Особливості технологічного виготовлення та оцінка якості ювелірних прикрас

Зміст

Вступ

Серед предметів, якими користується людина в повсякденному житті, прикраси, а зокрема, ювелірні вироби займають особливе місце.

Особливий статус особистих прикрас пов'язаний з тим, що вони не мають ніяких практичних функцій. Їхнє основне призначення — підкреслити соціальне і матеріальне становище свого власника. Крім того, у стародавні часи вони наділялися магічними властивостями і виконували роль «оберегу». Відгомін давніх уявлень про магію прикрас можна спостерігати й у сучасному житті. Наприклад, вірування у магічну силу дорогоцінних каменів в залежності від дня народження людини, за його гороскопом.

Стан ринку ювелірних прикрас та біжутерії є індикатором стану економіки країни в цілому, платоспроможності населення та його рівня життя. Зараз Україна знаходиться на етапі становлення економіки та соціально-економічного життя населення.

Лише в 2001 році почало спостерігатися зростання економічного становища населення, підвищення рівня життя. На такому етапі покупці вже починають думати не лише про товари першої необхідності, а й про так звані предмети розкошу.

В Україні ринок ювелірних виробів та біжутерії ще не сформувався повністю. Зрушення, що відбуваються в економіці України позитивно впливають на розвиток цього сегменту ринку. Ринок наповнився великою кількість ювелірних виробів та біжутерії, але більша їх частина має погану якість та не відповідає вимогам споживачів.

Саме тому на даному етапі дослідження асортименту ювелірних виробів та біжутерії, що користуються попитом, та вимоги, що їх виставляє покупець до цієї групи товарів є доцільним та актуальним напрямком дослідження в сучасній науці. Сукупність усіх перерахованих чинників і зумовила вибір теми для написання курсової роботи.

Основна мета курсової роботи - вивчення особливостей та оцінка виготовлення та оцінка якості ювелірних прикрас виробництва ЗАТСаяМат".

Під час дослідження в курсовій роботі було використано нормативно-правові документи, наукові праці таких провідних науковців, як Дєрябіної Л.І., Михайленко В.Е., Брозовського Д.І., Качалової М.С., Байдакової Л.І. та матеріали дослідження, проведеного співробітниками журналу “Бізнес”, а також інша література, де проводиться дослідження ринку на дану тему.

Визначена мета дослідження зумовила постановку і розв’язання таких завдань:

1. Вивчити вимоги нормативних документів до якості ювелірних прикрас (ГОСТ).

2. Вивчити особливості технології виготовлення ювелірних прикрас.

3. Оцінити якість ювелірних прикрас вироблених в ЗАТ "СаяМат".

4. Вивчити фактори, які формують якість ювелірних виробіав в процесі виробництва.

Об’єктом дослідження курсової роботи є ЗАТ "СаяМат".

Предметом курсової роботи є технологія виробництва та якість ювелірних прикрас.

Структура курсової роботи визначена її завданнями та метою і включає три розділи, вступ та висновки, розкриті на 43 сторінках друкованого тексту, а також списку літератури та додатку.

Розділ 1. Стан ринку ювелірних прикрас

1.1. Аналіз ринку ювелірних прикрас

Ще десять років тому купити вишукану біжутерію було справою майже неможливою. Лише зовсім недавно імпортери (офіційний і неофіційні) стали поставляти на український ринок гідні жінок прикраси: красиві, на будь-який смак і гаманець, самих різних моделей — і авангардних, і класичних. Біжутерія ввійшла в моду. Зараз цей ринок не заповнений, але поступово знаходить своє місце.

За деякими даними, у 2001 році було реалізовано біжутерії на $15-20 млн у роздрібних цінах. Усього лише два роки тому обсяг ринку був удвічі менше. Після пам'ятної кризи 1998 року багато імпортерів призупинили свою діяльність приблизно на півроку, а деякі так її і не відновили.

Ті ж, хто залишився на ринку, зуміли знайти нові канали постачань продукції, значно обновили асортимент. Та й споживачі не підвели: прикраси виявилися потрібними, знайшли свого покупця, і торгівля ними оживилася.

Біжутерія попадає в групу товарів, статистична інформація про яку вважається конфіденційною (до цієї групи відносяться золото, дорогоцінні камені і вироби з них) і оголошенню не підлягає.

Є тільки інформація про імпорт скляної біжутерії і виробів, що імітують перли. Такої продукції (код ТН ЗЕД 7018) за десять місяців 2001 року імпортовано приблизно на $120 тис. Утім, дані офіційної статистики мало що можуть сказати про реальні обсяги ринку, оскільки, за різними оцінками, від 70% до 90% біжутерії ввозиться човниками і дрібними фірмами, що не подають звітів про обсяги постачань до Держкомстату.

Біжутерію, що зараз є на ринку, можна умовно розділити на три цінові групи: дешева, за середніми цінами і дорога.

До дешевої групи відноситься товар, роздрібна ціна якого не перевищує 35 грн. за 1 од. Можна знайти товар і за 50 коп. Але левова частка продукції цієї цінової групи продається по 5-10 грн. за виріб. Як правило, це “шедеври” китайських, корейських, а також російських виробників. Дешева біжутерія забезпечує оптовикам приблизно 50% загальних продажів (у натуральному вираженні).

До середньої цінової групи відноситься товар, роздрібна ціна якого — від 20 грн. до 100 грн. за виріб. Як правило, це біжутерія російських, німецьких фірм (наприклад, “Еталон-Женева”, “Бижу”, “Альтес”), а також деяких китайських і корейських виробників. Вона забезпечує торговцям не менш 40% продажів (у натуральному обсязі). Але ця ніша ще далеко не заповнена. На наш погляд, імпортерам біжутерії й одягу варто пошукати нових закордонних постачальників і розширити асортимент новими моделями. На дорогі вироби приходиться приблизно 10% у загальному обсязі продажів (у натуральному вираженні). Їхня роздрібна ціна — не менш 100 грн. за виріб. У дорогу цінову групу входять прикраси відомих торговельних марок — Yves Saint Laurent, Christian Dior, Ted Lapidus, Christian Lacroix, Kenzo і ін. Ця ніша, на наш погляд, — частка імпортерів дорогого одягу і парфумерії.

Декілька років тому на великим попитом