- товарного знаку й найменування підприємства-виготовлювача, його адреси;

- найменування чаю, сорту, маси нетто в упаковочній одиниці і кількості упаковочних одиниць;

- маси брутто і нетто скриньки, кг;

- позначення даного стандарту;

- дати пакування.

В кожну скриньку з чаєм вкладається ярлик з вказуванням прізвища пакувальника.

Приймання. Правила приймання – за ДСТУ 1936.

Токсичні елементи і залишкові кількості пестицидів визначають у відповідності з правилами, затвердженими у встановленому порядку.

Масову долю загальної золи, водорозчинної золи, сирої клітковини визначають при розходженнях в оцінці якості.

Методи аналізу. Відбирання проб – за ДСТУ 1936.

Методи аналізу – за ДСТУ 1936, ДСТУ 26927, ДСТУ 26929 – ДСТУ 26933, ДСТУ 28550, ДСТУ 28551, ДСТУ 28552, ДСТУ 25553.

Визначення пестицидів проводять за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я.

Збереження і транспортування. Скриньки з чаєм повинні зберігатися в сухому, чистому, добре провітрюваному приміщенні, не зараженому шкідниками, на дерев’яних стелажах з відстанню 0,10-0,15 м від підлоги і не менш 0,5 м від стін. Складання скриньок в штабелі провадиться дном на кришку висотою не більш 9 скриньок – для фанерних і 6 – з графованого картону з проходами між двома-трьома рядами. Відстань від джерел тепла, водопровідних і каналізаційних труб повинна бути не менше 1 м.

Відносна вологість повітря в приміщенні, де зберігається чай, не повинна бути вище 70%.

Не допускається зберігати в одному приміщенні з чаєм продукти з обмеженим терміном придатності і товари, що мають запах.

Транспортують чай в скриньках або пакетах по ДСТУ 23285 всіма видами транспорту у відповідності з правилами перевезення вантажів, діючих на відповідному виді транспорту. Транспортні засоби повинні бути критими, сухими, чистими і незараженими шкідниками.

Термін придатності фасованого вітчизняного чаю і купажованого з імпортним – 12 міс з дня його упакування; фасованого імпортного чаю – 18 міс з дня його упакування; при упакуванні чаю в скриньки з мішками-вкладишами з поліетилен-терефталатної плівки термін його зберігання – 2 роки.

1.5. Методи визначення фальсифікації чаю

Якісна фальсифікація чаю – за допомогою пересортиці, а також повної чи часткової заміни високоякісного чаю популярних найменувань (індійського, цейлонського, китайського) низькоякісними (грузинським, азербайджанським, краснодарським і т.п.) – найбільш розповсюджений її вид.

Асортиментна фальсифікація зустрічається значно рідше і досягається шляхом заміни чаю рослинною сировиною подібного зовнішнього вигляду.

Засоби фальсифікації подані в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Засоби | Методи виявлення

Заміна:

високоякісних найменувань чаю на найменування зниженої якості | Органолептичні методи оцінки смаку, аромату і кольору настою, при цьому звертають увагу на наявність грубого смаку і слабкого аромату, надмірно темного або, навпаки, слабкого кольору напою, його непрозорість і мутність. Чаїнки нерівні, погано скручені.

вищих сортів чаю нижчими сортами того ж найменування | Те саме

спитим чаєм | Органолептична оцінка. Визначення екстрактивності речовин.

Додавання рослинних замісників:

низькоякісних частин чайної флеші (дроблених черешків листів, чайного дріб’язку, крихти) | Візуальний огляд (найкраще з використанням лупи)

старого чаю | Визначення смаку і запаху, при цьому звертають увагу на специфічні присмаки і запахи, властиві старому чаю; колір настою – темний, мутний.

мішаного чаю з висушених листів кіпрею, вишні, тополі, верби, дубу, камелії та ін. | Органолептична оцінка за смаком і запахом, візуальний огляд замочених листів.

підкрашування сухого чаю колером, іншими барвниками | Перемішування сухого чаю з холодною водою, при цьому барвник пофарбує холодну воду.

В теперішній час на з’явилася значна кількість імпортного чаю, що відрізняється красивим маркуванням, але часом невисокою якістю. Основними видами фальсифікації для цих імпортних найменувань чаю є якісна фальсифікація за рахунок підмішування низькоякісних компонентів (волокон, подрібнених черешків), а також продаж старого низькоякісного чаю.

Поряд з фальсифікацією сухого чаю на підприємствах громадського харчування застосовується ряд способів фальсифікації напою (настою). Найбільш часто в якості імітаторів чайної продукції використовують спитий чай. Масу спитого чаю, висушеного до відповідної вологості, змішують з певною кількістю доброякісного чайного листа. Виявлення такої підробки може бути проведене лише лабораторним шляхом: оцінюється кількість танінів, кофеїну, форма і вигляд розварених чайних листів і т.д.

Для підвищення екстрактивності чаю в воду додають соду, яка пом’якшує її і підвищує виділення танінів з чайного листа. Виявити наявність соди можна за допомогою лакмусового папірця, колір якої зміниться в присутності луги, або шляхом додавання будь-якої кислоти (наприклад, оцтової), при цьому буде відзначене виділення вуглекислоти (шипучість).

На підприємствах громадського харчування нерідко подають чай – розчин печеного цукру. За зовнішнім виглядом він повністю імітує справжній чай, однак, якщо додати в нього лимон, його колір не зміниться, в той час як натуральний час посвітлішає. Це пояснюється тим, що натуральний чай – це колоїдна система танінів, і при додаванні кислоти або луги в ній протікають процеси коагуляції і зміниться дисперсний склад часток. Таким чином, додавання лимону в чай є тестом на його натуральність.