23.Що повинен зрозуміти командир підрозділу під час з`ясування отриманого завдання

Під час з'ясування отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен зрозуміти мету дій, задум старшого командира (особли-во способи розгрому противника), завдання, місце в бойовому порядку та роль батальйону (роти) в бою, завдання сусідів і порядок організації взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

24. Що повинен вивчити командир підрозділу під час оцінки обстановки

Під час оцінки обстановки командир батальйону (роти) повинен вивчити: склад, положення, стан, ступінь захищеності, можливі шляхи висування та рубежі роз-гортання, систему вогню та загороджень, сильні та слабкі сторони противника та можливий характер його дій; склад, положення, морально-психологічний стан можливості, вахищеність і забезпеченість своїх підрозді-лів; склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними; характер місцевості та її вплив на дії підрозділів, а також, найбільш можливі напрямки дій низьколітних літаків і вертольотів противника; радіацій-ну хімічну та біологічну обстановку.

25. Що вивчає командир підрозділу у рішенні на бойові дії.

У рішенні на бойові дії командир визначає: задум бою; бойові завдання підрозділам; основні питання взаємодії; організацію управління.

Крім того, в рішенні можуть визначатись завдання з видів забезпечення та виховної роботи.

Основу рішення складав задум бою, в якому визна-чаються: напрямок зосередження основних зусиль; способи розгрому противника (якого противника, де, в якій послідовності та як розгромити із зазначенням порядку вогневого ураження та заходів щодо його обману); бойовий порядок.

26. Назвати пункти бойового наказу.

У першому пункті — короткі висновки із оцін-ки противника.

У другому пункті — об'єкти та цілі, які уража-ються засобами старшого командира, а також завдання сусідів та розмежувальні лінії з ними.

У третьому пункті — бойове завдання ба-тальйону (роти) та задум бою.

У четвертому пункті — після слова «наказую» ставляться бойові завдання: механізованим (танковим) ротам (взводам) першого ешелону; механізованим (танковим) ротам (взводам) другого ешелону або резерву; бронегрупам і вогневим засадам; підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам; гарматам і танкам; зенітному підрозділу; іншим підрозділам.

У п'ятому пункті — витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання.

У шостому пункті — час готовності до виконан-ня завдання.

У сьомому пункті — місце командно-спостереж-ного пункту та заступників.

У восьмому пункті — об'єкти, позначені знака-ми червоного; культурні цінності, споруди, які не мають небезпечних сил; У бойовому розпорядженні командир батальйону (роти) вказує: короткі висновки із оцінки противника; об'єкти, які уражаються засо-бами старшого командира; бойове завдання роті (взво-ду).

У попередньому бойовому розпорядженні командир батальйону (роти), вказує: відомості про противника; об'єкти, які уражаються засобами старшого командира; бойове зав-дання роті (взводу).

27. Основні положення по організації зв`язку. Задачі зв`язку. Вимоги до зв`язку

Зв’язок – це основний засіб який забезпечує управління в бою.

Система військового зв’язку це комплекс сил і засобів зв’язку призначених для забезпечення своєчасного і якісного обміну інформацією в підрозділах, частинах і з’єднаннях в процесі управління військами.

Головні завдання в системі зв’язку.

1.Забезпечення командиру безперервного управління підрозділами.

2.Забезпечення взаємодій частин і підрозділів різних родів військ і сусідів.

3.Забезпечення твердого управління військовим тилом.

4.Своєчасне оповіщення військ про безпосередню загрозу застосування противником зброї масового ураження, повітряний напад, радіаційний, хімічне або біологічне зараження.

5.Управління військами при переведенні їх у вищій ступінь бойової готовності.

Головні вимоли до системи військового зв’язку.

1.Своєчасність. 2.стійкість і надійність. 3.Достовірність. 4.Перепускна здатність. 5.Скритність.

28. Види зв`язку, їх призначення і коротка характеристика.

У сухопутних військах використано 4 види зв’язку:

1.радіозв’язок. 2. проводів зв'язок. 3. рухомий зв'язок. 4. сигнальний зв'язок.

За допомогою засобів радіо і проводового зв’язку утворюються канали радіо та проводового зв’язку. А за допомогою засобів рухомого зв’язку утворюється фельдегерсько-поштовий зв’язок.

Радіозв’язок є основним засобом зв’язку, який забезпечує управління в бою. Він забезпечується за допомогою радіо засобів: (радіючі, радіоприймальні пристрої принцип роботи яких забезпечується на передачі інформації за допомогою радіохвиль).

Радіозв’язок може бути одностороннім і двостороннім. По характеру радіообміну бути дуплексним і симплексним. При дуплексному – працюють одночасно на прийом і передачу незалежно один від одного. При симплексному – кореспонденти працюють на прийом і передачу по-черзі.

[В бою всі відомості передаються відкритим текстом, але при цьому певним чином повинна бути закрита така інформація: 1.Всі відомості які мають державну таємницю. 2.Непередається повні найменування військових частин, підрозділів. 3.Не передається військові звання, посади будь яких осій. 4.Не передається найменування безпечних об’єктів які є на топографічній карті. ]

Переваги: 2.Можливість одночасної повідомлення необмеженої кількості кореспондентів. 3.Швидкість встановлення зв’язку. 4.Забезпечення стійкого зв’язку не тільки під час стояння а і під час руху. 5.Можливість встановлення і підтримання зв’язку через важкодоступні ділянки зараженої території або, захоплену противником.

Недоліки: 1.Можливість перехвату противником повідомлень і створення ним навмисних перешкод. 2.Можливість пеленгації противником радіо засобів що працюють на передачу. 3.Залежність радіозв’язку від умов проходження радіохвиль. 4.Відносна складність і велика вартість радіоапаратури.

Проводовий зв'язок.

Забезпечується проводовими засобами. Проводові засоби – проводові лінії каналоутворююча апаратура комутаційні, кінцеві і спец пристрої. Цей вид зв’язку використовується в обороні на командних пунктах і в пунктах постійної дислокації.

Переваги: 1.Зручність ведення переговорів. 2.Більша скритність. 3.Неможливість створення противником перешкод.

Недоліки: 1.Громісткість апаратури. 2.Мала швидкість прокладання, зняття і обслуговування лінії. 3.Уразливість від вогню противника і транспортними засобами. 4.Складність і неможливість прокладання кабельних ліній через важкодоступні ділянки через заражену територію або захоплену противником.

Фольегерський поштовий зв'язок

Призначається для прийому, обробки, призначення відправки і доставки будь яких секретних і службових документів.

Переваги: 1.Велика скритність і безпечність передаваємої інформації.

2.Можливість передачі великих за обсягом і складних графічних