установами та інституціями, на приклад такими як Міністерство міжнародного розвитку Великобританії (у Житомирській області), Фонд Євразія (у Рівненській області) тощо.

Регіональні кластери в Україні охоплюють різні за розміром українські території, наприклад Рокитнівський район Рівненської області, чи половина Житомирської області (табл.3.1). Такі регіональні кластери в Україні переважно концентруюсься навколо учасників кластерів, які займаються підприємницькою діяльністю.

Таблиця 3.1.

Приклади діючих українських регіональних кластерів станом на 2008 р.

Місця розташування кластерів в

регіонах України |

Групи регіонів України за

географічною ознакою |

Галузеві підгрупи регіональних

кластерів України

1) в Хмельницькій області | Поділля | Одяг (з 1998.). Буд. матеріали. Туризм.

2) в Івано-Франківській області | Карпати | Туризм. Декоративний текстиль

3) в Черкаській області | Центр | Транспортні перевезення

4) в Житомирській області | Полісся | Добування та переробка каменю

5) в Одеській області | Південь | Виробництво вина

6) в Харківській області | Слобожанщина | Машинобудування.

7) в Рівненській області | Полісся | Деревообробка / з 2003 р.

8) в Закарпатській області | Карпати | Автомобілі / з 2007 р.

Прикладом траскордонного кластеру за участю України може бути транскордонний кластер підрядчиків “Карпати”, який розташований та діє з 2004 р. в Ужгородському та Берегівському районах Закарпатської області України та на сусідніх прикордонних територіях Угорщини і Словаччини. Діяльність даного транскордонного кластеру спрямована на розвиток підприємництва Трикордоння, заплановане фінансування з джерел ЄС, відповідних національних, регіональних та місцевих бюджетів.

Варто також відзначити створення у березні 2008 р. нового транскордонного будівельного кластеру Харківською областю України та Бєлгородською областю Росії в рамках єврорегіону “Слобожанщина”. Мета створення даного будівельного кластеру - сприяння сталому економічному розвитку Єврорегіону “Слобожанщина”, формування коопераційних зв'язків та співробітництво між організаціями, підприємствами Харківської та Бєлгородської областей.

Україна є асоційованим членом програми EUREKA. EUREKA – це програма, що дозволяє об'єднатись для здійснення проектів, які неможливо виконати самостійно в окремій країні. [ 11]

Доцільно також, за прикладом експертів Львівської, Волинської, Закарпатської областей України та сусідніх воєводств Польщі , створювати систематизовану транскордонну інформацію щодо соціально-економічного розвитку територій єврорегіонів, транскордонних кластерів та транскордонних об’єднань, не тільки українською мовою чи іншими національними мовами сусідніх країн, а й англійською мовою та іншими поширеними мовами світу. Дана інформація сприятиме покращенню міжнародної комунікації різних форм транскордонного співробітництва за участю прикордонних регіонів України.

Основними детермінантами для формування та ефективного розвитку кластерів в регіонах є:

1) наближення до ринків;

2) забезпечення спеціалізованою робочою силою;

3) економія за рахунок масштабів виробництва;

4) зниження вартості операцій;

5) повний доступ до інформації;

6) залучення до співробітництва фірм, що дисперсно розташовані на території регіону [27, с. 3-33].

Все більше находить визнання, що регіони, на території яких створюються кластери, становляться лідерами економіки тієї чи іншої держави. Саме ці регіони починають визначати конкурентоспроможність національної економіки за рахунок розвитку саме тих галузей народного господарства для яких існують певні переваги.

Бути частиною кластеру є важливою конкурентною перевагою бізнесу. Кластери допомагають заповнити прогалину між бізнесом, дослідженням та ресурсами, таким чином, швидше видаючи знання на ринок. Успішні кластери пропагують інтенсивну конкуренцію одночасно із співпрацею. Вони збільшують продуктивність, залучають інвестиції, пропагують дослідження, посилюють промислову базу, та розробляють спеціальні продукти та послуги і стають основою для розвитку навичок.

Враховуючи, що найважливішими цілями кластерізації є отримання прибутку, який за своїм розміром перевищує суму прибутків структурних підрозділів(або окремих підприємств) є досягнення надійності та стабільності їхньої господарської діяльності, забезпечуючи при цьому додаткові робочі місця в регіоні свого функціонування.

Останнім часом у Карпатському регіоні нашої держави активно обговорюються можливості формування потенційних лісових, деревообробних, меблевих та інших кластерів у кожній області. Інформація про хід виконання та результати кластерного аналізу регулярно надається партнерам та засобам масової інформації в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. Завдяки створенню мережі зацікавлених сторін у процесі виконання дослідження налагодилися постійні міцні зв’язки підприємств та неурядових організацій із владою. Саме такі зв’язки, а також постійна просвітницька робота щодо переваг кластерного підходу для підприємств лісового сектору стали одним із поштовхів для реалізації

кластерної концепції.

Рис.3.2. Схема кластерів у Карпатському регіоні

Окрім того, лісові кластери, що зароджуються, мають постійного партнера – проект FORZA, який ще протягом 2009-2010 рр. років підтримуватиме кластерні ініціативи в Карпатському регіоні.

Спільні скоординовані зусилля учасників кластеру на різних рівнях (органів влади, бізнесу і громади) згодом обов’язково сприятимуть підвищенню ролі лісового сектору та поліпшенню добробуту громад у Карпатському регіоні.[20]

На території західного регіону пропонується сформувати транспортно-економічний кластер на основі урахування наступної сукупності факторів: показників перевезень, інноваційності рухомого складу, розвиненості транспортної інфраструктури і забезпеченості галузі трудовими ресурсами.

Транспортно-економічний кластер – це сукупність регіональних автотранспортних підприємств, представників-підприємств інших видів транспорту, ліцензійних складів, органів місцевої влади та науково-дослідних інститутів (НДІ) у формі асоціативного утворення з адекватним фінансуванням внесками учасників, діючою інфраструктурою, сучасними комунікаційними зв’язками, які посилюють взаємодію та переваги в порівнянні з іншими конкурентами, що дозволяє підвищити інвестиційну привабливість та стійкий розвиток регіональної території.

Рис. 3.3. Формування транспортно-економічного кластеру

Механізм функціонування транспортно-економічних кластерів повинен включати підтримку місцевою владою, координацію дій їх учасників, контроль за входженням на ринок послуг нерегіональних автоперевізників, неподільність головного інтересу учасників; при цьому автопідприємство виступає провідною ланкою даного структурного утворення і його робота базується на контрактних умовах, режиму економії, оперативному формуванню маршрутів руху та інших організаційно-економічних факторах. Розвиток транспортно-економічних кластерів формується на принципах: постійного корегування перевізного процесу; пропорційного розвитку, гармонізації інтересів і стимулюванні учасників перевізного процесу; гнучкості; логічності;