В Україні має реалізовуватися єдина дер-жавна транспортна політика, координувати-ся дії учасників перевезення, розвиватися інфраструктура транзиту. Перші кроки у цьому напрямі вже зроблено: функціонує Державна комісія з питань транспортних ко-ридорів; запроваджується система обліку, аналізу та прогнозування транзитних вантажо-потоків, що відкриває широкі можливості для поглибленого їх аналізу та розроблення заходів щодо їх нарощування. Мінтрансом і Держмитслужбою удосконалюється техно-логія пропуску вантажів через кордон.

Є необхідність у розробленні норматив-них документів, що дозволили би спростити процедури планування та організації зміша-них перевезень. Реструктуризація транспорт-ного комплексу України, його поетапна інтеграція до загальноєвропейської, світової транспортної системи шляхом розвитку міжнародних транспортних коридорів, крім отримання додаткових прямих доходів, сти-мулюватиме надходження іноземного капі-талу, вдосконалення транспортних техно-логій, загальне поліпшення національної транспортної інфраструктури.

Основними завданнями розвитку транс-портної системи України є:

1) створення правових основ подальшого розвитку транспортних перевезень;

2) поетапний перехід на принципи міжна-родної транспортної і митної політики в га-лузі міжнародних перевезень вантажів;

3) приведення основних транспортних фондів у належний технічний стан;

4) введення нових технологій організації перевезень вантажів та пасажирів;

5) проведення виваженої тарифно-цінової політики, яка б сприяла підвищенню конку-рентоспроможності транспортних послуг в Україні;

6) розвиток міжнародної співпраці в га-лузі перевезень.

Також проблеми подальшого розвитку транспортного комплексу пов’язані з реформуванням інших галузей, оскільки обсяги продукції, промисловості, сільського господарства, будівництва та торгівлі переважно і визначають завантаженість транспортної системи. Актуальною проблемою транспортного комплексу України є незадовільний стан його виробничої бази.

Тому у перспективі пріоритетним напрямом технічної політики щодо транспорту має бути оновлення його рухомого складу на основі розвитку вітчизняного транспортного машинобудування. Поряд з цим для створення системи інтермодальних перевезень передбачається налагоджений виробництва спеціалізованих технічних засобів, контейнерів, змінних кузовів, платформ для перевезення автопоїздів. У перспективі планується здійснити поступовий перехід на нові принципи організації та управління транспортним процесом на основі новітніх інформаційних технологій та сучасного маркетингу, запровадження автоматизованих центрів управління доставкою вантажів.

В цілому формування і розвиток національної транспортної системи України потребує ефективного державного регулювання діяльності транспортних підприємств за такими напрямами:

1) створення ринку транспортних послуг;

2) забезпечення технологічної та екологічної безпеки транспорту;

3) активізація міжнародної діяльності транспортних підприємств.

Процес реформування транспортного комплексу України передбачає посилення контролю з боку держави за використанням вантажної бази вітчизняного морського флоту країни як галузі транспортного комплексу з певним валютним ресурсом. Надзвичайно важливим для активізації діяльності транспортних підприємств України є створення власної інформаційної бази щодо кон’юнктури світового фрахтового ринку.

В Україні практично не розвинута мережа мотелів та придорожніх закладів. Не передбачені паркувальні майданчики для автомобільного транспорту на шляхах туристичного та транзитного значення, невпорядковані і відсутні місця для паркування при об'єктах туристичного відвідування, а також в місцях панорамного огляду краєвидів.

Більшість наявних дорожніх знаків та вказівників не враховують потреби іноземних туристів та водіїв вцілому, що подорожують автошляхами нашої країни, оскільки подаються виключно українською мовою. Відсутність вказівників та дорожніх знаків до об'єктів сервісного та туристичного обслуговування не сприяє та не полегшує пересування туристів та водіїі на автомобільному транспорті дорогами України. Тому слід звернути особливу увагу на вище наведені проблеми та якомога швидше їх усунути.

Дуже важлива й складна проблема автомобільного транспорту - взаємодія з оточуючим середовищем. Автомобільний транспорт є сьогодні одним з найбільш екологічно небезпечних видів транспорту. Основний напрямок наукових досліджень - це пошук нових видів палива: водневого, ядерного, газобалонного, енергії Сонця, спиртів, додатків до бензину, синтетичних видів і ін., а також роботи з використання електроенергії в автомобільному транспорті. Актуальні питання ваги, матеріалу, зарядки, довговічності й інші проблеми акумуляторів.

Для зниження вартості автомобільних перевезень необхідно вирішити проблему збільшення моторесурса, тобто підвищення довговічності із двигуна й інших частин автомобіля, що пов'язана з конструкцією автомобіля, його призначенням, матеріалами, точністю складання, якістю доріг і ін.

Тривають роботи зі створення автомобілів підвищеної вантажопідйомності й пасажировмісності, що вимагає вирішити цілий ряд питань, зв'язаних насамперед з якістю автомобільних доріг. Для забезпечення якості доріг необхідна заміна традиційних матеріалів на нові, більше міцні й дешеві (вдалий досвід добавок, у тому числі гуми з відпрацьованих автомобільних шин), а також зміна принципів, що закладаються при проектуванні та будівництві ( підземні, навісні та ін.), експлуатації й ін.

На сьогодні сформувався цілий комплекс тіньових послуг, які надаються при нелегальних перевезеннях звичайних товарів, а також заборонених речовин та продукції. Цей комплекс включає технічне обслуговування кораблів, літаків, автомобілів та потягів, які здійснюють нелегальні рейси, захист їх від зустрічі з правоохоронними органами та спецслужбами, ремонт та заправку, буксировка, навігацію, послуги по роботі з розвантаженням та завантаженням продукції, тобто майже всі види транспортних послуг переведені „в тінь”. По поводу даної проблеми в Україні досить неефективно діє законодавство щодо тіньових транспортних послуг, адже як загальновідомо корупції у цій сфері ще не прийшов кінець і дала триває боротьба з контрабандними товарами.

Головною проблемою пасажирського транспорту є підвищення праці автомобільного транспорту загального користування. На продуктивність їх праці впливає: незадовільний розвиток транспортної сітки та маршрутної системи; нераціональне використання транспорту загального користування; погана якість транспортного обслуговування; зменшення парку автобусів; недосконалість системи швидкісних та експресних автобусних маршрутів у містах та на заміських сполученнях.

На пасажирському автомобільному транспорті розроблено ряд заходів для підвищення продуктивності праці автомобільного транспорту загального користування. Отже для підвищення продуктивності необхідно:

1) розробити оптимальні маршрути у містах, сільській місцевості, приміських та міжміських сполученнях;

2) слідкувати за раціональним використанням транспорту загального користування, а також за забезпеченням парку