РЕФЕРАТ

на тему:

Військовослужбовці та стосунки між ними

Стосунки між військовослужбовцями ґрунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зус-трічі (обгону) вітають один одного, дотримуючись пра-вил, визначених статутом. З питань служби звертаються один до одного на «ви».

Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товариш» або «пан». Наприклад: «Рядовий Коваленко» або «Пане ря-довий»; «Сержант Шевчук» або «Товаришу сержант»; «Прапорщик Іваненко» або «Пане прапорщик»; «Лейте-нант Петренко» або «Пане (товаришу) лейтенант».

У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а до начальників і стар-ших — на ім'я та по батькові.

Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти вій-ськову честь, захищати свою й поважати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у став-ленні до цивільного населення, виявляти особливу ува-гу до літніх осіб, жінок і дітей, поступатися місцем у гро-мадському транспорті, захищати честь і гідність грома-дян, сприяти дотриманню громадського порядку, нада-вати допомогу постраждалим під час нещасних випад-ків, стихійного лиха.

У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах військовослужбовець мусить запро-понувати начальникові '(старшому) своє місце, якщо не-має вільних місць.

Коли під час зустрічі немає можливості вільно роз-минутися з начальником (старшим), підлеглий (молод-ший) повинен зійти з дороги і, вітаючи, пропустити йо-го. В разі потреби обігнати начальника (старшого) вій-ськовослужбовець просить у нього дозволу на це.

Правила військової ввічливості, поведінки і військового привітання обов'язкові також для прапорщиків, мічманів, офіцерів, генералів та адміралів, які перебувають у запасі й у відставці, якщо вони носять військову форму.

Звертаючись один до одного поза строєм, а також віддаючи чи вислуховуючи наказ, військовослужбовці мають стати у стройове положення «струнко», піднести руку до головного убору (в разі його наявності) й опус-тити її. Віддаючи або вислуховуючи рапорт, військово-службовець опускає руку від головного убору після закінчення рапорту.

Військовослужбовець завжди, за всіх умов зверта-ється до командира згідно з вимогами статуту. Це сто-сується і таких, наприклад, випадків, коли солдат слу-жить під командою земляка, товариша по цивільній ро-боті або навіть родича.

ПОРЯДОК ВІДДАННЯ І ВИКОНАННЯ НАКАЗІВ

Начальники мають право віддавати підлеглим нака-зи і повинні перевіряти їх виконання. Підлеглі повинні виконувати накази начальників (командирів).

Накази віддаються, як правило, в порядку підлег-лості. В разі крайньої потреби старший начальник мо-же віддати наказ підлеглому, минаючи його безпо-середнього начальника, про що повідомляє безпосе-реднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому началь-никові.

Вислухавши наказ, військовослужбовець відповідає «Так» і виконує його. Про виконання наказу військово-службовець зобов'язаний доповісти начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові. Наказ має бути сформульований виразно, чітко, щоб не допустити його подвійного тлумачення і не викликати сумнівів у підлеглого щодо його змісту.

Начальник (командир), який віддав наказ, повинен забезпечити його виконання. Він несе відповідальність за наслідки та відповідність наказу чинному законодав-ству, а також за невжиття заходів щодо його виконання. Якщо військовослужбовець, котрий виконує наказ, одержав від іншого начальника, старшого за службо-вим становищем чи військовим званням, новий наказ, який стає перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це начальникові, який віддав другий наказ, і за його згоди виконує останній. Начальник, який віддав новий наказ, повідомляє про це того начальника, що віддав попередній наказ.

ЗВЕРНЕННЯ ДО НАЧАЛЬНИКІВ І СТАРШИХ

Військовослужбовці, підлеглі й молодші, звертаю-чись у службових справах до начальників і старших, на-зивають їх за військовим званням, додаючи перед зван-ням слово «товариш» або «пан». Наприклад: «Товаришу (пане) сержант», «Товаришу (пане) прапорщик», «Това-ришу (пане) капітан».

Коли хочуть звернутися до іншого .військовослуж-бовця в присутності командира (начальника) чи старшо-го, просять на це дозволу командира (начальника) чи старшого. Наприклад: «Товаришу майор. Дозвольте звернутися до лейтенанта Коваленка».

Зі службових та особистих питань військовослужбо-вець звертається до свого безпосереднього командира, а в разі необхідності — до вищого начальника.

ВІЙСЬКОВА ВВІЧЛИВІСТЬ

Військова ввічливість — це постійний зразок високої культури, скромності й витримки, це збере-ження військової честі, це обов'язкове військове при-вітання, як один із видів військового ритуалу. Військову честь зобов'язані віддавати один одному всі військовослуж-бовці, в тому числі й рівні за військовим званням. Військову честь (привітання) віддають при зустрічі і при обгоні. Першим віддають військову честь підлеглі і мо-лодші за військовим званням.

Військовослужбовці зобов'язані віддавати військову честь могилі Невідомого Солдата, бойовим прапорам вій-ськових частин, військово-морському прапору під час прибуття на військовий корабель і в разі відбуття з ньо-го, похоронним процесіям, що супроводжуються війсь-ковими. Коли виконується Державний гімн України, військовослужбовці приймають положення «струнко» і прикладають руку до головного убору.

ОБОВ'ЯЗКИ СОЛДАТА (МАТРОСА)

ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПО СЛУЖБІ

Солдат (матрос) у мирний і воєнний час відповідає за точне і вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених перед ним завдань, а також за справний стан своєї зброї, дорученої йому техніки і цілісність ви-даного йому майна. Він підпорядкований командирові відділення.

Солдат (матрос) зобов'язаний: виявляти повагу до командирів (начальників) і старших; шанувати честь і гідність товаришів по службі, дотри-муватися правил військової ввічливості, поведінки і при-вітання;

зразково виконувати службові обов'язки, сумлінно вивчати військову справу; засвоювати все, чого навчають командири (начальники); бути готовим до виконання зав-дань, пов'язаних із захистом народу України;

оберігати державні і військові таємниці;

точно, ініціативно і сумлінно виконувати накази