Реферат на тему:

Військово-патріотичне вихован-ня молоді

Складовою системи національ-ного виховання є військово-патріо-тичне, що передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчно-го подвигу в ім'я процвітання Укра-їнської держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розумін-ня громадянського обов'язку, готов-ність у будь-який час стати на за-хист Батьківщини, оволодівати вій-ськовими і військово-технічними знаннями, спонукати до фізичного самовдосконалення, а також вивчав ти бойові традиції та героїчні сторін-ки історії українського народу, його Збройних Сил (1).

Військово-патріотичне вихован-ня — цілеспрямований, організова-ний процес формування готовності юнаків старшого шкільного віку до строкової військової служби в Збройних Силах України. Його зміст визначається Конституцією, закона-ми України, військовою Присягою та військовими статутами.

Військово-патріотичне вихован-ня молоді діалектичне поєднує в со-бі низку окремих напрямів вихован-ня: військового, морального, право-вого та ін. Проте головним резуль-татом виховних зусиль має стати готовність молодої людини до військово-патріотичної діяльнос-ті як внутрішнього системного утво-рення, що передбачає п'ять основ-них компонентів — освітній, фізич-ний, психологічний, соціальний і ду-ховний.

Освітня готовність — це, передусім, обсяг знань героїчного ми-нулого українського народу, історії його Збройних Сил. Вона передба-чає також певний обсяг знань з до-призовної підготовки, фізичної куль-тури, спорту, гігієни побуту. Головне при цьому — дієвість засвоєних знань, що виявляється в навчаль-но-пізнавальній активності стар-шокласників на уроках допризовної підготовки, підвищеному інтересі до змісту українознавчих предметів, доланні перешкод у його засвоєнні.

Фізична готовність передбачає певний рівень розвитку в юнаків фі-зичної сили, витривалості, сприт-ності, швидкості в рухах; сформованість необхідних для військової ді-яльності рухових навичок та вмінь. Передумовою цього виступають достатній рівень фізично-оздоров-чої активності учня на уроках фізич-ної культури, участь у спортивних секціях тощо.

Психологічна готовність вклю-чає в себе позитивну мотивацію участі учнів у військово-патріотич-них заходах. Разом з тим, за ре-зультатами обстеження старшокласників, вона передбачає певний рівень сформованості таких якос-тей, як емоційна стійкість, розсуд-ливість, сміливість, рішучість, муж-ність, цілеспрямованість.

Соціальна готовність передба-чає вірність бойовим та національ-но-історичним традиціям, військово-му обов'язку, присязі та військовому статуту, високу дисциплінованість, конструктивну соціально-комуніка-тивну, громадське корисну та націо-нально-громадянську активність.

Духовна готовність проявля-ється в наявності ідеалу, в пошуках старшокласниками життєвого смис-лу і цінностей; самоусвідомленні свого Я-фізичного, психічного, соці-ального; самоочищенні та само-вдосконаленні, в духовно-катарсичній активності. Остання передбачає рефлексію як акт самопізнання юнаком окремих ознак своєї індиві-дуальності, власних рис характеру, що відображають знання внутріш-нього світу (3).

Основною властивістю цих п'яти складових готовності, як показує аналіз кореляційного взаємозв'язку між ними, виступає військово-патрі-отична активність — внутрішня ак-тивна позиція молодої людини що-до військової служби. Така позиція розвивається шляхом послідовної зміни, трансформації простіших властивостей, якостей особистості на вікових стадіях до призову в ар-мію, з притаманною їй структурою і психологічними закономірностями (4). Разом з тим, військово-патріо-тична активність є необхідною пе-редумовою подальшого розвитку готовності старшокласника до вій-ськової строкової служби в Зброй-них Силах України.

Здійснюючи військово-патріо-тичне виховання учнів, організатори цього процесу повинні бути добре ознайомлені з його теоретико-методологічним і технологічним підґрун-тям. При цьому слід враховувати також об'єктивні соціально-політич-ні, економічні фактори, психофізіо-логічні особливості юнацького віку як вирішального періоду у форму-ванні світогляду учня, його ідеалів, вибору професії, подальшого жит-тєвого шляху.

Крім цього, формування готов-ності юнака до служби в Збройних. Силах України, що проходить у рам-ках єдиного навчально-виховного процесу, залежить від професійної майстерності вчителів-предметників з гуманітарних дисциплін, учите-ля допризовної підготовки, проду-маної організації фізично-оздоров-чої, навчально-пізнавальної, соці-ально-комунікативної, громадське корисної та національно-громадян-ської діяльності (2).

Проте в період інформативного перенасичення програм з базових дисциплін, погіршення навчально-матеріальної бази допризовної під-готовки, зниження професійного рівня вчителів допризовної .підго-товки стає актуальним перенесення військово-патріотичного виховання з урочного на позаурочний час. Це, як засвідчує практика, дасть можли-вість сконсолідувати зусилля всього педагогічного колективу, сім'ї, гро-мадсько-політичних організацій, широко залучити учнів до різнома-нітних форм і видів військово-патрі-отичної діяльності.

Військово-патріотичні заходи за змістом і спрямованістю можуть бу-ти: а) інформаційного, просвітниць-кого характеру (лекції, політінформації, конференції, зустрічі, тема-тичні вечори, бесіди); б) дійового, практичного спрямування (окремі види змагань, конкурси, гурткова і шефська робота, екскурсії, робота з вдосконалення навчально-матері-альної бази закладу освіти); в) ком-плексні, з усвідомленням їх суспіль-ної і особистісної значущості (диску-сії, огляди-конкурси, військово-спортивні свята, походи по місцях бойової та трудової слави народу України, тижні оборонно-масової роботи (4).

Як показує досвід роботи за-гальноосвітніх шкіл м. Тернополя, первинною ланкою в структурі вій-ськово-патріотичного виховання уч-нівської молоді має бути достовір-не інформаційне забезпечення, тобто організація цілеспрямовано-го освітнього простору за трьома напрямами: 1) використання потен-ціалу українознавчого матеріалу на уроках з предметів навчального плану 10—11 класів загальноосвіт-ньої школи; 2) стимулювання нав-чально-пізнавальної активності старшокласників із засвоєння мате-ріалу програми «Допризовна підго-товка»; 3) вивчення старшокласни-ками курсу «Самовдосконалення особистості», який озброює необ-хідними знаннями, що стосуються особистісного розвитку кожного старшокласника (знання себе, уяв-лення про свої якості і властивості; самооцінка і пов'язана з нею само-повага; формування позитивної Я-концепції; навчання умінням само-ствердження і самореалізації в ко-лективі ровесників).

Організація освітнього простору передбачає ряд заходів щодо поліп-шення змісту українознавчих нав-чальних предметів (історії, україн-ської літератури), який би розширю-вав і поглиблював національно-гро-мадянські та військово-патріотичні уявлення та знання, тобто певною мірою формував когнітивний та афективний компоненти військово-патріотичної активності, виявляв бажання в старшокласника замис-люватися над своїм внутрішнім св[-том, позитивно змінюватися так, щоб зміст, спрямованість викладу того чи іншого фахового матеріалу, сам процес здобуття знань виклика-ли у старшокласників високий піз-навальний інтерес до актів і подій, пов'язаних із захистом Батьківщи-ни; почуття патріотизму, обов'язку, відповідальності та інших необхід-них захисникові особистісних якос-тей.

На жаль, попередніми дослід-женнями встановлено, що багато учнів загальноосвітніх шкіл не зна-ють не