Товарознавчі складові оптимізації технології товароруху хлібобулочних товарів

ПЛАН

Вступ

Хлібопекарська промисловість є однією з галузей харчової промисловості Украъни.

Рівень споживання в нашій країні вище фізіологічної норми. Фізіологічна норма споживання хліба дорослою людиною складає 422 грам у тому числі 388 грам пшеничного, 134 грама житнього. Історія виникнення хліба, це найбільше відкриття відбулося понад 15 тисяч років тому. На думку вчених саме в ті далекі часи люди уперше стали збирати і культивувати хлібні злаки, що були предками нашого теперішнього дня. У кам'яному віці люди їли злаки в сирому вигляді. А потім вони навчилися змішувати їх з водою. Найперший хліб з’явився на світі у вигляді кільця. Пройшло кілька тисяч років і люди навчилися готувати хліб зі зброженного тіста та випікали хліб на вогні, у виді коржа.

Багато тисячоліть технологія і техніка виробництва хліба залишалася практично незмінною.

Хлібопекарська промисловість сьогодні – це тисячі хлібозаводів оснащених найсучаснішим устаткуванням для виробництва хліба на будь-який смак.

Виробництво хліба, за останнє десятиліття в Украъны практично знаходяться на одному рівні. Зниження споживання хліба зв'язане з підвищенням життєвого рівня людей і збільшенням споживання м'ясних, рибних і інших висококалорійних продуктів.

Харчова цінність хліба залежить від його хімічного складу і фізіологічної цінності. Звичайний хліб містить білки, вуглеводи, вітаміни групи В1 Засвоєння хліба залежить від сорту борошна. Його білки засвоюються на 70-84%, вуглеводи на 94%-97%, жири на 92-95%. Чим нижче сорт борошна, тим нижче засвоєння цих речовин. Енергетичні здібності й засвоємість залежить від смакових достоїнств борошна, технології виробництва.

Хліб практично єдиний продукт який не утрачає властивості.

В даній курсовій роботі висвітлено тему особливостей товароруху хлібобулочних виробів, тобто просування від виготовлювача до покупця. Дослідження особливостей товароруху хлібобулочних виробів має дуже велике значення, оскільки хліб є одним з найважливіших продуктів харчування, а хлібопекарська промисловість є одною з провідних галузей нашої аграрної країни. Тому підвищення ефективності товароруху значно вплине на зменшення витрат на виробництво, а тому і на зниження ціни на цей вид товару.

Поняття та критерії оцінки ефективності товароруху

1.1. Планування товароруху

Товарорухом називається система, що забезпечує доставку товарів до місць продажу в точно визначений час і з максимально високим рівнем обслуговування покупців. Закордонні автори під плануванням товароруху розуміють систематичне прийняття рішень у відношенні фізичного переміщення і передачі власності на чи товар послугу від виробника до споживача, включаючи транспортування, збереження і здійснення угод - Виноградова С.Н. Організація і технології торгівлі. — Мн.: Вишейша школа, 1994..

Товарорух є могутнім інструментом стимулювання попиту. Мірою ефективності системи товароруху служить відношення витрат фірми до її результатів. Основний результат, що досягається в системі товароруху, — це рівень обслуговування споживачів. Даний якісний показник залежить від багатьох факторів: швидкості виконання і доставки замовлення, якості поставленої продукції, надання різного роду послуг покупцям по установці, ремонту і постачанню запасних частин. До якісних показників обслуговування відносяться також: забезпечення різної партионности відвантаження товару на прохання покупця; вибір раціонального виду транспорту; зміст оптимального рівня виду транспорту; зміст оптимального рівня запасів і створення нормальних умов збереження і складування товарів; дотримання необхідного, заздалегідь обговореного рівня цін, по яких виявляються послуги товароруху. Жоден зі згаданих факторів сам по собі не є вирішальним, але усі вони в тім чи іншому ступені впливають на рівень обслуговування споживачів.

Результати планування товароруху впливають на маркетингові програми фірми і прийняття правильних рішень на вибір каналів збуту продукції. Це, у свою чергу, впливає на величину витрат фірми. Важливою особливістю планування товароруху є вірне визначення форми організації торгівлі. При цьому варто правильно вибрати канал товароруху — чи прямої за участю посередника.

Перевага прямої доставки продукції безпосередньо споживачам може бути ефективним, якщо кількість товару, що поставляється, буде досить великою, а ринок споживачів сконцентрований на обмеженому регіоні. При цьому реалізована продукція вимагає спеціального виду чи обслуговування повинна матися достатня мережа власних складів на ринках збуту.

Більшість товарів краще реалізовувати через посередників. Тут також існують визначені критерії вибору каналу товароруху. Насамперед, споживчий ринок не обмежується регіоном, а розкиданий по всій території; постачання здійснюються малими партіями і з більшою частотою.

У багатьох випадках вибір каналу товароруху є найбільше важливим рішенням для фірми. Фірма, що взяла на себе функції товароруху, повинна оплачувати усі виникаючі витрати. Крім того, вона цілком одержує і всі належні доходи по доставці і реалізації продукції. Якщо використовуються незалежні (зовнішні) канали товароруху, то відносні витрати по доставці можуть бути зменшені, але при цьому і прибуток буде скорочена, оскільки відповідні збутові організації, що беруть участь у процесі товароруху, одержують свою частку прибутку. Загальний прибуток фірми і відповідно посередників може збільшитися, якщо буде досягнутий ріст обсягів реалізації товарів.

1.2.Керування каналами товароруху

При виборі каналу товароруху основною умовою є його приступність для виготовлювача. Для досягнення комерційного успіху при використанні того чи іншого каналу товароруху потрібно ретельно проаналізувати усі фінансові питання. Необхідно провести порівняльну характеристику витрат підприємства на можливі канали збуту. У ці витрати входять: витрати на підбор і навчання збутового персоналу; адміністративні витрати; витрати на рекламу і стимулювання збуту, на організацію товароруху, включаючи витрати на транспортування, складське господарство; рівень комісійних виплат. При цьому варто мати на увазі, що на початковій стадії роботи підприємства збутові витрати зростають, але вони не носять