та здати звіт , в якому є такі пункти: (Додаток К)

1) номер рейсу;

2) маршрут;

3)ПІП водія;

4) пробіг вантажного автомобіля;

5) скільки заправлено та який залишок ДП.

Також в звіті водії записують усі витрати, які були здійснені під час перевезення. Слід зазначити, що членом трудового колективу ПП Шкварок Р.Д. є також лікар, який здійснює медичний огляд водіїв та веде журнал «перед рейсового медичного огляду».

Проаналізувавши діяльність ПП Шкварок Р.Д. я розробила деякі пропозиції для нього :

1) звернути увагу на роботу з клієнтами і налагодити співпрацю з прямими постачальниками, так як експедитори завжди пропонують нижчі ціни, залишаючи собі прибуток;

2) варто краще вивчити ринок сервісного обслуговування, зокрема ціни на ньому та якість товарів та послуг, щоб вибрати оптимальний варіант, бо часто буває, що через брак інформації приходиться платити більшу ціну за нижчу якість сервісу;

3) звернути питання на кадрове питання і взяти на роботу молодих спеціалістів для навчання;

4) вивчити умови (плату за дозвола, за проїзди автомагістралями, митні збори) транзиту через Чехію, Словаччину і порівняти ці альтернативні маршрути в Західну Європу з маршрутом через Польщу.

2.3. Аналіз процесу включення Івано-Франківського регіону

в міжнародні транспортні коридори

Під міжнародними транспортними коридорами розуміють комплекс наземних і водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, включаючи допоміжні споруди, під’їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, обладнання та устаткування рухом, організаційно-технічних заходів, законодавчих і нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів і пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства. [35].

Розвиток міжнародних транспортних коридорів в Україні відбувається у таких напрямах, як реконструкція і модернізація існуючої мережі та створення нової транспортної мережі з повним комплексом інфраструктури згідно з міжнародними стандартами.

Україна сполучена із країнами-сусідами кількома транспортними коридорами через які здійснюються також транзитні перевезення.

1) Пан-європейський №3 (Берлін (Дрезден) – Вроцлав – Львів – Київ);

2) Пан-європейський №5 (Трієст – Любляна – Будапешт – Братислава – Ужгород – Львів);

3) Пан-європейський №7 Дунайський (водний);

4) Пан-європейський №9 (Гельсінкі – Санкт-Петербург – Вітебськ – Київ(Москва) – Одесса (Кишинів) – Пловдів – Бухарест – Александрополіс );

5) Міжнародний транспортний коридор Гданськ – Одеса (Балтійське море – Чорне море);

6) Транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія (ТРАСЕСА).

На рис.2.8. подано схему проходження деяких стратегічно важливих транспортних коридорів територією України. Як видно з рис.2.8, таких стратегічних напрямків розроблено чотири:*

Центральна Європа - країни СНД;*

Південна Європа, Близький Схід, Африка - країни СНД;*

Скандинавія, Балтика - Близький Схід, Закавказзя, Центральна Азія;*

Північна Європа - Середня Азія, Китай, Далекий Схід.

Рис. 2.8. Схема стратегічно важливих транспортних напрямків,
що проходять територією України.

Крім Критських МТК Україна бере участь у системі євроазіатських транспортних маршрутів. [ 3]

Чотири пан’європейські МТК та чотири євроазіатські міжнародні транспортні коридори, перетинаються у великих промислових і транспортних центрах України: Львів (коридор №3, №5, МТК Європа –Азія), Київ (коридор №3, №9, автомобільний коридор Європа – Азія), Одеса (коридор №9, ТRACECA, МТК Балтика – Чорне море).

Рис 2.9. . Євро-Азіатський транспортний коридор
(проект TRACECA).

Основними цілями розвитку МТК на території України є:

1) створення сприятливих умов для залучення на національні транспортні комунікації міжнародних транзитних потоків;

2) поліпшення транспортного сполучення в країні для більш повного й ефективного задоволення потреб економіки в послугах транспорту;

3) розширення зовнішньоторговельних зв'язків;

4) підвищення конкурентоспроможності українських товаровиробників і транспортних підприємств на світових товарних і фрахтових ринках.

До основних завдань формування МТК на території України відноситься:[ 24]

1) погоджений розвиток транспортної інфраструктури з метою інтеграції євроазіатських транспортних систем;

2) раціоналізація взаємодії між різними видами транспорту;

3) оптимізація транспортного процесу з метою підвищення якості перевезень і зниження транспортних витрат у кінцевій вартості товарів;

4) створення умов для зниження тарифів на перевезення пасажирів і вантажів у внутрішньому сполученні;

5) розвиток прикордонного співробітництва.

Першочергове значення для розбудови транспортного і промислового комплексу України, і в першу чергу західного регіону і Івано-Франківської області має МТК Європа – Азія, який пов’язує регіони з розвинутою промисловістю та сільським господарством, через регіональні промислово-економічні вузли: Київський, Луганський, Донецький, Дніпропетровський, Черкаський, Кіровоградський, Житомирський, Рівненський, Вінницький, Тернопільський, Хмельницький, Львівський, а також великі центри: Львів, Київ, Дніпропетровськ.

Коридор відповідає центральному широтному ходу Карпати – Донбас та характеризується високою пропускною спроможністю.

Територія тяжіння коридору Європа – Азія в Україні знаходиться на шляху найважливіших транзитних сполучень, які забезпечують основні транспортні зв’язки України та інших країн з країнами західної Європи та розглядаються як важливе джерело експорту товарів та послуг, валютних надходжень до бюджету, створення додаткових робочих місць.

На рисунку 2.10. показано основні напрямки транзитних вантажопотоків територією України.

Рис. 2.10. Схема розподілу транзитних вантажопотоків територією України