Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський університет ім. В. Стефаника

Магістерська робота

Тема: “Килимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність)”

Зміст

Вступ

Історичний огляд становлення та розвитку килимарства в Україні ......

Історичний огляд килимарства кінця ХІХ поч. ХХ ст. на Гуцульщині

Розвиток килимарства на Гуцульщині впродовж ХХ ст. ......................

Сучасний стан килимарства на Гуцульщині ...........................................

Художньо-композиційні особливості килимарського промислу на Гуцульщині ..................................................................................................

Орнаментальні традиції килимарства на Гуцульщині ..........................

Художньо-стильові особливості килима ................................................

Технологічна послідовність виконання килимових виробів

Матеріали, обладнання .............................................................................

Техніко-технологічне виконання килимових виробів ...........................

Висновки

Перелік використаних джерел

Додатки

Вступ

“Килимарство – один з найпоказовіших видів декоративно-ужиткового мистецтва, яке має широкі аналогії в культурі інших народів, що зв’язані етнічними контактами з загальними шляхами розвитку мистецтва слов’янських народів. Килимерство – це класичний вид українського народного мистецтва, що розкриває невичерпні скарби творчих сил народу, вершини його мистецького хисту.” Рибаков Б. А. Ремесло древньої Русі – М. 56 1948, ст. 186

Це старовинне мистецтво набуло поширення в усіх народів світу, але в кожного з них воно відзначається певними особливостями.

“Глибока своєрідність і самобутність властиві українським художнім тканинам. На землях України ткацтво має багату історію, яка сягає в глибину століть. Про це свідчать численні археологічні знахідки прядильного і ткацького знаряддя, що відноситься до періоду трипільської культури, відбитки тканини на глиняних посудинах ІІІ-го тисячоліття до нашої ери. Окремі відомості подають також письмові джерела, в яких, зокрема, вказується, що узорне ткацтво широко побутувало на території України за часів Київської Русі, де воно було одним з найбільш розвинутих галузей декоративно-прикладного мистецтва”. Тут же ст. 403

І в українському декоративному мистецтві килимарство займає одне з провідних місць. Цей вид народної творчості надзвичайно поширений на Гуцульщині. Він розвивався на грунті глибоких традицій нашого народу. До сьогоднішніх днів дійшла величезна кількість досконалих, неповторних у мистецькому, технічному відношенні зразків килимарства.

Принципи декорування тканин, що виражаються у своєрідних формах орнаментики, композиційному ладі та системі колеристичних варіантів, складалися протягом століть. “Орнаментика килимових виробів, як і інших видів декоративно-прикладного мистецтва, грунтується на змістовному началі. Від конкретного образу до його символічного знаку, від нього до суто декоративної фігури, такий шлях прикрашення тканини”. Жук А. К. Сучасні українські художні тканини. – К., 1985, ст. 3

В цьому послідовному узагальненні відбиралося все найкраще. Кожне покоління майстрів-килимарів завдяки своєму творчому потенціалу і майстерності вносило в стародавнє ткацьке мистецтво щось нове.

Так зароджувалися і формувалися традиції, що передавалися з покоління в покоління. На сьогоднішній день ми маємо велику кількість досконалих, неперевершених у мистецькому та технічному відношенні зразків, що збереглися в музеях України та поза її межами.

Килимарство привертало увагу багатьох дослідників. Про український килим писали: Є. Кузьмін “Український килим”, В. Піщанський “Давні килими України”, А. Зарембський “Історія і техніка ткання українських килимів”, Б. Крижанівський, М. Щербаківський “Український килим” і ін. Запаско Я. Українське народне килимарство – ст. 4

Останнім часом з’явилися нові грунтовні дослідження А. К. Жука “Сучасні українські художні тканини”, О. Н. Никорак “Сучасні художні тканини Українськиї Карпат”, С. Й. Сидорович “Художня тканина західних областей УРСР”, присвячені розглядові килимарства на Україні в післявоєнні роки.

Велике багатство художньо-емоційних рішень гуцульського килимарства зумовлено тим, що воно виступає в різноманітних варіантах як побутового, так і інтер’єрно-обрядового призначення.

Килимарство можна розглядати як один із видів живописного мистецтва. Адже палітра кольорів, що їх використовували народні умільці, надзвичайно багата.

У килимарстві Гуцульщини широко відображене орнаментальне багатство народного мистецтва, воно дає численні зразки геніальних композицій, неповторних за рівнем художнього трактування в інших видах народного мистецтва.

Загально-визнані класичні зразки геометричного орнаменту гуцульськогокилима, постійно оновлюючись і збагачуючись новими рисами, мистецтво килима ніколи не поривало з іншими методами зображення навколишнього середовища.

Краса рідної землі передана в килимарстві широкомасштабно, водночас дуже умовно і асоціативно.

Килимарство належить до тих видів народного мистецтва, життєвою необхідністю яких є неперервність падкової лінії розвитку. Потрібна у системному аналізі традицій килимарства України, всесторонньому знанні його загальних і локальних особливостей у окремих етнографічних регіонах визначила актуальність обраної теми “Килимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст.”

Метою дослідження стало комплексне вивчення килимів Гуцульщини як своєрідного окремого явища українського декоративно-прикладного мистецтва у єдності та взаємодії його складових частин. Згідно поставленої мети визначені конкретні завдання:

проаналізувати історико-соціальні, природно-географічні, економічні та естетичні передумови формування художньої системи гуцульських килимів;

розробити систему типологізації композиції та орнаменту, простежити закономірності колористики в гуцульських килимах;

показати художньо-функціональну роль килимових виробів у побуті гуцулів;

простежити етапи зародження, розквіту та занепаду килимарського промислу даного регіону.

Практична цінність даної роботи полягає насамперед в узагальненні, великого фактичного матеріалу, який може бути використаний у вирішенні питань теорії і практики сучасного національного декоративно-прикладного мистецтва. Багатство художніх традицій гуцульських килимів дає унікальний матеріал, здатний живити творчість професійних митців та народних майстрів.

Джерельну базу становлять праці науковців в галузі мистецтвознавства. В теоретичному осмисленні даної теми використано положення мистецтвознавчої науки, розроблені і апробовані провідними дослідниками килимарства, такими як: С. Й. Сидорович, О. І. Никорак, А. К. Жук, В. Шухевич.

В процесі дослідження були використані матеріали з фондів музеїв, бібліотек, каталоги виставок, музейні експозиції, а також приватні колекції килимів жителів м. Косова.

Методи дослідження:

Теоретичні – аналіз, узагальнення, систематизація;

Практичні – науковий опис спостережуваного.

Історичний огляд становлення та розвитку килимарства в Україні.

В українській народній художній творчості килимарству належить визначне місце. Воно було поширене майже на всій території України. Цьому великою мірою сприяли природні умови для розвитку вівчарства,