КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “ Військові склади пального ”

Гідравлічний розрахунок роботи пересувних засобів перекачування на польовий складський трубопровід

Вступ

Курсова робота з дисципліни „Військові склади пального” є одним із заключних етапів навчального процесу на кафедрі військової підготовки, протягом якого на практиці закріплюються знання отримані під час навчання .

Метою даної курсової роботи є:

набуття та закріплення навиків практичного застосування теоретичних знань, отриманих студентами під час навчання;

розвиток творчого мислення у студентів під чи вибору району розміщення складу пального на карті, складання схеми розміщення, та технологічної схеми польового складу пального великої місткості, а також формування професійних навичок, пов’язаних з плануванням експлуатації польових складів пального великої місткості;

набуття та закріплення практичних навичок з вибору засобу перекачування пального та опанування методикою перевірки правильності вибору (за допомогою виконання гідравлічного розрахунку роботи засобу перекачування на польовий складський трубопровід);

проведення аналізу отриманих результатів та на їх підставі прийняття рішення на виконання отриманого завдання;

закріплення навичок користування нормативними документами та довідковою літературою.

1 Порядок вибору ділянки місцевості

При виборі ділянки для розташування складу пального на карті вибирають 2-3 ділянки. Після цього рекогносцировочна група, яку очолює начальник складу, або заступник по технічній частині, виїжджають на місцевість, де проводять остаточний вибір ділянки.

При виборі ділянки керуються наступними вимогами:

Ділянка має бути віддалена від лінії фронту;

Ділянка повинна розміщуватись біля доріг і базуватися на заліз-ницю;

Для ліквідації можливих пожеж, господарських і технічних потреб ділянка складу повинна вибиратися поблизу водних джерел

З метою покращення маскування, ділянка складу розміщується на галявині в лісі.

Ділянка місцевості вибирається по таких показниках:

Район розміщення ракетних військ, великі населені пункти та інші об’єкти можливого нападу противника повинні знаходитися не ближче, ніж на 10 км., від території складу;

Віддаль до складів боєприпасів повинна бути не менше 3 км.;

Віддаль від інших складів – не менше 3 км.;

Необхідна наявність під’їзних доріг;

Необхідно враховувати стан ґрунтів та рівень ґрунтових вод.

Виходячи з наведених вище вимог, по карті У – 41 – 96 А була вибрана ділянка між довготою 45 – 47 та широтою 72 – 73.

Дана ділянка має всі необхідні умови для розміщення складу. Так із заходу на схід проходить залізниця та вдосконалена шосейна дорога, та з півночі на південь і зі сходу на захід – ґрунтові дороги.

Центральна частина ділянки вкрита змішаними лісами. На північній частині ділянки протікає притока ріки Бол. Сиуч.

Таким чином, вибрана ділянка цілком підходить для розташування на ній складу пального корпусної бригади матеріального забезпечення.

2 Схема розміщення складу

Дана схема складається на основі робочої карти начальника складу пального.

Схема розміщення ділянки складу зображена в додатку (а). Вся ділянка території поділяється на адміністративно-господарську та технічну ділянки. Технічна територія включає: дві ділянки прийому, зберігання та видачі пального (одна місткістю 4000 м3, та одна – 2000 м3). На кожній з цих ділянок обладнуються три площадки:

Зберігання палива в м’яких резервуарах (МР);

Прийому та видачі палива в автотранспорт;

Площадка для затарювання та зберігання пального в тарі.

Господарська територія поділяється на ділянку адміністративно-господарського обслуговування (АГО), та технічного обслуговування (ТО). За межами складу на відстані 1000-1500 м два райони очікування порожнього та завантаженого автотранспорту. На відстані 1000-1500 м від складу облад-нують ділянку передачі палива з автотранспорту в транспорт. Також на відстані 300 – 500 м від однієї із ділянок прийому, зберігання та видачі розміщена ділянка прийому пального із залізничного автотранспорту.

3 Попередній розрахунок необхідної кількості

засобів перекачування

Попередній підбір засобів перекачування проводиться з метою визначення типу і кількості технічних засобів перекачування для кожного сорту пального і кожної операції прийому і видачі пального.

В залежності від заданої продуктивності по прийманню пального із залізничного транспорту та видачі його в автомобільний транспорт, беручи до уваги середньо розрахункову продуктивність засобів перекачування пального, вибирають з числа штатних, засоби перекачування з урахуванням умови одночасного проведення вказаних операцій.

Таким чином, для прийому реактивного палива А – 76 необхідно:

де NА-76 – кількість залізничних цистерн;

Vз.ц. – ємність залізничної цистерни;

t – час прийому із залізничної цистерни.

Виходячи з середньо-розрахункової продуктивності засобів перекачу-вання, визначаємо, що необхідно 2 ПСГ – 160 та 1 МНУГ – 80.

Аналогічно для прийому реактивного пального ТС – 1 необхідно:

Визначимо, що необхідно 1 ПСГ – 160 та 1 МНУГ – 80.

Для видачі реактивного палива ДП «Л» необхідно:

Визначимо, що необхідно 1 ПСГ – 160 та 1 МНУГ-80.

Для видачі автомобільного бензину А – 76 необхідно:

Визначимо, що необхідно 2 ПСГ – 160.

4 Гідравлічний розрахунок роботи пересувних засобів

перекачування на польовий складський трубопровід

Основною метою проведення розрахунків, на використання засобів перекачування є визначення продуктивності насосного агрегату при роботі його на задану трубопровідну мережу.

Наявність постійних факторів (таких, як діаметр і шорсткість штатних польових складських трубопроводів, обмеженість варіантів схеми всмоктуючої лінії засобів перекачування, дані про можливі рідини, що підлягають перекачуванню) дозволяє з певними припущеннями завчасно провести гідравлічний розрахунок та побудувати універсальну залежність подачі і напору насосного агрегату від довжини трубопроводу ( графік ), а також залежності і для вибраних схем всмоктування.

Вихідними даними для проведення розрахунку є:

- с – густина рідини, кг/м3;

- Ру – тиск насичених парів рідини, що підлягає перекачуванню, Па;

- н – кінематична в’язкість рідини, м3/с;

- б – внутрішній діаметр напірного трубопроводу, м;

- лр – коефіцієнт гідравлічного опору рукава всмоктуючої лінії, лр = 0,11

- dр – діаметр рукава всмоктуючої лінії, dр = 0.1м;

- Ра – атмосферний