бути з'ясовано і за участю спеціаліста. Зброя може бути як стандартною, виготовленою промисловим способом, так і саморобною. Постанова Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами Наприклад гладкоствольна мисливська рушниця не є зброєю у розумінні ст. 222 КК, але виготовлення з неї так званого обрізу вже надає їй властивостей предмета злочину і тягне відповідальність за виготовлення зброї. Також вважаються вогнепальною зброєю інші зазначені предмети, перероблені для стрільби кулями чи іншими снарядами. Пленум наголошує, що ознакою будь-якої зброї є її призначення для враження живої цілі і пошкодження оточуючого середовища.
Пленум зауважує, що суди в основному забезпечують правильне розуміння закону при розгляді справ щодо незаконного поводження зі зброєю.
Поняття холодної зброї. На відміну від вогнестрільної зброї, проблема визначення холодної зброї досить складна. Адже будь-які гострі предмети часто використовуються в побуті, іноді їх доручно тримати при собі, іноді без них взагалі не обійтися, з іншого боку їх використання саме як зброї здійснюється часто, незаконно і саме кримінальними особами для досягнення злочинних цілей. Згідно Постанові до холодної зброї належать знаряддя та пристрої, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що мають колючий, колючо-ріжучий, рубаючий, роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинжал, нунчаку, кастет тощо) і призначені для ураження живої цілі Там же.. Провідне місце в арсеналі холодної зброї належить клинковій металевій зброї. Вона ділиться на коротку і довгу. До короткої належать чотири основні види: ножі (мають одно- чи півторабічну заточку і можуть бути прямими чи кривими), кінджали (головна ознака – двобічне лезо), стілети, тесаки. До довгої клинкової зброї належать мечі, шаблі, шпаги тощо. Вона відрізняється довжиною і вагою клинка, а також різновидами у техніці використання. Найпоширенішою з точки зору незаконного носіння, придбання чи збуту є саме коротка клинкова зброя. Вона може буди виготовлена як промисловим, так і саморобним способом. Головною відрізняючою ознакою є її призначення саме для враження живої цілі, що обумовлює її конструкційні і технічні характеристики. Так побутові ножі, леза, перочинні ножі тощо не визнаються холодною зброєю. В інших випадках питання про віднесення вилученого предмета до предмета злочину, передбаченого ч. 2 ст 222 КК, вирішується окремо за допомогою експертизи.
Згідно інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, використання і перевезення вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин до холодної зброї належать також і арбалети Див.: “Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї і вибухових речовин”, затверджена наказом МВС від 25 березня 1993 р. Надалі – Інструкція.
.
Поняття бойових припасів та вибухових речовин. З точки зору кримінального права, до бойових припасів відносяться патрони, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби або вибухові пристрої в зібраному виді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнестрільної зброї чи для вчинення вибуху. Патрони, набої до глаткоствольної мисливської зброї не є предметом злочинів, передбачених ч.1 ст. 222 КК Постанова Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами”
.
Термін "вибухові матеріали" – це родове поняття. Воно об'єднує в собі два терміни - вибухові речовини та засоби ініціювання. Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до саморозповсюдження з великою швидкістю хімічної реакції з утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них відносяться порох, динаміт, тротіл, амонити, амонали, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню тротил та інші. Засоби ініціювання - це зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонуючий шнури тощо).
Поняття носіння і зберігання.Під незаконним зберіганням вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів або вибухових речовин є умисні, без належного дозволу дії, пов'язані з володінням незалежно від тривалості часу будь-яким із зазначених предметів, що знаходяться не при винній особі, а у вибраному і відомому їй місці. Знахідка особою цих предметів і залишення їх у тому ж місці без будь-яких дій відносно переховування не може розглядатись як зберігання. В той же час недбале зберігання вогнепальної зброї чи боєприпасів, що призвело до людськіх жертв чи до інших тяжких наслідків утворює самостійний склад злочину, передбачений ст. 224 КК. Вогнепальна зброя, що належить окремим особам, повинна зберігатися з дотриманням вимог Інструкції: в місцях постійного проживання в міцних, з надійними замками дерев’яних шафах чи залізних ящиках, спеціально виготовлених для зберігання зброї, в розібраному, розрядженому стані, із спущеними курками, окремо від бойових припасів. До зброї не повинні мати доступ сторонні особи і особливо, діти.
У виняткових випадках допускається з дозволу органів внутрішніх справ тимчасове зберігання зброї без права її використання у іншого дорослого члена сім'ї або найближчого родича на час тривалого (понад три місяці) відрядження, перебування на військових зборах або проходження власником зброї строкової служби у Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання. На період тимчасового зберігання зброї особі, яка прийняла її на зберігання, органи внутрішніх справ видають дозвіл з позначкою: "На тимчасове зберігання без права користування".
Незаконне носіння холодної та вогнестрільної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових