Товарознавча характеристика чаїв

Зміст

Вступ

Виробництво і споживання чаю мають тисячолітню історію. На батьківщині чаю — у Китаї — листи чайної рослини спочатку вживали як ліки. Їх сушили, заварювали і пили їхні водяні екстракти. При цьому відзначали, що даний напій знімає головний біль, поліпшує настрій, піднімає дух, підвищує працездатність. У середині IV в. китайці стали вирощувати чай як культурну рослину. З молодих листів чайної рослини навчилися готувати приємний продукт у вигляді зеленого і чорного чаю.

Росіяни познайомилися з чаєм у 1567 році, коли козацькі отамани Іван Петров і Буріаш Ялишев побували в Китаї. Однак у Москві чай з'явився лише в 1665 р. Його привіз посол Перфильєв царю Олексію Михайловичу. Цар спробував чай, його прикладу наслідували й бояри. Усім дуже сподобався чайний напій, незважаючи на те, що пили його без цукру. У 1679 р. був укладений договір між Росією і Китаєм про постійне постачання чаю у Москву.

Ще раніш познайомилися з чаєм і стали його вживати народи Забайкалля, Сибіру, Середній Азії, Поволжя. З Москви й інших міст і селищ добра слава про чай спочатку поширюватися по Росії. Однак висока ціна на чай робила недоступним цей напій для простих росіян, що наймитували на бояр і воєвод. Тому в Росії під словом "чай" стали розуміти водяні екстракти різних інших лікарських рослин, що ростуть на території Росії, і навіть смажених овочів (морква, буряк і ін.).

У той же час на території Росії в 60 р. XIX в. у Грузії були закладені перші чайні плантації, а в Краснодарському краї й Азербайджані чайні рослини стали вирощувати з 20—30 р. XX в.

Таким чином, у російській мові під словом "чай" розуміють два поняття. Перше — це класичний чай, одержуваний водяною екстракцією листів чайної рослини, і друге — це напої, одержувані екстракцією як листів лікарських рослин, так і обсмажених плодів.

Чай — один з найбільш розповсюджених напоїв у народів, що населяють нашу планету. В даний час знову відновлюється слава про чай, і вченими багатьох країн підтверджені протиракові властивості зеленого чаю.

Високий попит на чай призводить до розширення географії поширення чайної рослини і збільшенню країн-виробників чаю.

В даний час виробництвом чаю займаються більш 20 країн світу. Це Індія, Китай, Шрі-Ланка (о. Цейлон), Японія, Індонезія, Іран, Пакистан, В'єтнам, Бірма, Кенія, Уганда, Тайвань, Туреччина, Малага, Мозамбік, Перу, Аргентина, Бразилія, Росія, Мексика, Гватемала, Болівія, Колумбія.

Як видно з представлених даних, країни-виробники чаю, як правило, менше споживають чаю, ніж Великобританія, Ірландія, Австралія. У той же час конкретне споживання чаю за той чи інший період у визначеній країні залежить також від національних традицій, рекламних заходів, коливань цін як на чай, так і на конкуруючі з ним напої (наприклад, каву).

На організм людини екстракт чаю впливає, як продукт, що має не тільки харчові властивості, але і тонізуючу дію. Це обумовлено тим, що в чаї міститься велика розмаїтість речовин, що знаходяться до того ж у формі, що легко засвоюється. У чайному листі присутні алкалоїди — кофеїн і супутні йому теофілін і теобромін, що додають чаю тонізуючі властивості. Установлено також, що чайна рослина синтезує у великих кількостях різні катехіни й інші поліфенольні сполуки, які мають властивості вітаміну Р. У чаї накопичуються й інші вітаміни і вітаміноподібні сполуки — аскорбінова кислота, тіамін, рибофлавін, нікотинова, пантотенова і фолієва кислоти, каротіноїди. Чай є багатим джерелом мінеральних речовин. У його листах знайдені білки (20—22%), цукри (3—15%), геміцелюлоза (6—18%), пектинові речовини (10—12%), а також органічні кислоти і смоли, ефірні олії, інші сполуки, що беруть участь у формуванні неповторного чайного аромату.

Як товар чай являє собою продукт біохімічних і фізико-хімічних перетворень молодих верхівкових паростків чайної рослини (флешей) у процесі їхньої переробки. Технології одержання різних видів чаю — одні з найдавніших. Вони виникли за кілька століть до нашої ери в Китаї і практично існують по теперішній час з урахуванням машинної переробки.

В даний час плантації чаю збереглися в Росії тільки в Краснодарському краї (у районі Сочі), і працює одна Адлерівська фабрика. Тому потреба в чаї в нашій країні більш ніж на 90% задовольняється за рахунок імпортного чаю, завезеного з Індії, Шрі-Ланки (о. Цейлон), Китаю, Туреччини, Англії й інших країн. У табл. представлені основні країни-виробники чаю у світі.

Дані про основних країн-виробників чаю в світі

Країна-виробник | Виробництво, т | Доля в світовому виробництві, в % | Площа під чайними плантаціями, тис. га | Експорт, т

Індія | 805,600 | 29,4 | 436,4 | 236402

Цейлон | 258,400 | 9,5 | 194,0 | розчинного – 740; пакетованого – 11249,9; фасованого – 73216,1

Китай | 680,000 | 22,5 | 10565,0 | 208 888

Кенія | 248 708 | 9,9 | 118,7 | 230 57

Грузія | 10,000 | 0,3 | 20 | Немає відомостей

Індія — безперечно, самий великий у світі виробник чаю. Індія завжди виробляла найбільш високоякісні сорти чаю у світі, а також найбільші різновиди чаю у будь-якій формі. Основні чайні плантації знаходяться: на сході і північному сході Індії — долина Ассам і регіон Качар в Ассамі; частина штату Трипур, Ару-начав Прадеш, Сиккім, Мегхалайя, Мизорам, Нагаланд, Маніпур, Орисса; і Дарджилінг, Дуарс, Терай — регіони Західної Бенгалії; на Півдні Індії — піднесені райони і долини (Аннамалаїс) штату Таміл Наду,