При вологості байхових чаїв вище 8% втрачається їх ароматичність, чай "старіє". Зі зростанням вологості до 12—13% чай пліснявіє. Неприємний запах цвілі легко сприймається всією партією чаю. Менше усього властивості сорбції і десорбції виражені у пресованих чаїв, а серед байхових — у зеленого чаю. У межах одного типу найменш гігроскопічними є більш високі сорти листового чаю, що обумовлено цілісністю листа і гарною його скрученістю.

Збереженість вихідних властивостей чаю у першу чергу визначається ступенем герметичності, чистотою упаковки і відсутністю в ній стороннього запаху, а також відповідністю умов збереження властивостям чаю як колоїднокапілярнопористого тіла.

Фасований чорний байховий чай повинен вироблятися у відповідності з вимогами стандарту за технологічною інструкцією і рецептурам з додержанням санітарних норм і правил, затверджених у встановленому порядку.

Характеристики. За видом і розмірами чаїнок чай виробляють трьох видів: крупний (листовий), гранульований, дрібний. Не допускається змішування крупного (листового) чаю з дрібним і гранульованим.

Допускається змішування дрібного чаю з гранульованим чаєм.

Висівки і крихта в якості компонентів не допускаються, окрім чаю для разової заварки у відповідності з рецептурами.

За якісними показниками чай поділяють на сорти:

“Букет”;

вищий;

перший;

другий;

третій.

За органолептичними показниками чай повинен відповідати вимогам, встановленим в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Найменування показника | Норма для чаю сорту

“Букет” | Вищого | Першого | Другого | Третього

Масова доля вологи, % не більше | 8,0

Масова доля водорозчинних екстрактивних речовин, %, не менше | 35 | 35 | 32 | 30 | 28

Масова доля металомагнітної домішки, %, не більше:

у великому і дрібному | 0,0005

у гранульованому | 0,0007

Вітчизняний чай, купажований з імпортним, виробляють за найменуваннями, не пов’язаними з місцем зростання вітчизняного чаю, або номерами.

Масова доля дріб’язку для усіх видів і сортів чаю, окрім сорту “Букет”, - не більше 5%, для сорту “Букет” – не більше 1%.

Масова доля загальної зали в фасованому чаї – 4-8%; масова доля водорозчинної золи – не менше 45% загальної золи, масова доля сирої клітковини – не більше 19%.

Вміст токсичних елементів і залишкова кількість пестицидів не повинна перевищувати норм, затверджених Міністерством охорони здоров’я.

Упаковка. Чай фасують в м’яку або напівжорстку упаковку масою нетто 25, 50, 75, 100, 125, 150, 200 і 250 г, в пакетики для разової заварки масою нетто 2; 2,5 і 3 г, а також художньо оформлені металеві, скляні, дерев’яні та інші чайниці і коробки, що відповідають вимогам нормативно-технічної документації, масою нетто і упаковочною одиницею від 0,05 до 1,5 кг.

Для підприємств громадського харчування за згодою з замовником допускається випускати чай в пакетах з поліетиленової плівки за ДСТУ 10354, виготовленою з базових марок поліетилену, дозволених для контакту з харчовими продуктами, або целофану за ДСТУ 7730, склеєного з поліетиленовою плівкою, масою нетто 1000 і 3000 г; для роздрібної торгівлі масою нетто 200, 300 і 500 г.

М’яка упаковка повинна складатися з внутрішньої частини: підпергаменту за ДСТУ 1760 або паперу марки Г за ДСТУ 1161 і зовнішньої кашированою алюмінієм фольги (основа – папір марки Б за ДСТУ 1161) або паперу з полівінліденхлоридним покриттям з паперу за ДСТУ 7625 затвердженого зразку.

Напівжорстка упаковка повинна складатися з внутрішньої частини – кашированою алюмінієм фольги (основа – папір марки В за ДСТУ 1161) або підпергаменту за ДСТУ 1760 або паперу з полівініліденхлоридним покриттям марки ПД 83 і зовнішньої коробки з паперу марки А-1 за ДСТУ 7247 або картону “хром-ерзац” масою 230-240 г і площею 1 м2 за ДСТУ 7933.

Упаковка чаю для разової заварки масою нетто 2; 2,5 і 3 г повинна складатися з внутрішнього пакетика з пористого паперу масою 12 г площею 1 м2 або паперу масою 13 г площею 1 м2 або внутрішнього і зовнішнього захисного пакетику з етикеткового паперу за ДСТУ 7625.

Пакетики чаю для разової заварки комплектують і укладають в пачки з целофану за ДСТУ 7730, коробки з картону “хром-ерзац” масою 230-240 г площею 1 м2 за ДСТУ 7933.

Відхилення від маси нетто кожної упаковочної одиниці чаю у відсотках не повинне перевищувати:

мінус 5 при фасуванні до 3 г;

мінус 1 при фасуванні від 25 г до 3000 г.

Примітка. Відхилення маси нетто за верхньою межею не обмежується.

Пачки, коробки і чайниці з чаєм повинні упаковуватися в фанерні скриньки за ДСТУ 10131, в скриньки з гофрованого картону за ДСТУ 13511, або скриньки з-під імпортної чайної сировини і тару-обладнання.

В якості додаткової упаковки допускається використовувати мішки-вкладиші з поліетилен-терефталатної плівки ПНЛ-2 або ПНЛ-3 за ТУ 6-05-1831.

Чай, призначений для тривалого зберігання, упаковують у скриньки, котрі повинні бути вистелені обгортковим папером марки Д масою 60 г площею 1 м2 за ДСТУ 8273 або в скриньки повинні бути вкладені пакети-вкладиші з поліетиленової плівки за ДСТУ 10354 або з поліетилен-терефталатної плівки.

При перевезенні дрібними відправленнями, а також змішаним транспортом, чай повинен бути упакованим лише в фанерні скриньки.

Маркування. На кожній упакувальній одиниці з чаєм або пакетику для разової заварки вказують:

- товарний знак і найменування підприємства-виготовлювача, його адресу;

- найменування продукту і місце вирощування чайного листа;

- сорт;

- масу нетто;

- ціну;

- позначення даного стандарту.

Вказане маркування наноситься: на етикетці для пачок чаю в м’якій упаковці і трафаретом – для напівжорсткої упаковки.

Дрібний чай повинен мати на етикетці напис “дрібний”. На пакетику для разової заварки вказують спосіб заварки.

При фасуванні чаю в художньо-оформлені чайниці найменування підприємства-виготовлювача, його адресу вказують на ярлику, котрий вкладають в кожну упаковочну одиницю.

Транспортне маркування за